- •Юрій Легенький Історія дизайну
- •Посібник
- •Рецензенти: доктор філософських наук, професор
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів:
- •Від автора
- •1. Суть дизайну
- •2. Вступ в історію дизайну
- •3. Дизайн у протокультурі
- •4. Дизайн Древнього Єгипту
- •5. Дизайн Месопотамії, Ірану і мусульманського світу
- •1 Вейс г. История культуры – м., 2002 – с. 91.
- •2 Там само.
- •3 Там само. – с. 92.
- •1 Там само. – с. 93.
- •2 Там само.
- •3 Там само.
- •1 Там само. – с. 108.
- •2 Там само.
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 135.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 139.
- •2 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 145.
- •2 Там само.– с. 150.
- •6. Дизайн культури Китаю і Японії
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 70 –71.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 74.
- •3 Там само. – с. 77.
- •1 Там само. – с. 85.
- •1 Там само. – с. 86.
- •2 Там само. – с. 88.
- •7. Дизайн Латинської Америки й Індії
- •1 Там само. – с. 50.
- •8. Дизайн Древньої Греції та Риму
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика. – м., 1978.
- •9. Дизайн Візантії та Древньої Русі
- •1 Бычков в.В. 2000 лет христианской культуриы sub specie acsthetiaca. – т.1. Раннєе христианство. Византия. – сПб.; м., 1999.
- •1 Лосєв а.Ф. Диалектика мифа // Лосєв а.Ф. Миф. Число. Сущность.- м., 1994.
- •1 Неретина с. Тропы и конценты. – м., 1999.
- •10. Дизайн Західного Середньовіччя і Відродження
- •1 Дюрер а. Трактаты. Дневники. Письма. – спб., 2000.
- •2 Там само. – с. 262
- •1 Там само. – с. 411
- •И надо мной он к высям поднебесным;
- •11. Мода і декоративно-прикладне мистецтво доби Відродження
- •12. Дизайн в творчості Леонардо да Вінчі
- •13. Дизайн великих стилів
- •1 Лосєв а.Ф. Проблема художественного стиля. – к., 1994.
- •1 Прокофьев в. Гойя «Капричос». – м., 1968.
- •1Пруст м. В поисках утраченого времени. – сПб., 2000. – с. 68
- •1Сафрански р. Хайдеггер. Германский мастер и его время. – м., 2002. – с. 262.
- •2Там само.
- •3Там само. – с. 262 – 263.
- •14. Дизайн, мода, декоративно-прикладне мистецтво хvіі, хvііі та хіх століть
- •15. Бунт в Англії: Джон Рьоскін і Уільям Морріс
- •16. Інобуття речі в класичній та посткласичній культурі
- •1 Ортега-и-Гассет х. Веласкес. Гойя. – м., 1999.
- •1Хайдеггер м. Исток творения // Хайдеггер м. Работы и размышления разных лет. – м., 1993. – с. 67.
- •17. Синкретичний дизайн хх століття
- •1 Кандинский в. Точка и линия на плоскости. – сПб., 2001.
- •1 Бычков в. Эстетика – м., 2002.
- •2Там само.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 29.
- •1 Там само. – с. 66.
- •1 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 60.
- •2.Там само. – с. 62.
- •3.Там само. – с. 63.
- •1 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 168.
- •2 Там само. – с. 169.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •2 Там само. – с. 205.
- •3 Там само. – с. 206.
- •1 Там само. – с. 220.
- •2 Там само. – с. 305 – 306.
- •1 Мислер м., Боулт е. Павел Филонов. – м., 1990.
- •1 Там само. – с. 228.
- •18. Протодизайн в архітектурі початку хх століття
- •19. Річ і час: метаморфози машинізму
- •1 Земпер г. Практическая эстетика. – м., 1970.
- •1 Цит. За Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 162.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 18.
- •1 Цит.За: Фремптон к. Современная архитектура.– с. 174.
- •2 Паперный в. Культура Два. – м., 1996.
- •1 Там само. – с. 154.
- •2 Там само. – с. 155.
- •20. Баухауз і вхутемас
- •1 Програма Веймарского Баухауза // Фремптон к. Современная архитектура, 1990. – с. 187.
- •2 Там само. – с. 182.
- •1 Там само. – с. 182.
- •1Там само. – с. 189 – 190.
- •2Там само. – с. 190.
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму
- •1 Цит. За: Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 208.
- •2 Там само.
- •22. Gesamtkunstwerk Сталін, культура ііі Рейху:
- •1 Захаржевская р. Костюм для сцены. – м., 1967. – с. 210.
- •1 Там само.
- •23. Дизайн предметного світу в XX сторіччі
- •24. Дизайн як психороблення
- •25. Морфологія і жанрові структури дизайну
- •1 Барт р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – м., 1994.
- •26. Дизайн постмодерну
- •27. Дизайн одягу: французька школа
- •1 Див.: Габричевский а. Г. Одежда и здание // Габричевский а. Г. Морфология искусства. – м., 2002 г. – с. 402-403.
- •1Див.: Гедель а. Коко Шанель, или Маленькое черное платье. – м., 2002.
- •28. Дизайн одягу: італійська школа
- •1 Ильинский м. М. Его величество мода. – Смоленск, 1997.
- •2 Там само. – с. 72.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 78.
- •2 Там само. – с. 80.
- •3 Там само. – с. 89.
- •1 Там само. – с. 108.
- •1 Там само. – с. 109.
- •1 Там само. – с. 181.
- •2 Там само. – с. 182.
- •3 Там само. – с. 183.
- •1 Там само. – с. 260 – 261.
- •2 Там само. – с. 266.
- •3 Там само. – с. 268.
- •1 Там само. – с. 305.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 306.
- •29. Дизайн одягу: азіатський і слов'янський світ
- •1 Тканко з., Коровицкий о. Моделювання костюма в Україні хх століття. – л., 2000.
- •1 Див. Напр: 3елинг Шарлотта. Мода. Век модельеров. 1900-1999. Кельн, 2000.
- •2 Див. Напр: Стиль и мода. – м., 2002.
- •3 Легенький ю. Г. Философия моды хх столетия. – к., 2003; Легенький ю.Г. Метаистория костюма. – к., 2003.
- •1 История моды с XVIII по хх век. Коллекция Института истории костюма Киото. – м., 2003. – с. 658-703.С
- •30. Естетика дизайну у культурно-історичному вимірі
- •1 Лосев а. Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре // Лосев а. Ф. Дерзание духа. – м., 1988. – с. 155.
- •2 Там само. С. 156.
- •3 Там само. С. 159.
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика I – II вв. Н. Э. – м., 1979. – с. 14.
- •1 Там само. С. 17.
- •2 Там само. С. 20.
- •3.Та м само. – с.21.
- •1 Лосев а. Ф. Эстетика Возрождения. – м., 1978. – с. 89.
- •Література
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму..
- •Києв, вул. Січневого повстання, 21
1 Там само. – с. 78.
2 Там само. – с. 80.
3 Там само. – с. 89.
на подіумі, бездоганні лінії, граціозні руки, красиве волосся, очі, ніжний голос – усі природні дані, культура поведінка давали, здавалося б, Джованна Фанеллі найбільші шанси, щоб піднятися на п'єдестал конкурсу «Міс Італія» у місті Салсомаджоре.»3 Чому ж не вийшло? З'ясувалася одна обставина, що Фанеллі була породжена і зафіксована хлопчиком Джованні. «Вона була чоловіком до минулого року, поки не зробила хірургічну операцію, але «забула» внести виправлення в муніципалітеті і у всіх документах у графі «стать». Так Джованна виявилася Джованні і не стала «Міс Італія». Не збентежений тільки наречений Джованни, що знав про всі труднощі коханої і обіцяє прискорити день весілля. На сфілатах Джованна залишається прекрасною моделлю».4
М. Ільїнський рясно уснастив книгу плітками і сенсаціями світу моди Італії. Останній приклад незабаром стане хрестоматійним, бо все більш стає актуальною інверсія чоловічого і жіночого в моді. Ще один цікавий приклад екзистенційного театру моди. Модельєр, онука відомого письменника Хемінгуея покінчила життя самогубством, як, утім, покінчив самогубством її дід. У них якась ностальгія вбивати себе, стріляти... Вона майже театрально обставила цю гру в смерть. Театр, що діється на очах – смерть онуки наступила в день смерті діда... Цей театр захоплює, але він далекий від мистецтва.
От як обставлялася сама процедура зустрічі з Федеріко Фелліні. Це був теж своєрідний театр. Фелліні звичайно пив каву в кутовій кав’ярні «Каново» на площі Пополо, усідаючись на те саме місце за столиком перед входом. «Хитрі журналісти збиралися в метрах десяти від кав’ярні поруч з будинком старого РАІ – італійського держрадіо на вулиці Берберіні, кидали жереб, кому йти першому до столика Федеріко. Щасливець робив вид, що йшов випадково мимо, сам же ловив момент, коли Фелліні зверне на нього увагу. Федеріко давним-давно розкусив цей трюк і з задоволенням
1 Там само. – с. 108.
1 Там само. – с. 109.
приймав гру. Федеріко підтримував розмову, уважно слухав, а перед відходом дружелюбно потискуючи руку, запитував: «Любий, скажи відверто, що тебе сьогодні цікавить?». И відповідав: «Це не інтерв'ю. Це просто так.» Але з-під пера газетярів виходили великі полотнини. Фелліні такий «підхід» влаштовував. Він думав: «Кину колезі-журналістові одну-іншу думку (Фелліні завжди вважав себе не тільки кінорежисером, але і журналістом, тому що починав творче життя в тридцятих роках газетярем, репортером, карикатуристом, художником)”.1
Така якась нескінченна ігрова ситуація відрізняється від французької. «Як я став режисером? Дуже швидко і просто. Простіше не буває. Здається, вже в вісімнадцять років я зрозумів те, що конкретно не зміг би робити і застеріг себе від помилкових шляхів. Я відчув, наприклад, що можу бути журналістом, спеціальним кореспондентом, художником і навіть скульптором, а можливо і…кравцем (уявіть собі, як прекрасно заходити за портьєри примірювальної, де роздягаються чудові жінки). «Модельєр» у мені оселився на все життя». – говорить Федеріко.2 Знову ми чуємо італійський гумор. «Який фільм вважаю самим вдалим? Напевно, «Солодке життя». І ще «Амаркорд».3 Він цінував талант Андрія Тарковського, що зняв «Ностальгію» в Італії. Напевно, Андрій близький до неореалізму. Близький своєрідною проблемністю ейдосу. Ви бачили, як спалює себе один з героїв фільму, як цей смолоскип досить довго тримається в кадрі? Фелліні цінував саму ностальгією за ідеальним світом. Горчаков проносить недогарок свічки через порожній брудний басейн, що є зовсім «марне» заняття. Але сама метафора «порожнього водосховища», де води вже немає і вже можливо йти по ньому, дуже нагадує нам О. Мандельштама з його метафорою XVIII сторіччя як «порожнього озера».
Кіно, що народилося в 20-і роки, прожило складний шлях. Від перших
