
- •1. Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права України
- •2. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4. Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •7. Злочини та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8. Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •9. Субєкт злочину і його ознаки.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті , їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета та підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у крим. Праві. Її форми та види .
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоровя особи.
- •27. Види та межі покарань які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоровя, їхні види та характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності (но).
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні умови призначення покарання
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою
- •43. Об'єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм.
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікаці
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб'єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія і помилування, їх кримінально-правове значення
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання. Покарання та інші кримінально-правові заходи.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки.
50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
Основним об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності, а також право громадян на свободу підприємницької діяльності.
Додатковим обов'язковим об'єктом — психічна недоторканність особи.
Об'єктивна сторона злочину — протидія законній господарській діяльності, тобто протиправна вимога припинити займатися господарською діяльністю чи обмежити її, укласти угоду або не виконувати укладеної угоди, виконання (невиконання) якої може заподіяти матеріальну шкоду або обмежити законні права чи інтереси того, хто займається господарською діяльністю, поєднана з погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами, пошкодження чи знищення їхнього майна за відсутності ознак його вимагання.
Законна господарська діяльність — будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт.
Суб'єкт злочину — загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
1) повторно;
2) за попередньою змовою групою осіб;
3) із погрозою вбивства чи тілесних ушкоджень;
4) у поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я;
5) у поєднанні з пошкодженням чи знищенням майна (ч. 2 ст. 206 КК).
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його:
1) організованою групою;
2) службовою особою з використанням свого становища;
3) у поєднанні з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я;
4) із заподіянням великої матеріальної шкоди;
5) із спричиненням інших тяжких наслідків (ч. З ст. 206 КК).
51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
При сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
При складанні покарань остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу, яка передбачає більш суворе покарання. Якщо хоча б один із злочинів є умисним тяжким або особливо тяжким, суд може призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у межах максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині Кримінального Кодексу. Якщо хоча б за один із вчинених злочинів призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю злочинів визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.
До основного покарання, призначеного за сукупністю злочинів, можуть бути приєднані додаткові покарання, призначені судом за злочини, у вчиненні яких особу було визнано винною.
За зазначеними вище правилами, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 Кримінального Кодексу.