- •1. Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права України
- •2. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4. Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •7. Злочини та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8. Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •9. Субєкт злочину і його ознаки.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті , їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета та підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у крим. Праві. Її форми та види .
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоровя особи.
- •27. Види та межі покарань які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоровя, їхні види та характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності (но).
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні умови призначення покарання
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою
- •43. Об'єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм.
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікаці
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб'єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія і помилування, їх кримінально-правове значення
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання. Покарання та інші кримінально-правові заходи.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки.
42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою
Стаття 189. Вимагання.
Основний об'єкт злочину - право власності, додатковими виступають психічна та фізична недоторканність особи, її особиста свобода, здоров'я.
Додаткові факультативні об'єкти: честь, гідність, право на таємницю приватного життя та інші права громадян.
Потерпілий - власник майна або цінностей, особа, якій майно ввірене на законній підставі, а також їх близькі родичі.
Предметом вимагання є: майно, право на майно, дії майнового характеру.
Право на майно - документ, що дозволяє отримати в свою власність майно (напр., заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо).
Об'єктивна сторона злочину — це вимога передачі чужого майна або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їх майна чи майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці.
Вимагання є закінченим з моменту пред'явлення вимоги (з моменту погрози), поєднаної із погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети.
Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона злочину - прямий умисел.
Кваліфікованими видами злочину є вчинення його:
- повторно; за попередньою змовою групою осіб; службовою особою з використанням службового становища; з погрозою вбивства чи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; з пошкодженням чи знищенням майна; поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи; із завданням майнової шкоди у великих розмірах; із завданням майнової шкоди в особливо великих розмірах; організованою групою; із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження.
Стаття 187. Розбій.
Злочин посягає на два об'єкти: право власності і особу (її здоров'я і життя).
Предмет злочину - будь-яке майно та цінності.
Потерпілий - будь-яка особа, що зазнала розбійного нападу (господар майна або цінностей, сторож, охоронець).
З об'єктивної сторони злочин вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насильством, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
Закінченим злочин вважається з моменту нападу, поєднаного із застосуванням або погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я, незалежно від того, чи заволоділа винна особа чужим майном.
Суб'єкт злочину - осудна особа, яка досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Кваліфікованими видами злочину є розбій, вчинений: за попередньою змовою групою осіб; особою, яка раніше вчиняла розбій або бандитизм; організованою групою; з проникненням у житло, приміщення чи сховище; із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень; із завданням майнової шкоди у великих розмірах; в особливо великих розмірах.
43. Об'єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність
Об'єкт злочину - це охоронювані кримінальним законом суспільні відносини, на які посягає злочин, завдаючи їм певної шкоди або створюючи загрозу завдання такої шкоди.
Суспільні відносини завжди мають об'єктивний характер, існують поза і незалежно від людської свідомості, незалежно від самого кримінального закону, і є первинними щодо нього.
Структурні елементи суспільних відносин:
- суб'єкти (носії) відносин;
- предмет, з приводу якого існують відносини;
- соціальний зв'язок як зміст відносин.
Об'єкт суттєво сприяє визначенню поняття злочину, впливає на зміст об'єктивних і суб'єктивних ознак злочинів, є провідним критерієм для класифікації злочинів.
Завдяки об'єктові з'ясовується характер і ступінь суспільної небезпеки злочину, вирішується питання про правильну кваліфікацію діяння, а також про його відмежування від суміжних суспільно небезпечних посягань.
Предмет - це речі матеріального світу, з приводу яких чи у зв'язку з якими вчинюється злочин; це - факультативний елемент складу, який виявляється не в усіх злочинах. Напр., при крадіжці об'єктом злочину є право власності, а предметом - майно, речі та інші цінності; при незаконному носінні зброї об'єктом злочину виступає громадська безпека, а предметом - зброя.
Предмет відсутній у таких, наприклад, злочинах, розбещення неповнолітніх (ст. 156), ухилення від призову за мобілізацією (ст.336).
Включення предмета злочину в комплекс ознак конкретного складу злочину сприяє успішному вирішенню завдань кваліфікації; предмет злочину може виступати критерієм розмежування суміжних злочинних діянь, розмежування злочинного та незлочинного діянь.