2. Пристрій роботи

Цифрові фотоапарати все швидше витісняють аналогові, ті, що роблять фотографії за допомогою фотоплівки. По-перше, цифровий фотоапарат набагато зручніше аналогового, за рахунок того, що більше не потрібно купувати для нього фотоплівку і відносити її на прояв. До того ж, фотографію, зроблену цифровим фотоапаратом, можна відразу подивитися на дисплеї і бути впевненим у результаті. Що вийшло на плівці, можна дізнатися, тільки проявивши її.

Коли цифрові фотоапарати тільки з'являлися на ринку, ціна на них була надхмарною, при цьому за якістю фотографій вони значно поступалися аналоговим. Але за останні декілька років ситуація змінилася корінним чином. Професійні фотографи почали поступово переходити на цифрові фотоапарати, погоджуючись з тим, що цифровий фотоапарат набагато зручніше і не поступається за якістю аналоговому. Та і ціна на цифрову фототехніку стала набагато більш приземленою.

Так чим же цифровий фотоапарат відрізняється від аналогового (плівкового)?

Одна з основних деталей фотоапарата – це світлочутливий елемент. Якщо в плівковому фотоапараті це безпосередньо плівка, то в цифровому фотоапараті – це ПЗЗ матриця (світлочутлива матриця CCD – Charge Coupled Device, тобто ПЗЗ — прилад із заря­довим зв'язком). Са­мі матриці не є новим винахідом — народившись як обладнання для фізичних експериментів (зокрема у фізиці високих енер­гій), вони вже давно використовуються у відеокамерах.

Ще один елемент, який властивий і плівковому і цифровому апарату, – це об'єктив (оптика). Варто враховувати, що оптична частина фотоапарата не менше, а може і більш, важлива, ніж матриця.

Як і в звичайних фотоапаратах, якість кадру “цифровиків” багато в чому визначається якістю об'єктиву. В середньому, камери любительського рівня (і високої, і низької роздільної здатності ) комплектуються об'єктивами з фокусною відстанню близько 5 мм. (Це приблизно відповідає фокусній відстані 35-міліметрових об'єктивів звичайних плівкових ка­мер) і фіксованою діафрагмою (aperture). Деякі моделі мають об'єктиви зі змінною фокус­ною відстанню (zoom), але вони до­рожче коштують. Як правило, швидкість спуску затвора (витримка) регулюється автоматично. Загалом, люби­тельські цифрові камери мало відрізняються своїми об'єктивами від плівкових побратимів, які іменуються в наро­ді “мильницями”. Природно, що на більш серйозні, напівпрофесіональні апарати ставлять вже цілком достойну оптику з можливістю відклю­чення автоматики і ручного ре­гулювання різкості, діафраг­ми і витримки. Зрозуміло, що за допомогою автома­тичних цифрових фотоапара­тів любительсько­го рівня, обладнаних стандар­тними коротко­фокусними об’єктивами з фіксованою ді­афрагмою, досить складно отримати одина­ково пристойні кадри в умовах зйомки, які змінюються. Краще всього ці камери працюють при яскравому сонячному освітленні, як і звичайні “мильниці”.

У більшості сучасних циф­рових камер є невеликі рідкокристалічні дисплеї. Вони виконують дві основні функції: проглядання вмісту пам'яті і дублювання опти­чного видошукача. Дисплеї можуть мати різний розмір – 2, 2.5, 3.0 дюйми, можуть мати можливість їх повороту для зручності зйомки, і мати різну роздільну здатність (чим вона більша, тим більш чітку і деталізовану картинку на ньому бачимо). Якість дисплея впливатиме на зручність, але слід пам'ятати, що його розмір корінним чином впливатиме на ціну фотоапарата. Чим більший і яскравіший дисплей, тим більш він енергоємний. Великий дисплей дуже швидко садитиме акумулятор. Зазвичай у цифрового фотоапарата передбачена можливість відключення дисплея і зйомка через видошукач. Видошукачі так само можуть бути різними – електронні і оптичні. Дивлячись в електронний видошукач, буде видно те ж, що і на дисплеї; всі параметри можна буде перемикати, дивлячись у видошукач. В оптичному видошукачі ніяка інформація не відображається, оскільки він є лінзою, що знаходиться над об'єктивом, як і в звичайній плівковій мильниці.

Цифровий фотоапарат також має електронну частину, яка обробляє отриманий матрицею світловий потік і, перетворюючи його в готове зображення, зберігає його в пам'яті фотоапарата або на карті пам'яті. Карта пам'яті – змінна частина фотоапарата, на якій і зберігатимуться зроблені фотографії.

Більшість камер використовує послідовний (СОМ) порт комп'­ютера для передачі зображень. До багатьох ка­мер, окрім комунікаційних па­кетов, додаються і TWAIN-драйвери, які дозволяють працювати з фото­апаратами з будь-яких графічних па­кетів, які вирішують роботу зі скане­рами.

Розділ 2. Пристрої виведення інформації