2.2.2. Проблема самоактуалізації а. Маслоу
Потреби в самоактуалізації
В юності Н. Тесла мріяв стати інженером але його батько відмовлявся навіть слухати про це і заборонив говорити про науки, прагнучи зробити з сина священника. Нікола вже майже змирився, але відразу після смерті батька подає документи до університету і саме на інженерний факультет як і мріяв раніше. Він прекрасно розумів. Що не зможе реалізувати своїх ідей, не маючи на те спеціальної освіти.
Пізнавальні потреби
Вони почали реалізуватися ще з дитинства оскільки Тесла ріс допитливим і проводив багато часу за книжками. В дорослому віці книги замінили експерименти та власні праці.
Потреба у визнанні
Ніколі потрібно було лише аби його роботу цінували або хоча б підтримували і не визнавали як непотрібну.
Біологічні потреби
Вони задовольняються лише на елементарному рівні. Так, Тесла сам казав про те, що йому вистачає лише чотири години для сну, а в період, коли він працював над винаходом Нікола міг не спати скільки йому було потрібно, не звертаючи уваги й на інші базові потреби.
2.3.1. Структурна теорія рис особистості. Р Кеттел
Відчуженість
Нікола Тесла не спілкувався тісно з іншими людьми. Він часто лишався сам, хоча й не намагався уникати інших але так йому краще працювалося, а це було для Тесли головним.
Сміливість, відповідальність
Винахідник часто проводив складні небезпечні досліди і не намагався їх уникати. До того ж він повністю усвідомлював відповідальність за них і знав, що ставить під загрозу життя своє та, можливо, навіть інших. Нікола чітко розумів: якщо щось піде не так йому не уникнути суспільного осуду.
Практичність
Можливо ця риса проявилася саме через те, що на мрії та фантазії не вистачало часу, а ведіння, які бачив Тесла не підкорялися йому в тому плані, як стверджував сам винахідник, що не він був їх автором. До того ж винаходи розроблені Ніколою набули широкого практичного застосування.
Інші вихідні риси не були на стільки категоричними вони могли проявлятися залежно від ситуації і змінюватись відносно обставин і тому чітко виділити ту чи іншу рису важко
2.3.2 Теорія типів особистості за а. Айзенком.
За теорією типів особистості Айзенка Нікола Тесла стабільний інтроверт. В нього переважають риси замкнутої, витривалої, стійкої особистості. Такі люди зачасту продукують оригінальні цікаві ідеї.
2.3.3. Психологія індивідуальності г. Оллпорта
Нікола реально сприймав навколишній світ, хоча завжди вірив, що багато в ньому зовсім не таке як здається на перший погляд. Він завжди був впевненим у тому, що робить бо був не просто знавцем своєї справи, а фактично став її головним автором. Тесла завжди хотів аби його винаходи були корисними і був впевнений, що вони стануть в пригоді всім без виключення, так і сталося. Най глобальнішими проектами винахідника стала програма електрифікації, винайдення двигуна, змінного електроструму, розробка радіоприймача, ідея безпровідного зв’язку (телефон, інтернет), телевізора, в що в той час ніхто не вірив і не міг собі уявити. Кожну невдачу Тесла сприймав як досвід і не покидав надій, продовжуючи роботу далі. Він вмів подати і представити себе та свої винаходи (існує неофіційна думка про те, що він міг одночасно співпрацювати з урядами царської Росії та США, не залишалася осторонь Німеччина та інші країни), пізніше слава винахідника почала працювати на нього і тоді вибирали не його, робив вибір він сам.
Висновок
Найчіткіше в особистості Ніколи Тесли прослідковуються риси стабільного інтроверта за Айзенком. Це найбільш точна характеристика, яка може описати особистість Тесли.
Взагалі Ніколу було досить важко віднести до тієї чи іншої теорії особистості, оскільки риси, які їх характеризують теорію більшою мірою проявляються у спілкуванні з людьми, а Тесла майже ніколи, окрім дитинства, ні з ким близько не спілкувався. Єдиним його другом був брат, який помер, коли винахідник був ще малим. Близьких відносин з батьками він не мав. Ріс сам пособі, а в зрілому віці взагалі став відлюдьком. Тому простежити можна ще й риси, які залежать суто від самої людини, наприклад, теорія Кеттел, яка, на мою думку, своїми подоженнями лише підтверджує, що Нікола інтроверт.
Список використаної літератури
Гиндипис Н. Л. Аналитическая психология К. Г. Юнга: к вопросу понимания самости //Вопросы психологии. – 1997. - №6. – с.89.
Завершнева Е. Ю. Превращенные формы в теории архетипов К. Г.Юнга // Вопросы психологии. – 1999. - №6. – с.70-77.
Психология: биографический библиографический словарь / Сост. и общая редакция А.А. Реана. – СПБ.:Питер, 200.
Хрони К. Женская психология. – СПБ: Восточно-европейский институт психоанализ, 1993.
Роджерс К. Р. Становление личности. Взгляд на психотерапию/ Пер. с англ. М.Злотник. – М.:ЭКСМО-Пресс, 2001.- 416 с.
Маслоу А. Мотивация и личность. Перевод с англ. Татлыбаевой А.М. – СПБ.: Евразия, 2001. – 478с.
Психологія особистості: Навчальний посібник/ Заброцький М.М., Савиченко О.М.,Тичин І.М./ За заг. ред. М.М.Заброцького.-4-е вид.- Житомир ЖДУ ім. І. Франка, 2011.- 277с.
Додаток
Нікола Тесла (біографія) Геніальний винахідник народився в Сербії в містечку Сміляни 9 липня 1856 р. У 1884 році Тесла відправився покоряти Америку. На перших порах він працює у геніального винахідника Томаса Едісона, але скоро між ними починаються непорозуміння, відкрите протистояння в наукових думках і Н.Тесла починає самостійно розвивати свої наукові погляди, знаходить людей, які готові вкладати в його фантастичні проекти мільйони долларів. У 1895 році Вестингауз ввів у лад найбільшу у світі Ніагарську ГЕС. Працювали на ній могутні генератори Теслі. Тоді ж винахідник сконструював ряд радіоуправляемих самохідних механізмів – «телеавтоматів». Наприкінці позаминулого століття в Колорадо Спрінгс для експериментів Теслі була побудована вежа з великою мідною сферою на верхівці. Там учений генерував потенціали, що розряджалися стрілами блискавок довжиною до 40 метрів. Досвіди супроводжувалися громовими розкатами. Навколо вежі палала величезна світлова куля. На острові Лонг-Айленд почалося будівництво величезного наукового містечка. Головним спорудженням була каркасна вежа висотою 57 метрів з величезною мідною "тарілкою" нагорі - гігантським підсилювальним передавачем. І зі сталевою шахтою, заглибленої в землю на 36 метрів. Спробний пуск небаченого спорудження відбувся в 1905 році і зробив приголомшливий ефект. "Тесла запалив небо над океаном на тисячі миль", – писали газети. Другу вежу - для передачі без проводів могутніх потоків енергії - винахідник мав намір побудувати в Ніагарському водоспаді. Але проект через великі витрати було закрито. В передвоєнні роки Тесла почав працювати над секретними проектами для військово-морського відомства США. Сюди входила і беспроводная передача енергії для поразки супротивника, і створення резонансної зброї, і спроби керування часом. З 1936 по 1942 рік він був директором проекту "Веселка" – за технологією Стелс, -- в рамках якого відбувся сумно відомий Филадельфийский експеримент. Нікола Тесла передбачав можливість людських жертв і затягував проведення експерименту, наполягав на переробці устаткування. Однак в умовах війни на це не вистачило ні часу, ні засобів, а жертви вважалися неминучими. Через десять місяців після смерті Теслі американський військовий флот провів експеримент по невидимості корабля для радарів. Для цього на есмінці «Елдрідж» створили "електромагнітний міхур" - екран, що відводив би випромінювання радарів повз корабель. За допомогою генераторів Ніколи Теслі. У ході експерименту виявився зовсім непередбачений побічний ефект. Корабель став невидимий не тільки для радара. Але і для неозброєного ока. Більше того, свідки запевняють, що зненацька побачили його в Норфолку, на видаленні в сотні миль. Для задіяних у проекті людей ця телепортація стала катастрофою. Поки корабель "переміщався" з філадельфійської бази ВМС у Норфолк і назад, члени суднової команди цілком втратили орієнтацію. В часі і просторі. Після повернення на базу багато хто не міг пересуватися, не спираючися на стіни. І знаходилися в іни. І знаходилися в стані невимовного жаху. Згодом, після тривалого періоду реабілітації, усі члени команди були звільнені як "психічно неврівноважені". У підсумку проект "Веселка" прикрили. А результати експерименту засекретили. Що там було насправді – не знає ніхто. Автора фантасмагорії, здатного роз'яснити те, що трапилося, вже не було в живих. Тільки зараз ми починаємо усвідомлювати, двері в який незвіданий світ відкрив Нікола Тесла . Найбільш головний його винахід, який вчений не зміг довести до кінця, а послідовники повторити не зуміли, - «Всесвітня безпровідна система передачі інформації й енергії». Енергопередаюча станція могла б направляти електричну енергію в будь-яку точку Землі, відбиваючи її від іоносфери - верхніх шарів атмосфери і через саму Землю. Користатися нею могли б усі - кораблі, літаки, фабрики, досить їм мати енергосприймаючу установку. Ця ж система могла б, по завіряннях вченого, транслювати на увесь світ сигнали точного часу, музику, малюнки, факсимільні тексти. А за допомогою звичайного телефону можна було б подзвонити в будь-яку точку світу. Тесла навіть побудував енергопередаючу станцію в Лонг-Айленді. Але перші експерименти були невдалими, а потім почалася перша світова війна, і за вимогою військові роботи заборонили - підозрювали, що Тесла передає інформацію німцям і їхнім союзникам-австрійцям. Документів і креслень «Всесвітньої системи» після смерті вченого не знайшли. Винаходи по переміщенню людей лише на перший погляд здаються фантастикою. Звичайно, зараз таких приладів у вчених ні, але ніхто не доручиться, що в XXI столітті вони не з'являться. З телепортацією ситуація складніше. Поки не зрозуміло, як миттєво переміщати з однієї крапки простору в іншу предмети, а тим більше живих істот. Але й у США, і в Європі, і в Австралії вже проведені успішні досвіди по телепортації фотонів - часточок світла. Можливо, цей тільки початок. На жаль, більшість щоденників геніального Тесли загублене чи знищено. І відновити багато хто його проекти зараз неможливо. Хоча дещо робиться. Так, американський інженер Грегорі Лій, який працює в Стенфордском університеті, недавно побудував «Електричну вежу Теслі». І пускає з її допомогою штучні блискавки. Є версія, що 30 червня 1908 року в районі річки Підкамінна Тунгузка в Сибіру ніякий метеорит не падав. А вибух - наслідок експериментів Теслі з передачею енергії на великі відстані. Навесні того року Тесла в листі редакторові «Нью-Йорк таймс» писав: «...Навіть зараз мої безпроводні енергетичні установки можуть перетворити будь-який район земної кулі в область, не придатну для проживання...» А в ніч на 30 червня багато спостерігачів у Канаді і Північній Європі відзначали в небі хмари незвичайного сріблистого кольору, що, здавалося, пульсували. Це збігається з розповідями очевидців, що спостерігали раніше за досвідами Теслі в його лабораторії в Колорадо-Спрінгс. Електромобіль їздив неделю без підзарядки У 1931 році Нікола Тесла разом з інженерами автомобілебудівної фірми Pierce-Arrow провели забавний експеримент. В авто цієї марки бензиновий -Arrow провели забавний експеримент. В авто цієї марки бензиновий двигун внутрішнього згоряння замінили на електродвигун. Тесла підключив до електродвигуна коробочку розмірами 60х30х15 см із двома стрижнями, що стирчать з її. Натиснув педаль газу... Машина працювала без підзарядки тиждень, поки її тестировали фахівці. Потім Тесла забрал свою коробочку, і більше ніхто її ніколи не бачив. У 1914 році винахідник запропонував проект, по якому вся земна куля разом з атмосферою повинний був стати гігантською лампою. Для цього потрібно лише пропустити по верхніх шарах атмосфери високочастотний струм, і вони почнуть світитися. Але от як це зробити, Тесла не пояснив, хоча неодноразово затверджував, що ніяких труднощів у цьому не бачить. У 1933 році Тесла повідомив у газетах, що відкрив деякі «промені смерті», здатні знищувати літаки з відстані в 400 кілометрів. На початку другої світової війни він запропонував купити цю технологію урядам спочатку США, а потім Великобританії. Але ті й інші чомусь відмовилися. У 1926 році Тесла установив радіощоглу у своїй лабораторії в Hью-Йорке. І піймав радіосигнали незрозумілого походження. Одним з можливих джерел він назвав Марс. Над ним сміялися, але сам учений говорив: «Заради такого дива я б віддав своє життя!» Найвідоміший слух, зв'язаний з ім'ям Тесли, - зникнення есмінця «Елдридж». Нібито вчений перед другою світовою війною почав співробітничати з ВМФ США, створюючи «екран невидимості» кораблів для радарів супротивника. Сам Тесла провести експеримент не зумів - він умер 7 січня 1943 року, але через 10 місяців на есмінці «Елдридж» військові за допомогою генераторів Николи Тесли «надули електромагнітний міхур». Однак проявився несподіваний ефект. Корабель став невидимий не тільки для радарів, але і для людського ока. Він зник, а потім його нібито знайшли в двохстах кілометрах від місця проведення експерименту. Усі члени екіпажа «Елдриджа» одержали сильні психічні розлади. Зберігся лист Тесли одному з його друзів. Учений запевняв, що, вивчаючи високочастотні струми, наткнувся на щось разюче: «Я знайшов думку. І незабаром ви зможете особисто читати свої вірші Гомеру, а я буду обговорювати свої відкриття із самим Архімедом». До речі, намагався зв'язатися з потойбічним світом і заклятим ворогом Теслі - Едісон. Після смерті вченого в його готельному номері не знайшли ніяких паперів, записних книжок, креслень. Можливо, він знищив їх сам? Чи ж вони потрапили в якісь секретні архіви уряду США? Адже, по слухах, кілька днів після смерті Тесли в його номері працювали співробітники ФБР. На його патентах, по суті, виросла вся енергетика ХХ століття. Але цього йому було мало. Тесла кілька десятиліть працював над проблемою енергії всього Всесвіту. З багатьох незавершених робіт геніального Ніколи Тесла збереглися, принаймні, дві не розшифрованих і не реалізованих до цього дня проблеми. Одна з них відверто натякає на прямий зв'язок гравітації з електромагнетизмом, пошуком якої займалися Х.Гюйгенс, И.Ньютон, МЛомоносов, ХЛоренц, Д.Максвелл, Д.Менделєєв, А.Пуанкаре, Л.Де-Бройлъ, оренц, Д.Максвелл, Д.Менделєєв, А.Пуанкаре, Л.Де-Бройлъ, П.Лебедєв, П.Дирак, Я.Зельдович, А.Цукрів, А.Мигдал, АЛогунов і ін. Інша - з ідеєю високо ефективної беспроводной передачі силової електроенергії на великі відстані по СВЧ каналах. Обидві зв'язані з ще не розкритою природою гравітації, інерції, тертя, структурою вакууму і рухливістю заряду. Обидві проблеми в XX столітті реалізовані не були. Тільки на стику століть, - у наші дні, маючи результати статистичного набору даних, включаючи термодинаміку кінетики у всім різноманітті фазових переходів рідких, твердих і газоподібних середовищ, при обліку аналізу ефективності повного замкнутого контуру енергомассообмена, у сполучених нелінійних структурах, від виробництва заряду до його поширення і перетворення в корисну роботу, ідеї Тесла почали знаходити своє визнання. Побудовано ряд квантово-релятивістських версій комплексного (замкнутого) розгляду ефективності циклу: енергоносії ( електрика ( корисний продукт!! Електрика вступила в XXI століття центральною науково-технологічною проблемою енергетики.