3. Програма роботи
3.1. Експериментальна частина
3.1.1. Ознайомитися з електричними машинами лабораторної установки. Підібрати необхідні апарати для комутаційних перемикань і прилади для виміру досліджуваних величин. Зібрати схему експериментальної установки.
3.1.2. Розрахувати і вибрати необхідні величини ємностей для самозбудження АГ при активному і індуктивному навантаженнях.
3.1.3. Для АМ , підімкненої до мережі зняти залежність І1 = f(n) і Р1 =f(n) при U1 = const для режимів двигуна і генератора при зміні n в межах I,2n1 > n > 0,8n1 .
3.1.4. Для АГ із самозбудженням від конденсаторних батарей зняти наступні характеристики.
3.1.4.1. Характеристику неробочого ходу U1 = f(I0) , [U1 = f(C)] при n = const і Iн = 0 .
3.1.4.2. Зовнішні характеристики U1 = f(Iн) при n = const i C = const для активного і індуктивного навантажень.
3.1.4.3. Регулювальні характеристики I0 = f(Iн) [С = f(Iн)] при n = const i U1 = const для активного і індуктивного навантажень.
3.2. Обробити дані експерименту.
3.2.1. За даними вимірів п. 3.1.3 розрахувати і побудувати механічну характеристику M = f(n) для режимів двигуна і генератора.
3.2.2. За даними вимірів п. 3.1.3 побудувати векторну діаграму для генераторного режиму при номінальному навантаженні.
3.2.3. За даними вимірів п. 3.1.3 і параметрами заступної схеми АМ у відносних одиницях [8] побудувати енергетичні діаграми активної і реактивної потужностей для номінального значення струму навантаження Iн = Iнн .
3.2.4. За даними, отриманими в п. 3.1.4.1 , 3.1.4.2 і 3.1.4.3 , побудувати характеристики неробочого ходу, зовнішню і регулювальну.
3.3. Зробити аналіз отриманих результатів, дати оцінку роботи АМ у генераторному режимі, відзначити переваги і недоліки.
4. Експериментальна установка
Дослідження роботи AМ у генераторному режимі проводиться на експериментальній установці. Електрична схема сполучення обладнання, апаратів і вимірювальних приладів, що входять в установку, подана на рис. 10.
Рис. 10. Електрична схема експериментальної установки
Вали досліджуваної АМ і машини постійного струму (МПС) жорстко зв'язані між собою. МПС має незалежну обмотку збудження (ОЗ) і може працювати як у режимі двигуна, так і в режимі генератора. В останньому випадку якірна обмотка МПС замикається на регульований опір Rря . Підмикання схеми до мережі змінного струму здійснюється автоматичним вимикачем AB1 і рубильником Р1 . При роботі в режимі автономного генератора з самозбудженням AB1 і Р1 розімкнені, вмикається рубильник Р2 , який підмикає конденсатори С . Рубильники Р3 і Р4 призначені для підмикання зовнішнього активного або індуктивного навантаження.
Підмикання схеми до мережі постійного струму здійснюється автоматичним вимикачем АВ2 і рубильником Р5 , що має 2 положення. У положенні 1 якірне коло підмикається до мережі постійного струму і в цьому випадку МПС використовується як двигун, а АМ працює в режимі генератора. У положенні 2 якірне коло замикається на опір навантаження Rря . Тоді МПС працює в режимі генератора, а АМ - в режимі двигуна. За допомогою опорів Rря і Rрз можна регулювати навантаження і частоту обертання МПС .
Вимірювальні прилади, наведені на схемі рис. 10 , призначені: БВП - блок вимірювальних приладів для виміру в колі статора змінного струму, потужності і напруги; амперметри A1 і А2 - для контролю струму в колі якоря і шунтовій обмотці збудження МПС ; ТГ - тахогенератор з вольтметром V0 на виході для вимірювання частоти обертання МПС . Після збирання схеми за рис. 10 необхідно добитися, щоб напрями обертання АМ і МПС у режимі двигуна збігалися.