- •1. Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права України
- •2. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4. Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •7. Злочини та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8. Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •9. Субєкт злочину і його ознаки.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті , їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета та підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у крим. Праві. Її форми та види .
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоровя особи.
- •27. Види та межі покарань які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоровя, їхні види та характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності (но).
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні умови призначення покарання
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою
- •43. Об'єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм.
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікаці
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб'єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія і помилування, їх кримінально-правове значення
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання. Покарання та інші кримінально-правові заходи.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки.
66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки.
Науково-технічний прогрес не можливий без широкомасштабного впровадження в управлінську діяльність, у різні сфери науки, техніки та виробництва електронно-обчислювальної техніки. Це потребує розвитку і вдосконалення правових засобів регулювання суспільних відносин у сфері комп'ютеризації діяльності людини. Регулювання здійснюється такими нормативними актами: Законом України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р., Положення про технічний захист інформації в Україні, затвердженим Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. № 1229 та ін.
У XVI розділі КК України встановлена відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж. До них відносяться: незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ст. 361), викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволо-діння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 362), порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363).
Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері безпеки комп'ютерної інформації і нормального функціонування електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж.
Предмет злочину: 1) електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) — комп'ютер — комплекс технічних засобів, призначених для автоматичної обробки інформації в процесі вирішення обчислювальних та інформаційних задач; 2) автоматизовані комп'ютерні системи (АКС) — сукупність взаємопов'язаних ЕОМ, периферійного обладнання та програмного забезпечення, призначених для автоматизації прийому, зберігання, обробки, пошуку і видачі інформації споживачам. Комп'ютерні системи можуть бути регіонального та галузевого характеру; 3) комп'ютерні мережі (мережа ЕОМ) — це з'єднання декількох комп'ютерів (ЕОМ) та комп'ютерних систем, що взаємопов'язані і розташовані на фіксованій території та орієнтовані на колективне використання загальномережових ресурсів. Комп'ютерні мережі передбачають спільне використання ресурсів обчислювальних центрів (ОЦ), запуск загальних програм, які входять до комп'ютерних систем; 4) носії комп'ютерної інформації — фізичні об'єкти, машинні носії, призначені для постійного зберігання, перенесення і обробки комп'ютерної інформації. До них відносяться гнучкі магнітні диски (дискети), жорсткі магнітні диски (вінчестери), касетні магнітні стрічки (стримери), магнітні барабани, магнітні карти тощо; 5) комп'ютерна інформація — це текстова, цифрова, графічна чи інша інформація (дані, відомості) про осіб, предмети, події, яка існує в електронному виді, зберігається на відповідних електронних носіях і може використовуватися, оброблятися або змінюватися за допомогою ЕОМ (комп'ютерів).
Об'єктивна сторона цих злочинів може виражатися в активних діях (наприклад, в незаконному втручанні в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх систем чи комп'ютерних мереж, в розповсюдженні комп'ютерного вірусу (ст. 361), а також в злочинній бездіяльності, наприклад, при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж (ст. 363).
Для об'єктивної сторони цих злочинів потрібне не тільки вчинення суспільне небезпечного діяння (незаконне втручання в роботу ЕОМ, викрадення, привласнення комп'ютерної інформації тощо), а й настання суспільне небезпечних наслідків (перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації, заподіяння істотної шкоди власнику ЕОМ (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ч. 2 ст. 361)). При цьому вимагання комп'ютерної інформації може розглядатися і як злочин з формальним (і усіченим) складом.
Суб'єктивна сторона цих злочинів передбачає, як правило, умисну вину. Хоч можлива і необережність — при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363).
Мотиви і цілі можуть бути різними — помста, заздрість, прагнення до володіння інформацією. Якщо ж, наприклад, викрадення інформації, вчиняється з корисливих мотивів і містить ознаки складу шахрайства, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за статтями 362 і 190.
Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, а у деяких випадках суб'єкт спеціальний — службова особа (ст. 362), особа, відповідальна за експлуатацію ЕОМ (ст. 363).