- •Юрій Легенький Історія дизайну
- •Посібник
- •Рецензенти: доктор філософських наук, професор
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів:
- •Від автора
- •1. Суть дизайну
- •2. Вступ в історію дизайну
- •3. Дизайн у протокультурі
- •4. Дизайн Древнього Єгипту
- •5. Дизайн Месопотамії, Ірану і мусульманського світу
- •1 Вейс г. История культуры – м., 2002 – с. 91.
- •2 Там само.
- •3 Там само. – с. 92.
- •1 Там само. – с. 93.
- •2 Там само.
- •3 Там само.
- •1 Там само. – с. 108.
- •2 Там само.
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 135.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 139.
- •2 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 145.
- •2 Там само.– с. 150.
- •6. Дизайн культури Китаю і Японії
- •1 Де Моран а. История декоративно-прикладного искусства. – м., 1982. – с. 70 –71.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 74.
- •3 Там само. – с. 77.
- •1 Там само. – с. 85.
- •1 Там само. – с. 86.
- •2 Там само. – с. 88.
- •7. Дизайн Латинської Америки й Індії
- •1 Там само. – с. 50.
- •8. Дизайн Древньої Греції та Риму
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика. – м., 1978.
- •9. Дизайн Візантії та Древньої Русі
- •1 Бычков в.В. 2000 лет христианской культуриы sub specie acsthetiaca. – т.1. Раннєе христианство. Византия. – сПб.; м., 1999.
- •1 Лосєв а.Ф. Диалектика мифа // Лосєв а.Ф. Миф. Число. Сущность.- м., 1994.
- •1 Неретина с. Тропы и конценты. – м., 1999.
- •10. Дизайн Західного Середньовіччя і Відродження
- •1 Дюрер а. Трактаты. Дневники. Письма. – спб., 2000.
- •2 Там само. – с. 262
- •1 Там само. – с. 411
- •И надо мной он к высям поднебесным;
- •11. Мода і декоративно-прикладне мистецтво доби Відродження
- •12. Дизайн в творчості Леонардо да Вінчі
- •13. Дизайн великих стилів
- •1 Лосєв а.Ф. Проблема художественного стиля. – к., 1994.
- •1 Прокофьев в. Гойя «Капричос». – м., 1968.
- •1Пруст м. В поисках утраченого времени. – сПб., 2000. – с. 68
- •1Сафрански р. Хайдеггер. Германский мастер и его время. – м., 2002. – с. 262.
- •2Там само.
- •3Там само. – с. 262 – 263.
- •14. Дизайн, мода, декоративно-прикладне мистецтво хvіі, хvііі та хіх століть
- •15. Бунт в Англії: Джон Рьоскін і Уільям Морріс
- •16. Інобуття речі в класичній та посткласичній культурі
- •1 Ортега-и-Гассет х. Веласкес. Гойя. – м., 1999.
- •1Хайдеггер м. Исток творения // Хайдеггер м. Работы и размышления разных лет. – м., 1993. – с. 67.
- •17. Синкретичний дизайн хх століття
- •1 Кандинский в. Точка и линия на плоскости. – сПб., 2001.
- •1 Бычков в. Эстетика – м., 2002.
- •2Там само.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 29.
- •1 Там само. – с. 66.
- •1 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 60.
- •2.Там само. – с. 62.
- •3.Там само. – с. 63.
- •1 Там само. – с. 140.
- •1 Там само. – с. 168.
- •2 Там само. – с. 169.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •1 Кандинский в. Линия и точка на плоскости. – сПб., 2001. – с. 204.
- •2 Там само. – с. 205.
- •3 Там само. – с. 206.
- •1 Там само. – с. 220.
- •2 Там само. – с. 305 – 306.
- •1 Мислер м., Боулт е. Павел Филонов. – м., 1990.
- •1 Там само. – с. 228.
- •18. Протодизайн в архітектурі початку хх століття
- •19. Річ і час: метаморфози машинізму
- •1 Земпер г. Практическая эстетика. – м., 1970.
- •1 Цит. За Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 162.
- •1 Там само.
- •1 Там само. – с. 18.
- •1 Цит.За: Фремптон к. Современная архитектура.– с. 174.
- •2 Паперный в. Культура Два. – м., 1996.
- •1 Там само. – с. 154.
- •2 Там само. – с. 155.
- •20. Баухауз і вхутемас
- •1 Програма Веймарского Баухауза // Фремптон к. Современная архитектура, 1990. – с. 187.
- •2 Там само. – с. 182.
- •1 Там само. – с. 182.
- •1Там само. – с. 189 – 190.
- •2Там само. – с. 190.
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму
- •1 Цит. За: Фремптон к. Современная архитектура. – м., 1990. – с. 208.
- •2 Там само.
- •22. Gesamtkunstwerk Сталін, культура ііі Рейху:
- •1 Захаржевская р. Костюм для сцены. – м., 1967. – с. 210.
- •1 Там само.
- •23. Дизайн предметного світу в XX сторіччі
- •24. Дизайн як психороблення
- •25. Морфологія і жанрові структури дизайну
- •1 Барт р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – м., 1994.
- •26. Дизайн постмодерну
- •27. Дизайн одягу: французька школа
- •1 Див.: Габричевский а. Г. Одежда и здание // Габричевский а. Г. Морфология искусства. – м., 2002 г. – с. 402-403.
- •1Див.: Гедель а. Коко Шанель, или Маленькое черное платье. – м., 2002.
- •28. Дизайн одягу: італійська школа
- •1 Ильинский м. М. Его величество мода. – Смоленск, 1997.
- •2 Там само. – с. 72.
- •1 Там само. – с. 72.
- •2 Там само. – с. 73.
- •1 Там само. – с. 78.
- •2 Там само. – с. 80.
- •3 Там само. – с. 89.
- •1 Там само. – с. 108.
- •1 Там само. – с. 109.
- •1 Там само. – с. 181.
- •2 Там само. – с. 182.
- •3 Там само. – с. 183.
- •1 Там само. – с. 260 – 261.
- •2 Там само. – с. 266.
- •3 Там само. – с. 268.
- •1 Там само. – с. 305.
- •2 Там само.
- •1 Там само. – с. 306.
- •29. Дизайн одягу: азіатський і слов'янський світ
- •1 Тканко з., Коровицкий о. Моделювання костюма в Україні хх століття. – л., 2000.
- •1 Див. Напр: 3елинг Шарлотта. Мода. Век модельеров. 1900-1999. Кельн, 2000.
- •2 Див. Напр: Стиль и мода. – м., 2002.
- •3 Легенький ю. Г. Философия моды хх столетия. – к., 2003; Легенький ю.Г. Метаистория костюма. – к., 2003.
- •1 История моды с XVIII по хх век. Коллекция Института истории костюма Киото. – м., 2003. – с. 658-703.С
- •30. Естетика дизайну у культурно-історичному вимірі
- •1 Лосев а. Ф. Двенадцать тезисов об античной культуре // Лосев а. Ф. Дерзание духа. – м., 1988. – с. 155.
- •2 Там само. С. 156.
- •3 Там само. С. 159.
- •1 Лосев а.Ф. Эллинистически-римская эстетика I – II вв. Н. Э. – м., 1979. – с. 14.
- •1 Там само. С. 17.
- •2 Там само. С. 20.
- •3.Та м само. – с.21.
- •1 Лосев а. Ф. Эстетика Возрождения. – м., 1978. – с. 89.
- •Література
- •21. Постфункціоналістська парадигма дизайну: витоки постіндустріалізму..
- •Києв, вул. Січневого повстання, 21
1 Там само. – с. 168.
2 Там само. – с. 169.
мальовничими добутками. Дуже рідко хто здатний так могутньо, так естетично описати свої відчуття і створити не менш цікавий текст про живопис. Кандинський у Німеччині знайомиться з П. Клеє. П. Клеє – своєрідний художник, що створює мальовничі добутки – тексти, які написані як горизонтально розчленований дискурс. Це якась нотна грамота нескінченних світів. У Франції Кандинський знайомиться з Миро, докорінно змінюється стиль його живописання. Якщо раніше ми бачили хаос проникнення форм і вічне бурління світів, то тут живуть окремі сутності, досить холодні, досить амебообразні, знеособлені й обездушені.
Чи можна сказати, що це імпульс старості? Я б не сказав. Кандинський пізнього часу – це зовсім інший Кандинський. Що його приводить до світів, позбавлених експресії. Якщо у Клеє всі пов'язано – це, насамперед текст, то тут виникають якісь дивні небесно-блакитні пташки. Кандинський – вісник хаотичних бур – стає олімпійцем. Мені дуже подобаються його симфонічні речі, що зповнені хаосу, а елементарізм подобається менше. Річ. Безпредметність. Супрематизм. Архітектони...
Ми з вами познайомилися з дуже яскравою особистістю, що бентежить розуми не тільки модельєрів, що намагаються зовні наслідувати цього світу, а і розуми філософів. Навіть В. Бичків ніяк не може позбавитися чарівності Кандинського, але не може краще написати. Пише, пише, а не виходить. Навіть вірші вже пише, а не виходить... Кандинський – яскрава особистість, що вірує, сильна, особистість, що створила світ якихось злітних незрівнянних сутностей (істот), які живуть ще в античному просторі неглибокого рельєфу. Тут немає ніякої оптики, ніякої перспективи, ніякого сферізму, ніякого центризму. Усе розлітається. Єдине, що страшить – бездомність.
Кандинський – метафізик, і вся його метафізичність знайшла своє адекватне вербальне вираження в тексті: «Крапка і лінія на площині». Ми маємо перед собою досить герметичний трактат, що уражає глибинними імплікаціями знаходження гармонії в нерідному світі. З одного боку, – це елементарізм 20-х років, що націлений убік «основних елементів» без яких твір мистецтва не може відбутися, але, з іншого боку, – уся ця елементарність, раптом зникає перед загальним, божественним, тим величезним, котре так чи інакше знаходить конфігурації Абстрактного або Великого Іншого. Абстрактне – це божественне, це те ж Царство Боже на землі К. Малевича. Не треба плутати них, але і не треба сильно далеко їх розводити. Ми повинні сказати, що Кандинський дуже глибоко мислить формально, тому, що починає свій трактат із крапки. Він говорить, що крапка є якась діра, якийсь прорив, якась тріщина, тільки не відвернена від своєї лінеарної розшарованості рельєфу, як це зображує у виді просвіту Гайдеггер, а узята в німому зрізі якихось далеких світів. «Геометрична крапка в нашому представленні є найтіснішою і єдиною у своєму роді зв'язком мовчання і мови. Тому геометрична крапка знаходить форму матеріалізації насамперед у друкованому знаку – вона відноситься до мови і позначає мовчання».1 Небагато раніше він формулює свою думку ще більше лапідарно. «Геометрична крапка – це невидимий об'єкт. І в такий спосіб він повинний бути визначений як об'єкт нематеріального.