Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
350.8 Кб
Скачать

1.Зародження та розвиток податків.

Процес винекнення та встановлення податків як особливої форми соціальних відносин пройшов декілька етапів.Першим етапом податкових відносин є первісно-общинний лад. Особливість цього етапу полягає в зародженні податкових відносин у формі добровільних пожертв членів суспільства на релігійні потреби або на потреби вождів племені. Своєрідною формою оподаткування також є військова здобич та контрибуційні виплати (данина).Другий етап виникнення власне податкових відносин пов’язаний з рабовласницьким суспільством. Винекнення держави як особливого інструменту регулювання суспільних відносин та захисту права приватної власності стало безпосередньо причиною існування податків. поземельний податки та мито, як специфічна форма оподаткування торговельної діяльності Основними формами оподаткування цього періоду стають подушний.Третій етап розвитку податків відбувся в умовах феодального способу господарювання, який в свою чергу поділяється на періоди раннього та пролягає в натуральному характері податків. Основними носіями податків виступали селяни (як вільні, так і закріпачені), що пов’язано з особливостями земельних відносин.. Особливість раннього середньовіччя концентрацію дуржавних фінансів в руках центральної влади і розширення кола платників податків за рахунок духовенства, дрібних та великих феодалів, міського населення.В буржуазних суспільствах, які прийшли на зміну абсолютним монархіям, відбулось остаточне формування сучасної системи оподаткування. Оскільки провідною верствою в цей період стає буржуазія, нею встановлюються нові принципи оподаткування (справедливість, рівномірність та дешевизна податків, запровадження податків виключно парламентськими законами тощо). Виникають такі сучасні форми оподаткування, як прибуткове оподаткування, остаточно формується підсистема непрямого оподаткування – специфічних та універсальних акцизів. Суттєвою особливістю слід вважати запровадження системи обов’язкового соціального страхування та превалювання регулюючої функції оподаткування над фіскальною.

2. Об’єктивна обумовленість податків.

Об’єктивний характер податків обумовлюється необхідністю централізації частини ресурсів у суспільстві.Початково централізація здійснювалась у натуральній формі, пізніше - у змішаній, а з розвитком суспільст­ва - повністю набула грошової форми. Пізніше у суспільстві виникла проблема соціального захисту населення, а ще згодом - екологічні, космічні та інші проблеми, які вимагають централізації коштів на міжнародному рівні.Обсяг таких потреб зростає з розвитком виробничих відносин.Податки можна визначити як систему примусового стягнення державою за встановленими пра­вилами з юридичних і фізичних осіб певних коштів з ме­тою використання їх для задоволення суспільних потреб.Критеріями при формуванні поняття податків є:·сплата їх у примусовому порядку до державного бюджету;·безеквівалентний характер цих платежів (без зуст­річних зобов’язань держави);·єдина методологія сплати і єдине джерело сплати (сплата за певними принципами, а джерелом є грошові доходи суб’єктів оподаткування).Податки як економічна категорія об’єднують велике коло платежів, що за змістом суттєво відрізняються один від одного. Факторами, що поділяють їх на безпосеред­ньо податки і податкові платежі є напрями і форми їх ви­користання. До податків відносять платежі, що здійснюються юридичними і фізичними особами до державного бюд­жету для виконання державою її функцій. На їх основі формуються державні фінанси. Всі інші, незалежно від їх призначення і форми сплати, вважаються податковими платежами (плата, відрахування, внески, збори). Подат­ки становлять від 80 до 90% доходної частини Державно­го бюджету.

3.Передісторія оподаткування.

Первісною формою регулярного оподаткування, з котрої почалася історія податків на Близькому Сході та в Європі, була десятина. Десятина (лат. decima) – десята частина від воєнної здобичі, урожаю, худоби, доходу і т. д. натурою або в грошовому еквіваленті, сплачувана монарху під видом узаконеного духовного зобов’язання перед Богом У перші віки християнства в середньовічній Західній Європі десятина спочатку була добровільною пожертвою на користь церкви. Проте, вже протягом VI ст. церковні собори спочатку закликали віруючих вносити десятину, а потім постановили сплачувати її під загрозою анафеми (відлучення від церкви). В 779 р. король Франкської держави Карл Великий (742–814) перетворив десятину в фіскальну повинність, яка накладалася на всіх у силу державного закону під страхом кримінального переслідування і навіть смертної кари. Платники – прихожани церковних громад. База нарахування – річна сума прибуткового податку, передбачені пільги на дітей і старих. Ставки – від 5 до 10%. Справляється державними податковими органами з метою цільового фінансування діяльності церковних організацій.Сучасні уявлення про так звану сутність податків складалися під інтелектуальним впливом трьох факторів: суспільства, законодавства, науки. Суспільство уособлюють самі платники податків, з яких воно складається; законодавство формують депутати парламенту; науку репрезентують учені та їх об’єднання (наукові школи). Вочевидь, представники всіх трьох сторін є діючими особами соціуму і воднораз – платниками податків. Тоді логічно, що найсуттєвіша риса сутності податків відображена в мотиваціях, інтересах, емоціях платників, обумовлених оподаткуванням.