Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Юрій Легенький. Історія дизайну.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.57 Mб
Скачать

1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.

У матеріальному відношенні крапка дорівнює нулеві».1 Він не зовсім прав, крапка – це цілком матеріальна одиниця, візуально значимий фрагмент тексту, що лише семантично відсилає нас до мовчання і до переривчастості. Але Кандинський із самого початку іде від матеріальності, що йому заважає, що буде увесь час заважати йому у своїх конотаціях.

Далі випливає цікава сентенція за назвою «Мовчання». «Звук мовчання, звично зв'язаного з крапкою, настільки голосний, що він цілком заглушає всі інші властивості. Усі традиційні звичні явища притуплюються одноманітністю своєї мови. Ми не чуємо більше їхніх голосів і оточені мовчанням. Ми смертельно уражені «практичним і доцільним».2 Це відкриття глибинної протосубстанції, що залягає за світом матерії, що звучить або створена з фарб, відкриття далекого ніщо – мовчання і тиші. Безумовно, – це є традиційна метафізика.

Сентенція за назвою «Зсередини». «Потрясіння, що приходить зсередини, є іншого роду – вони обумовлені самою людиною, і ґрунт їх корениться в ньому самому. Цей ґрунт дозволяє не тільки споглядати «вулицю» крізь «шибку», тверде, міцне, тендітне, а й цілком віддасться вулиці. Відкрите око, відкрите вухо перетворює незначні хвилювання у величезні події. З усіх боків несуться голоси і світ звучить».3 Ми повинні сказати, що акустична чарівність світу переслідує Кандинського. Якщо порівняти «Картинки з виставки» Мусорского і ті ілюстрації, що зробив Кандинський, то, звичайно, – це різні світи. Але є щось інваріантне, щось загальне, котре говорить про чарівність звуку. Звук – це якась пластична статура, колірна істота. Крапка, що, розвертаючись, розкриваючись, розцвітаючи, раззвучуючи навколишній простір, витікає на периферію.

1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.

2 Там само. – с. 205.

3 Там само. – с. 206.

Ми повинні сказати, що поняття прототипу фундаментально взагалі для 20-х років. Саме до цього поняття апелює Олексій Федорович Лосєв. Саме це поняття є основою того апофатизму і того містицизму, що відроджують глибинну метафізику Відродження, що вимагають запитування і вимагають мовчання як благоговіння перед Великим Іншим. Трохи пізніше Швейцер назве це благоговінням перед життям. Це було трохи пізніше. Але це благоговіння перед Великим Іншим говорить про те, що є споконвічне щось або ніщо, що беззвучне, але багатобарвне і пластичне. Фактично тут схована вся метафізика дизайну або метадизайну посткласичного часу.

Однак після такого метафізичного самозаглиблення і згортання світів у протообразі або прообразі виникає наступна категорія – «композиція». «Композиція» – це внутрішнє доцільне підпорядкування. 1.окремих елементів і 2.загальної будівлі (конструкції), конкретної мальовничої мети».1 Звичайно, – це досить схоластичне, нудотне і, будемо говорити, не дуже захопливе визначення. Далі воно розгортається, але це мало що нам дасть. Коли мова йде про композиції, про структури з'єднання, то тут виглядає Кандинський або банальним, або неоригінальним. Він оригінальний як метафізик, як пророк, як містик, як той,