
- •1. Поняття та система кримінального права. Принципи кримінального права України
- •2. Військові злочини, їхня характеристика та види.
- •3. Дія кримінального закону у просторі та за колом осіб. Місце скоєння злочину.
- •4. Кримінальна відповідальність за хабарництво.
- •5. Дія закону про кримінальну відповідальність у часі. Зворотна дія кримінального закону та її межі.
- •6. Поняття і система злочинів проти миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку та їхня загальна характеристика.
- •7. Злочини та його ознаки, відмінність від інших правопорушень. Види одиничного злочину.
- •8. Загальна характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
- •9. Субєкт злочину і його ознаки.
- •10. Злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів, їх аналогів або прекурсорів, їхня загальна характеристика.
- •11. Підстави та межі відповідальності за незакінчений злочин. Добровільна відмова.
- •12. Злочини проти громадської безпеки, пов’язані з незаконними діями зі зброєю
- •13. Поняття, ознаки та значення об’єктивної сторони злочину для кваліфікації.
- •14. Аналіз складу злочину контрабанди. Види контрабанди.
- •15. Поняття співучасті у вчиненні злочину її об’єктивні і суб’єктивні ознаки.
- •16. Злочини проти довкілля, їхні види та загальна характеристика.
- •17. Форми співучасті , їх значення для кваліфікації.
- •18. Кримінальна відповідальність за диверсію, її відмінність від інших злочинів.
- •19. Поняття осудності, обмеженої осудності та неосудності. Правові наслідки визнання особи неосудною.
- •20. Державна зрада та її відмінність від шпигунства.
- •21. Поняття, мета та підстави застосування примусових заходів медичного характеру
- •22. Хуліганство, його види, а також відмінність від інших злочинів.
- •23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину
- •24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.
- •25. Вина у крим. Праві. Її форми та види .
- •26. Кримінальна відповідальність медичних працівників за злочини проти життя та здоровя особи.
- •27. Види та межі покарань які застосовуються до неповнолітніх.
- •28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
- •29. Призначення покарання за сукупністю вироків.
- •30. Злочини проти здоровя, їхні види та характеристика.
- •31. Поняття необхідної оборони та умови її правомірності (но).
- •34. Загальна характеристика злочинів проти власності та їхні види
- •36. Кримінальна відповідальність за навмисне вбивство при обтяжуючих обставинах.
- •37. Загальні умови призначення покарання
- •38. Поняття крадіжки та її відмінність від грабежу та шахрайства.
- •39. Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави та види
- •40. Характеристика злочинів проти виборчих прав і свобод людини та громадянина.
- •42. Вимагання та його ознаки, відмінність від розбою
- •43. Об'єкт та предмет злочину: їхній взаємозв’язок та відмінність
- •44. Кримінальна відповідальність за злочини проти трудових прав громадянина.
- •45. Повторність злочинів
- •46. Кримінальна відповідальність за бандитизм.
- •47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікаці
- •48. Види тілесних ушкоджень. Кваліфікація тяжкого тілесного ушкодження.
- •49. Суб'єктивна сторона злочину, її ознаки і значення для кваліфікації.
- •50. Злочини у сфері господарської діяльності, їхні види та загальна характеристика.
- •51. Призначення покарання за вчинення декількох злочинів.
- •52. Загальна характеристика і види злочинів проти статевої свободи і статевої недоторканості особи.
- •53. Кримінальна відповідальність та кримінально-правові відносини
- •54. Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх в злочинну діяльність.
- •55. Класифікація злочинів та її значення.
- •56. Загальна характеристика злочинів проти представників правоохоронних органів, їх види.
- •57. Фізичний або психічний примус, як обставина, що виключає злочинність діяння
- •58. Злочини проти авторитету державної влади, органів місцевого самоврядування.
- •59. Амністія і помилування, їх кримінально-правове значення
- •60. Злочини проти безпеки виробництва.
- •61. Поняття та мета покарання. Покарання та інші кримінально-правові заходи.
- •63. Судимість та її правові наслідки.
- •64. Кримінальна відповідальність за вбивства, які скоєні при пом’якшуючих обставинах.
- •65. Давність в кримінальному праві України.
- •66. Злочини у сфері використання комп’ютерної техніки.
27. Види та межі покарань які застосовуються до неповнолітніх.
- штраф; громадські роботи;
- виправні роботи;
- арешт;
- позбавлення волі на певний строк.
Додаткові покарання:
штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Штраф застосовується лише до Н., що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення.
Значно пом'якшені щодо Н. і такі види покарань, як громадські та виправні роботи.
Покарання можуть бути призначені тільки Н. від 16 до 18 років.
Значно меншими є строки цих покарань:
Арешт полягає у триманні Н. в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах і може бути призначений тільки Н., які досягай на момент постановлення вироку 16 років і на строк від 15 до 45 діб.
Позбавлення волі взагалі не може бути призначено Н., який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості. КК передбачає, що покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину 18-річного віку, не може бути призначене на строк більше 10 років, а за особл. тяжкі - не більше 15 р..
Залежно від тяжкості злочину, за який засуджено Н., позбавлення волі може бути призначене:
за вчинений повторно злочин невеликої тяжкості - на строк не більше 2 років;
за злочин середньої тяжкості - на строк не більше 4 р.;
за тяжкий злочин - на строк не більше 7 р.;
за особливо тяжкий злочин - на строк не більше 10 р.;
за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - на строк до 15
р. Н., засуджені до позбавлення волі, відбувають його в спеціальних виховних установах.
28. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (види, загальна характеристика).
Транспортні злочини - суспільно небезпечні діяння, що посягають на безпеку руху та експлуатації всіх видів механічного транспорту, а також магістрального трубопровідного транспорту.
Враховується тяжкість злочину, вид транспорту.
злочини, які вчиняються на залізничному, водному чи повітряному транспорті (276-285 КК),
на автомобільному і міському електротранспорті (286-290 КК).
порушення чинних на транспорті правил та пошкодження магістральних трубопроводів (291, 292 КК).
Об'єкти залежать від:
видів транспорту, якими можуть вчинятися ці злочини,
від характеру об'єктивної сторони та кваліфікуючих обставин.
злочини вчинені із застосуванням насильства або погроз, додатковий безпосередній об'єкт - життя і здоров'я особи.
Предмет: транспортні засоби, шляхи сполучення, споруди на них, транспортні комунікації, вокзали, засоби зв'язку, сигналізації, автоматизації, що забезпечують безпеку руху транспортних засобів.
Об'єктивна сторона:
- злочини з матеріальним складом, містить у собі діяння, наслідки і причинний зв'язок між ними.
- з формальним.
- вчинені лише шляхом дії, виражається в порушенні певних правил.
Обов'язковою ознакою злочинів з матеріальним складом є наслідки:
загибель однієї чи кількох осіб, тяжкі, середньої тяжкості тілесні ушкодження, а також велика матеріальна
шкода, інші тяжкі наслідки.
створення небезпеки для життя людей або настання інших тяжких наслідків.
причинний зв'язок між діянням і наслідками, що наступили ( призначаються експертизи).
За справами цієї категорії для його встановлення
Суб'єктивна сторона: злочини з формальним складом вчинюються з прямим умислом. У злочинах з матеріальним складом необхідно встановлювати психічне ставлення особи до діяння і його наслідків.
Суб'єктом транспортних злочинів є особа, яка досягла 16-річного віку.
Лише за пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів (ст.277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (ст. 278), а також за незаконне заволодіння транспортним засобом (ч.2,З ст.289) відповідальність настає з 14-річного віку. Деякі транспортні злочини може вчиняти лише працівник транспорту, тобто спеціальний суб'єкт.