- •Юрій Легенький Історія дизайну
- •Посібник
- •Рецензенти: доктор філософських наук, професор
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів:
- •Від автора
- •1. Суть дизайну
- •2. Вступ в історію дизайну
- •3. Дизайн у протокультурі
- •4. Дизайн Древнього Єгипту
- •5. Дизайн Месопотамії, Ірану і мусульманського світу
- •1 Вейс г. История культуры – м., 2002 – с. 91.
- •2 Там само.
- •3 Там само. – с. 92.
- •1 Там само. – с. 93.
- •2 Там само.
- •3 Там само.
- •1 Там само. – с. 108.
- •2 Там само.
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 135.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 139.
- •2 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 145.
- •2 Там само.– с. 150.
- •6. Дизайн культури Китаю і Японії
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 70 –71.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 74.
- •3 Там само. – с. 77.
- •1 Там само. – с. 85.
- •1 Там само. – с. 86.
- •2 Там само. – с. 88.
- •7. Дизайн Латинської Америки й Індії
- •1 Там само. – с. 50.
- •8. Дизайн Древньої Греції та Риму
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика. – м., 1978.
- •9. Дизайн Візантії та Древньої Русі
- •1 Бычков в.В. 2000 лет христианской культуриы sub specie acsthetiaca. – т.1. Раннєе христианство. Византия. – сПб.; м., 1999.
- •1 Лосєв а.Ф. Диалектика мифа // Лосєв а.Ф. Миф. Число. Сущность.- м., 1994.
- •1 Неретина с. Тропы и конценты. – м., 1999.
- •10. Дизайн Західного Середньовіччя і Відродження
- •1 Дюрер а. Трактаты. Дневники. Письма. – спб., 2000.
- •2 Там само. – с. 262
- •1 Там само. – с. 411
- •И надо мной он к высям поднебесным;
- •11. Мода і декоративно-прикладне мистецтво доби Відродження
- •12. Дизайн в творчості Леонардо да Вінчі
- •13. Дизайн великих стилів
- •1 Лосєв а.Ф. Проблема художественного стиля. – к., 1994.
- •1 Прокофьев в. Гойя «Капричос». – м., 1968.
- •1Пруст м. В поисках утраченого времени. – сПб., 2000. – с. 68
- •1Сафрански р. Хайдеггер. Германский мастер и его время. – м., 2002. – с. 262.
- •2Там само.
- •3Там само. – с. 262 – 263.
- •14. Дизайн, мода, декоративно-прикладне мистецтво хvіі, хvііі та хіх століть
- •15. Бунт в Англії: Джон Рьоскін і Уільям Морріс
- •16. Інобуття речі в класичній та посткласичній культурі
- •1 Ортега-и-Гассет х. Веласкес. Гойя. – м., 1999.
- •1Хайдеггер м. Исток творения // Хайдеггер м. Работы и размышления разных лет. – м., 1993. – с. 67.
- •17. Синкретичний дизайн хх століття
- •1 Кандинский в. Точка и линия на плоскости. – сПб., 2001.
- •1 Бычков в. Эстетика – м., 2002.
- •2Там само.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 29.
- •1 Там само. – с. 66.
- •1 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 60.
- •2.Там само. – с. 62.
- •3.Там само. – с. 63.
- •1 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 168.
- •2 Там само. – с. 169.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •2 Там само. – с. 205.
- •3 Там само. – с. 206.
- •1 Там само. – с. 220.
- •2 Там само. – с. 305 – 306.
- •1 Мислер м., Боулт е. Павел Филонов. – м., 1990.
- •1 Там само. – с. 228.
- •18. Протодизайн в архітектурі початку хх століття
- •19. Річ і час: метаморфози машинізму
- •1 Земпер г. Практическая эстетика. – м., 1970.
- •1 Цит. За Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 162.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 18.
- •1 Цит.За: Фремптон к. Современная архитектура.– с. 174.
- •2 Паперный в. Культура Два. – м., 1996.
- •1 Там само. – с. 154.
- •2 Там само. – с. 155.
- •20. Баухауз і вхутемас
- •1 Програма Веймарского Баухауза // Фремптон к. Современная архитектура, 1990. – с. 187.
- •2 Там само. – с. 182.
- •1 Там само. – с. 182.
- •1Там само. – с. 189 – 190.
- •2Там само. – с. 190.
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму
- •1 Цит. За: Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 208.
- •2 Там само.
- •22. Gesamtkunstwerk Сталін, культура ііі Рейху:
- •1 Захаржевская р. Костюм для сцены. – м., 1967. – с. 210.
- •1 Там само.
- •23. Дизайн предметного світу в XX сторіччі
- •24. Дизайн як психороблення
- •25. Морфологія і жанрові структури дизайну
- •1 Барт р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – м., 1994.
- •26. Дизайн постмодерну
- •27. Дизайн одягу: французька школа
- •1 Див.: Габричевский а. Г. Одежда и здание // Габричевский а. Г. Морфология искусства. – м., 2002 г. – с. 402-403.
- •1Див.: Гедель а. Коко Шанель, или Маленькое черное платье. – м., 2002.
- •28. Дизайн одягу: італійська школа
- •1 Ильинский м. М. Его величество мода. – Смоленск, 1997.
- •2 Там само. – с. 72.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 78.
- •2 Там само. – с. 80.
- •3 Там само. – с. 89.
- •1 Там само. – с. 108.
- •1 Там само. – с. 109.
- •1 Там само. – с. 181.
- •2 Там само. – с. 182.
- •3 Там само. – с. 183.
- •1 Там само. – с. 260 – 261.
- •2 Там само. – с. 266.
- •3 Там само. – с. 268.
- •1 Там само. – с. 305.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 306.
- •29. Дизайн одягу: азіатський і слов'янський світ
- •1 Тканко з., Коровицкий о. Моделювання костюма в Україні хх століття. – л., 2000.
- •1 Див. Напр: 3елинг Шарлотта. Мода. Век модельеров. 1900-1999. Кельн, 2000.
- •2 Див. Напр: Стиль и мода. – м., 2002.
- •3 Легенький ю. Г. Философия моды хх столетия. – к., 2003; Легенький ю.Г. Метаистория костюма. – к., 2003.
- •1 История моды с XVIII по хх век. Коллекция Института истории костюма Киото. – м., 2003. – с. 658-703.С
- •30. Естетика дизайну у культурно-історичному вимірі
- •1 Лосев а. Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре // Лосев а. Ф. Дерзание духа. – м., 1988. – с. 155.
- •2 Там само. С. 156.
- •3 Там само. С. 159.
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика I – II вв. Н. Э. – м., 1979. – с. 14.
- •1 Там само. С. 17.
- •2 Там само. С. 20.
- •3.Та м само. – с.21.
- •1 Лосев а. Ф. Эстетика Возрождения. – м., 1978. – с. 89.
- •Література
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму..
- •Києв, вул. Січневого повстання, 21
1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
У матеріальному відношенні крапка дорівнює нулеві».1 Він не зовсім прав, крапка – це цілком матеріальна одиниця, візуально значимий фрагмент тексту, що лише семантично відсилає нас до мовчання і до переривчастості. Але Кандинський із самого початку іде від матеріальності, що йому заважає, що буде увесь час заважати йому у своїх конотаціях.
Далі випливає цікава сентенція за назвою «Мовчання». «Звук мовчання, звично зв'язаного з крапкою, настільки голосний, що він цілком заглушає всі інші властивості. Усі традиційні звичні явища притуплюються одноманітністю своєї мови. Ми не чуємо більше їхніх голосів і оточені мовчанням. Ми смертельно уражені «практичним і доцільним».2 Це відкриття глибинної протосубстанції, що залягає за світом матерії, що звучить або створена з фарб, відкриття далекого ніщо – мовчання і тиші. Безумовно, – це є традиційна метафізика.
Сентенція за назвою «Зсередини». «Потрясіння, що приходить зсередини, є іншого роду – вони обумовлені самою людиною, і ґрунт їх корениться в ньому самому. Цей ґрунт дозволяє не тільки споглядати «вулицю» крізь «шибку», тверде, міцне, тендітне, а й цілком віддасться вулиці. Відкрите око, відкрите вухо перетворює незначні хвилювання у величезні події. З усіх боків несуться голоси і світ звучить».3 Ми повинні сказати, що акустична чарівність світу переслідує Кандинського. Якщо порівняти «Картинки з виставки» Мусорского і ті ілюстрації, що зробив Кандинський, то, звичайно, – це різні світи. Але є щось інваріантне, щось загальне, котре говорить про чарівність звуку. Звук – це якась пластична статура, колірна істота. Крапка, що, розвертаючись, розкриваючись, розцвітаючи, раззвучуючи навколишній простір, витікає на периферію.
1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
2 Там само. – с. 205.
3 Там само. – с. 206.
Ми повинні сказати, що поняття прототипу фундаментально взагалі для 20-х років. Саме до цього поняття апелює Олексій Федорович Лосєв. Саме це поняття є основою того апофатизму і того містицизму, що відроджують глибинну метафізику Відродження, що вимагають запитування і вимагають мовчання як благоговіння перед Великим Іншим. Трохи пізніше Швейцер назве це благоговінням перед життям. Це було трохи пізніше. Але це благоговіння перед Великим Іншим говорить про те, що є споконвічне щось або ніщо, що беззвучне, але багатобарвне і пластичне. Фактично тут схована вся метафізика дизайну або метадизайну посткласичного часу.
Однак після такого метафізичного самозаглиблення і згортання світів у протообразі або прообразі виникає наступна категорія – «композиція». «Композиція» – це внутрішнє доцільне підпорядкування. 1.окремих елементів і 2.загальної будівлі (конструкції), конкретної мальовничої мети».1 Звичайно, – це досить схоластичне, нудотне і, будемо говорити, не дуже захопливе визначення. Далі воно розгортається, але це мало що нам дасть. Коли мова йде про композиції, про структури з'єднання, то тут виглядає Кандинський або банальним, або неоригінальним. Він оригінальний як метафізик, як пророк, як містик, як той,