
- •1.Зародження та розвиток податків.
- •4. Базові засади сутності податків.
- •5.Сутнісні інтерпретації податків: примусовість, обов’язковість, добровільність.
- •6.Способи стягнення податків.
- •7.Характерні особливості податків та обов’язкових платежів.
- •8.Оподаткування як процес: поняття та організація.
- •9. Сучасні принципи оподаткування.
- •10.Методологічна основа формулювання функцій податків.
- •11.Розбіжності науковців при визначенні функцій податків.
- •12.Сутність функцій податків.
- •13.Податок як фіскальний інструмент формування дохідної частини бюджету.
- •14.Податок як інструмент державного втручання в економіку.
- •15.Світова історія оподаткування.
- •16.Еволюція принципів оподаткування.
- •17.Історія оподаткування в Україні.
- •18.Передумови виникнення податків у Київській Русі.
- •19.Оподаткування на українських землях у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Податки козацької доби.
- •20.Оподаткування на українських територіях у складі Російської Імперії.
- •21.Особливості оподаткування на західноукраїнських землях у складі Австро-Угорської Імперії.
- •22.Податки періоду Української Народної Республіки, Гетьманату та Директорії.
- •23.Оподаткування в Україні за радянських часів.
- •24.Становлення та розвиток податкової системи незалежної України (кінець хх – початок ххі століття).
- •25.Методологія дослідження податків та пізнавальні методи вчення про податки.
- •26.Податкова теорія в рамках класичної школи.
- •27.Мета податку за Вагнером.
- •28.Податок згідно з поглядами неокласиків.
- •29.Погляди маржиналістів на категорію податків.
- •30.Регулювання попиту через оподаткування в теорії Кейнса.
- •31.Податки у концепція інституалістів.
- •32.Місце податків в сучасній системі фінансових відносин.
- •33.Суб’єкт та об’єкт оподаткування.
- •34.Види ставок та методи їх встановлення.
- •35.Джерела сплати податків.
- •36.Характеристика бази оподаткування та одиниці оподаткування.
- •37.Класифікація податків за формою оподаткування.
- •38.Класифікація податків за економічним змістом об’єкта оподаткування.
- •39.Класифікація за рівнем державних структур, які встановлюють податки (за правовою ознакою).
- •40.Податки за способом стягнення.
- •41.Класифікація податків за порядком формування і використання.
- •42.Методи дослідження перекладання податків.
- •43.Ухилення від оподаткування юридичними та фізичними особами.
- •44.Відповідальність за ухилення від оподаткування.
- •45.Поняття податкової системи і вимоги до неї.
- •46.Передумови функціонування податкових систем.
- •47.Наукові основи побудови податкової системи
- •48.Теоретико-методологічні основи формування та розвитку податкової системи України.
- •49.Відмінність податкових систем країн з розвинутою економікою.
- •50.Основи організації податкової роботи, її суб’єкти та основні елементи.
1.Зародження та розвиток податків.
Процес винекнення та встановлення податків як особливої форми соціальних відносин пройшов декілька етапів.Першим етапом податкових відносин є первісно-общинний лад. Особливість цього етапу полягає в зародженні податкових відносин у формі добровільних пожертв членів суспільства на релігійні потреби або на потреби вождів племені. Своєрідною формою оподаткування також є військова здобич та контрибуційні виплати (данина).Другий етап виникнення власне податкових відносин пов’язаний з рабовласницьким суспільством. Винекнення держави як особливого інструменту регулювання суспільних відносин та захисту права приватної власності стало безпосередньо причиною існування податків. поземельний податки та мито, як специфічна форма оподаткування торговельної діяльності Основними формами оподаткування цього періоду стають подушний.Третій етап розвитку податків відбувся в умовах феодального способу господарювання, який в свою чергу поділяється на періоди раннього та пролягає в натуральному характері податків. Основними носіями податків виступали селяни (як вільні, так і закріпачені), що пов’язано з особливостями земельних відносин.. Особливість раннього середньовіччя концентрацію дуржавних фінансів в руках центральної влади і розширення кола платників податків за рахунок духовенства, дрібних та великих феодалів, міського населення.В буржуазних суспільствах, які прийшли на зміну абсолютним монархіям, відбулось остаточне формування сучасної системи оподаткування. Оскільки провідною верствою в цей період стає буржуазія, нею встановлюються нові принципи оподаткування (справедливість, рівномірність та дешевизна податків, запровадження податків виключно парламентськими законами тощо). Виникають такі сучасні форми оподаткування, як прибуткове оподаткування, остаточно формується підсистема непрямого оподаткування – специфічних та універсальних акцизів. Суттєвою особливістю слід вважати запровадження системи обов’язкового соціального страхування та превалювання регулюючої функції оподаткування над фіскальною.
2. Об’єктивна обумовленість податків.
Об’єктивний характер податків обумовлюється необхідністю централізації частини ресурсів у суспільстві.Початково централізація здійснювалась у натуральній формі, пізніше - у змішаній, а з розвитком суспільства - повністю набула грошової форми. Пізніше у суспільстві виникла проблема соціального захисту населення, а ще згодом - екологічні, космічні та інші проблеми, які вимагають централізації коштів на міжнародному рівні.Обсяг таких потреб зростає з розвитком виробничих відносин.Податки можна визначити як систему примусового стягнення державою за встановленими правилами з юридичних і фізичних осіб певних коштів з метою використання їх для задоволення суспільних потреб.Критеріями при формуванні поняття податків є:·сплата їх у примусовому порядку до державного бюджету;·безеквівалентний характер цих платежів (без зустрічних зобов’язань держави);·єдина методологія сплати і єдине джерело сплати (сплата за певними принципами, а джерелом є грошові доходи суб’єктів оподаткування).Податки як економічна категорія об’єднують велике коло платежів, що за змістом суттєво відрізняються один від одного. Факторами, що поділяють їх на безпосередньо податки і податкові платежі є напрями і форми їх використання. До податків відносять платежі, що здійснюються юридичними і фізичними особами до державного бюджету для виконання державою її функцій. На їх основі формуються державні фінанси. Всі інші, незалежно від їх призначення і форми сплати, вважаються податковими платежами (плата, відрахування, внески, збори). Податки становлять від 80 до 90% доходної частини Державного бюджету.
3.Передісторія оподаткування.
Первісною формою регулярного оподаткування, з котрої почалася історія податків на Близькому Сході та в Європі, була десятина. Десятина (лат. decima) – десята частина від воєнної здобичі, урожаю, худоби, доходу і т. д. натурою або в грошовому еквіваленті, сплачувана монарху під видом узаконеного духовного зобов’язання перед Богом У перші віки християнства в середньовічній Західній Європі десятина спочатку була добровільною пожертвою на користь церкви. Проте, вже протягом VI ст. церковні собори спочатку закликали віруючих вносити десятину, а потім постановили сплачувати її під загрозою анафеми (відлучення від церкви). В 779 р. король Франкської держави Карл Великий (742–814) перетворив десятину в фіскальну повинність, яка накладалася на всіх у силу державного закону під страхом кримінального переслідування і навіть смертної кари. Платники – прихожани церковних громад. База нарахування – річна сума прибуткового податку, передбачені пільги на дітей і старих. Ставки – від 5 до 10%. Справляється державними податковими органами з метою цільового фінансування діяльності церковних організацій.Сучасні уявлення про так звану сутність податків складалися під інтелектуальним впливом трьох факторів: суспільства, законодавства, науки. Суспільство уособлюють самі платники податків, з яких воно складається; законодавство формують депутати парламенту; науку репрезентують учені та їх об’єднання (наукові школи). Вочевидь, представники всіх трьох сторін є діючими особами соціуму і воднораз – платниками податків. Тоді логічно, що найсуттєвіша риса сутності податків відображена в мотиваціях, інтересах, емоціях платників, обумовлених оподаткуванням.