36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.

Родовий об’єкт – життя та здоров’я особи. Безпосередній об’єкт - життя особи. Ст. 115 Умисне вбивство. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Об'єктивна сторона характеризується:

1) діянням - посяганням на життя іншої особи;

2) наслідками у вигляді незворотної смерті потерпілого;

3) причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками;

4) факультативними ознаками (місце, час, спосіб, знаряддя, засоби, обстановка вчинення вбивства). Суспільно небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним-смерть потерпілого є закономірним результатом умисного діяння винної особи, а не третіх осіб або будь-яких зовнішніх факторів.

Кваліфікуючі ознаки: п.1) двох або більше п.2) малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності

п.3) заручника

п.4) вчинене з особливою п.5) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб п.6) з корисливих мотивів п.7) з хуліганських п.8) особи чи її близького родича у зв'язну з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку п.9) вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення п.10) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприроднимспособом п.11) вчинене на замовлення п.12) вчинене за попередньою змовою групою осіб п.13) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства.

Суб'єктом є осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Мотив і мета злочину та емоційний стан суб'єкта підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони впливають на кваліфікацію умисного вбивства. Ч. 2 ст. 115 передбачає відповідальність заумисне вбивство: з корисливих мотивів (п. 6), з хуліганських мотивів (п. 7), у зв'язку з виконанням потерпілою особою службового або громадського обов'язку (п. 8), а також з метою приховатиінший злочин або полегшити його вчинення (п. 9). Особливий емоційний стан є ознакою умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116), та умисного вбивстваматір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117).

37. Загальні умови призначення покарання

встановлені законом критерії, якими повинен керуватися суд при призначенні покарання в кожній конкретній справі.

Три критерії:

- Суд призначає покарання:

1. у межах, встановлених у санкції статті ОЧ КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;

- де зазначені мінімум і максимум покарання, суд може призначити покарання лише в цих межах.

- де зазначений лише максимум покарання, мінімумом є та нижча межа, що встановлена в ЗЧ КК.

2. суд повинен керуватися тими принциповими положеннями, що передбачені в ЗЧ КК і належать як до злочину й умов відповідальності за нього, так і до покарання, його мети, видів, умов їх призначення тощо:

- суд зобов'язаний суворо керуватися системою і видами покарань.

- призначаючи покарання за сукупністю злочинів або вироків.

- звільнення від кримін. відповідальності і покарання.

3. враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину визначається (злочини невеликої , середньої тяжкості, тяжкі й особливо тяжкі).

Якщо злочин невеликої тяжкості, суд може призначити більш м'яке покарання, зазначене в альтернативній санкції, або, взагалі звільнити особу від покарання.

Якщо злочин тяжкий або особливо тяжкий, суд призначає покарання у виді позбавлення волі і на тривалі строки. Суд враховує особу винного, соціальний статус особи, ступінь її небезпечності для суспільства та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.