- •Юрій Легенький Історія дизайну
- •Посібник
- •Рецензенти: доктор філософських наук, професор
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів:
- •Від автора
- •1. Суть дизайну
- •2. Вступ в історію дизайну
- •3. Дизайн у протокультурі
- •4. Дизайн Древнього Єгипту
- •5. Дизайн Месопотамії, Ірану і мусульманського світу
- •1 Вейс г. История культуры – м., 2002 – с. 91.
- •2 Там само.
- •3 Там само. – с. 92.
- •1 Там само. – с. 93.
- •2 Там само.
- •3 Там само.
- •1 Там само. – с. 108.
- •2 Там само.
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 135.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 139.
- •2 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 145.
- •2 Там само.– с. 150.
- •6. Дизайн культури Китаю і Японії
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 70 –71.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 74.
- •3 Там само. – с. 77.
- •1 Там само. – с. 85.
- •1 Там само. – с. 86.
- •2 Там само. – с. 88.
- •7. Дизайн Латинської Америки й Індії
- •1 Там само. – с. 50.
- •8. Дизайн Древньої Греції та Риму
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика. – м., 1978.
- •9. Дизайн Візантії та Древньої Русі
- •1 Бычков в.В. 2000 лет христианской культуриы sub specie acsthetiaca. – т.1. Раннєе христианство. Византия. – сПб.; м., 1999.
- •1 Лосєв а.Ф. Диалектика мифа // Лосєв а.Ф. Миф. Число. Сущность.- м., 1994.
- •1 Неретина с. Тропы и конценты. – м., 1999.
- •10. Дизайн Західного Середньовіччя і Відродження
- •1 Дюрер а. Трактаты. Дневники. Письма. – спб., 2000.
- •2 Там само. – с. 262
- •1 Там само. – с. 411
- •И надо мной он к высям поднебесным;
- •11. Мода і декоративно-прикладне мистецтво доби Відродження
- •12. Дизайн в творчості Леонардо да Вінчі
- •13. Дизайн великих стилів
- •1 Лосєв а.Ф. Проблема художественного стиля. – к., 1994.
- •1 Прокофьев в. Гойя «Капричос». – м., 1968.
- •1Пруст м. В поисках утраченого времени. – сПб., 2000. – с. 68
- •1Сафрански р. Хайдеггер. Германский мастер и его время. – м., 2002. – с. 262.
- •2Там само.
- •3Там само. – с. 262 – 263.
- •14. Дизайн, мода, декоративно-прикладне мистецтво хvіі, хvііі та хіх століть
- •15. Бунт в Англії: Джон Рьоскін і Уільям Морріс
- •16. Інобуття речі в класичній та посткласичній культурі
- •1 Ортега-и-Гассет х. Веласкес. Гойя. – м., 1999.
- •1Хайдеггер м. Исток творения // Хайдеггер м. Работы и размышления разных лет. – м., 1993. – с. 67.
- •17. Синкретичний дизайн хх століття
- •1 Кандинский в. Точка и линия на плоскости. – сПб., 2001.
- •1 Бычков в. Эстетика – м., 2002.
- •2Там само.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 29.
- •1 Там само. – с. 66.
- •1 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 60.
- •2.Там само. – с. 62.
- •3.Там само. – с. 63.
- •1 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 168.
- •2 Там само. – с. 169.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •2 Там само. – с. 205.
- •3 Там само. – с. 206.
- •1 Там само. – с. 220.
- •2 Там само. – с. 305 – 306.
- •1 Мислер м., Боулт е. Павел Филонов. – м., 1990.
- •1 Там само. – с. 228.
- •18. Протодизайн в архітектурі початку хх століття
- •19. Річ і час: метаморфози машинізму
- •1 Земпер г. Практическая эстетика. – м., 1970.
- •1 Цит. За Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 162.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 18.
- •1 Цит.За: Фремптон к. Современная архитектура.– с. 174.
- •2 Паперный в. Культура Два. – м., 1996.
- •1 Там само. – с. 154.
- •2 Там само. – с. 155.
- •20. Баухауз і вхутемас
- •1 Програма Веймарского Баухауза // Фремптон к. Современная архитектура, 1990. – с. 187.
- •2 Там само. – с. 182.
- •1 Там само. – с. 182.
- •1Там само. – с. 189 – 190.
- •2Там само. – с. 190.
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму
- •1 Цит. За: Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 208.
- •2 Там само.
- •22. Gesamtkunstwerk Сталін, культура ііі Рейху:
- •1 Захаржевская р. Костюм для сцены. – м., 1967. – с. 210.
- •1 Там само.
- •23. Дизайн предметного світу в XX сторіччі
- •24. Дизайн як психороблення
- •25. Морфологія і жанрові структури дизайну
- •1 Барт р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – м., 1994.
- •26. Дизайн постмодерну
- •27. Дизайн одягу: французька школа
- •1 Див.: Габричевский а. Г. Одежда и здание // Габричевский а. Г. Морфология искусства. – м., 2002 г. – с. 402-403.
- •1Див.: Гедель а. Коко Шанель, или Маленькое черное платье. – м., 2002.
- •28. Дизайн одягу: італійська школа
- •1 Ильинский м. М. Его величество мода. – Смоленск, 1997.
- •2 Там само. – с. 72.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 78.
- •2 Там само. – с. 80.
- •3 Там само. – с. 89.
- •1 Там само. – с. 108.
- •1 Там само. – с. 109.
- •1 Там само. – с. 181.
- •2 Там само. – с. 182.
- •3 Там само. – с. 183.
- •1 Там само. – с. 260 – 261.
- •2 Там само. – с. 266.
- •3 Там само. – с. 268.
- •1 Там само. – с. 305.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 306.
- •29. Дизайн одягу: азіатський і слов'янський світ
- •1 Тканко з., Коровицкий о. Моделювання костюма в Україні хх століття. – л., 2000.
- •1 Див. Напр: 3елинг Шарлотта. Мода. Век модельеров. 1900-1999. Кельн, 2000.
- •2 Див. Напр: Стиль и мода. – м., 2002.
- •3 Легенький ю. Г. Философия моды хх столетия. – к., 2003; Легенький ю.Г. Метаистория костюма. – к., 2003.
- •1 История моды с XVIII по хх век. Коллекция Института истории костюма Киото. – м., 2003. – с. 658-703.С
- •30. Естетика дизайну у культурно-історичному вимірі
- •1 Лосев а. Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре // Лосев а. Ф. Дерзание духа. – м., 1988. – с. 155.
- •2 Там само. С. 156.
- •3 Там само. С. 159.
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика I – II вв. Н. Э. – м., 1979. – с. 14.
- •1 Там само. С. 17.
- •2 Там само. С. 20.
- •3.Та м само. – с.21.
- •1 Лосев а. Ф. Эстетика Возрождения. – м., 1978. – с. 89.
- •Література
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму..
- •Києв, вул. Січневого повстання, 21
1 Вейс г. История культуры – м., 2002 – с. 91.
2 Там само.
3 Там само. – с. 92.
«До парадного придворного костюма відносилися і діадеми, що носили деякі жерці, а іноді і сам цар. Форма й обробка їх розрізнялися у відповідності із саном і званням. Однак діадеми першого міністра істотно відрізнялися від інших діадем тим, що подібно царській митрі були прикрашені двома довгими стрічками, що висіли позаду. Знатні вавілоняни носили зі звичайним одягом схожі на тюрбани головні пов'язки. Ці пов'язки, що стали згодом приналежністю національного одягу, збереглися до сьогоднішнього часу», – відзначає Г. Вейс1 . Він пише також: «Взуття було традиційним для Сходу. Взуттям служили сандалії з задниками твердої шкіри. Сандалії підв'язувалися до ноги ременями, що причіплялися до задників і зав'язувалися на підйомі ноги. Військові носили на ногах напівчоботи, що доходили до половини ікри, чоботи були вузькі, так що щільно охоплювали ногу штанини зі шкіри з металевими пластинками».2
Ці дані говорять про те, що існувала досить розгорнута і досить складна структура репрезентації і сакралізації тіла, як і соціалізації людини. “Ассірійці, – відзначає Вейс, – піклувалися про своє волосся. Волосся на голові розділялися проділом, зачісувалися гладкими або злегка хвилястими пасмами за вухами. Іноді волосся запліталися в коси, кінці яких закручувалися в локони, іноді просто розчісували на дві сторони. Ретельне ставлення до волосся змушує припустити, що ассирійцям було відоме накладне волосся або перуки».3 Про вживання перук у древніх народів Азії ми маємо свідчення древніх письменників.
Так, ми з вами можемо згадати, що в Єгипті перуки були самою звичайною,
1 Там само. – с. 93.
2 Там само.
3 Там само.
самою пересічною справою. Така, будемо говорити розгорнута деталізація і структурованість цього світу, говорить про те, що одяг, його соціалізація, сакралізація, належність до людини, світу були досить і досить структуровані і завданими ззовні.
Меблі були досить складні. «Меблі ассірійського виробництва, – відзначає Вейс – стали стійкішими. Переважна в найдавніших західно-азіатських виробах вигнута лінія була замінена прямою, а округлені обриси – кутастими. Майже всі ассірійські столи, крісла, стільці мають ту саму основну форму – прямокутне з'єднання вертикальних підпор з горизонтальними поперечінами».1 Коли ми подивимося на ці досить архаїчні, досить прості меблі, упадає в око код старого зооморфізму, ніжки орієнтовані на зооморфні підстави. І разом з тим ми відразу ж розуміємо, що перед нами дуже прості, ясні і досить прості структури. Вейс відзначає: «Відповідно до форми змінилися і прикраси. Колишні меблеві ніжки у вигляді цілої ноги тварини замінилися прямими підставками, що закінчуються архітектурним розчленовуванням або ж тільки закінченням ноги тварини – копитом або лапою. Ніби для того, щоб відновити недолік добірності форм меблів, ассирійці прикрашали їх надзвичайно багато. Розповіді Геродота про золоті вівтарі і трони в капище Бєла і звістки про незвичайно розкішне оздоблення царських палаців з їхніми золотими ложами і тронами показують, що в Ассирії не шкодували шляхетних металів на обробку меблів. Багато меблевих прикрас, особливо бронзових, було знайдено в руїнах разом із дрібними виробами з перламутру і слонової кістки, імовірно, що вони також мали декоративну функцію».2 Отже, дизайн досить виразно зрушується у бік декору. Якщо Месопотамія у своїх глибинних реаліях була дуже бідною, то у своїх верхніх декоративних ознаках вона, безумовно, перемогла єгипетську простоту і єгипетську
