23. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину

Склад злочину - це сукупність встановлених у КК юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності, визначає межі розслідування, він дозволяє провести чітке розмежування між злочином і провиною, відмежувати один злочин від будь-якого іншого.

Склади класифікуються:

1.за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості):

- простий - містить основні ознаки злочину і не містить обтяжуючих, пом'якшуючих обставин;

- із кваліфікуючими ознаками, які обтяжують відповідальність;

- з особливо обтяжуючими обставинами, які надають злочину особливої суспільної небезпечності;

- з пом'якшуючими обставинами, які значно знижують суспільну небезпечність і караність злочину ( умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного;

2. За характером структури складів:

-прості склади, які містять у собі ознаки одного суспільне небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт (умисне вбивство, грабіж)

-складні - склади з двома об'єктами (розбій ), із двома діями, об'єктивна сторона яких може виражатися в декількох діях чи способах дії або в різних наслідках.

3. За особливостями конструкції злочини:

- з формальним складом не містять у собі як обов'язкову ознаку суспільне небезпечні наслідки, а тому злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених у законі діянь ( незаконне перетинання державного кордону);

- з матеріальним складом -як обов'язкові ознаки об'єктивної сторони включають певні суспільне небезпечні наслідки ( вбивство вважається кінченим лише з моменту смерті потерпілого , а сам по собі факт пострілу з метою вбивства не утворює складу закінченого злочину, оскільки не настав передбачений кримінальним законом наслідок - смерть іншої людини. Такі дії повинні кваліфікуватися лише як замах на вбивство).

- з усіченим складом - момент закінчення злочину самим законом переноситься на стадію готування або на стадію замаху (відповідальність за погрозу вбивством настає з моменту самої погрози, а розбій вважається закінченим злочином з моменту нападу з метою заволодіння чужим майном).

24. Загальна характеристика злочинів у сфері охорони державної таємниці.

Родовим об’єктом цих злочинів є сукупність суспільних відносин, що забезпечують обороноздатність України, її незалежність, територіальну цілісність та недоторканність. Система цих злочинів:

Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації: розголошення державної таємниці (ст. 328); втрата документів, що містять державну таємницю (ст. 329); передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330).

Злочини, які посягають на недоторканність держав- ногокордону України1: незаконне переправлення осіб через державний кордон України (ст. 332); порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (ст. 333); порушення правил міжнародних польотів (ст. 334).

Злочини, які порушують порядок комплектування збройних сил України: ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335); ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336); ухилення від військового обліку або спеціальних зборів (ст. 337).

Родовим об’єктом злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та-об’єднань громадян є певна група суспільних відносин що виникають Між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян і фізичними особами, У зв’язку зі здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій із метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З об’єктивного боку ці злочини можуть бути вчинені як шляхом дії (наприклад наруга над державними символами), так і шляхом бездіяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій).

З суб’єктивного боку всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно, в деяких випадках має місце прямий умисел, поєднаний зі спеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме — мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій (ст. 341).

Суб’єктом злочину є, як правило, будь-яка особа. За деякі злочини знижено вік відповідальності до 14-ти років (наприклад, за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч. З ст. 345).

Залежно від безпосереднього об’єкта ці злочини можна поділити на такі групи: злочини у сфері використання державних символів (ст.сг. 338-339); злочини, пов’язані із перешкоджанням діяльності організацій та об’єднань громадян (ст.ст. 340 і 341); злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (ст.ст. 342-353); злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (ст.ст. 357-360); інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян (ст.ст. 354-356).

Залежно від безпосереднього об’єкта ці злочини можна поділити на такі групи: злочини у сфері використання державних символів (ст.ст. 338-339); злочини, пов’язані із перешкоджанням діяльності організацій та об’єднань громадян (ст.ст. 340-341); злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (ст.ст. 342-353); злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (ст.ст. 357-360); інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян (ст.ст. 354-356).