Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
кримінальне право госи.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
419.84 Кб
Скачать

50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.

Основним об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, а також право громадян на свободу підприємницької діяльності.

Додатковим обов'язковим об'єктом — психічна недоторканність особи.

Об'єктивна сторона злочину — протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак його вимагання.

Законна господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.

Суб'єкт злочину — загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб;

3) із погрозою вбивства чи тілесних ушкоджень;

4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я;

5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна (ч. 2 ст. 206 КК).

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:

1) організованою групою;

2) службовою особою з використанням свого становища;

3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я;

4) із заподіянням великої матеріальної шкоди;

5) із спричиненням інших тяжких наслідків (ч. З ст. 206 КК).

51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.

При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині Кримінального Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.

За зазначеними вище правилами, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 Кримінального Кодексу.