13.Еврестичні методи розробки рішень

Евристичні методи це методи розв’язання проблем які сприяють на досліди прийнятих рішень в минулому.

Евристичні методи реалізуються таким чином:

1. Використання інтуїтивного методу. Цей метод розвитку витікає з практики минулих дій які себе виправдали в більшості випадків.

2. Звуження галузі дослідження – пошук оптимального варіанту з веденням додаткових обмежених умов.

3. Використання експертного варіанту- завдання управління полегшується якщо спеціальність пропонує упорний варіант розв’язання завдань, на основі нього можна перевірити зміну критерій ефективності при варіюванні різних параметрів

Розглядаючи детальніше інтуїтивний метод прийому рішень:

• Визначення головної мети

• Вибір інтуїтивно деякі варіанти дій з можливих при вдалому виборі варіанту дій головна мета досягнена

• Якщо вибір варіанту не вдалий то так само перевіряється 2 варіант дій якщо треба 3 показники поки не дотягнеться мета

Логістичні методи – дають можливість знайти рішення в тих випадках коли класичні методи є без силі. Ці методи використовуються при завданні великих розмірів в ситуаціях з малим резервом часу а тако в розв’язанні слабо структурних завдань в кількісно якісно явній формі

14. Забезпечення виконання прийнятих рішень

Для реалізації прийнятих рішень повинно бути забезпеченим:

-кількість і якість об’єту або процесу

-технології

-простів

-час роботи і терміни виконання

-метаріали і інструменти

-споживачі замовники

-послідовність виканання

-наслідки

В загальному випадку забезпечення реалізації управлінського рішення потребує вирішення наступних завдань:

1.Уточнення технології проведення робіт

2.Будова графіку виконання робіт

3.Виділення ключових етапів і контрольних точок

4.Визначеня постачальників і відрядників.

5.Розрахунок потреби матеріалів, напівфабрикатів ,електроенергії тощо.

6.Підготовка забезпечення необхідною документацією

7. Розрахунок фактичних витрат і оточнення ефективності заходів..

Для реалізації прийнятих рішень важливе значення мають трудові ресурси , тобто забезпечення забезпечення як і кількісного так і якісного складу їх знання, навички і вміння працівників.

Важливе значення має делегування повноважень , тут необхідно врахувати наступний баланс:

I Не доручати дуже багато і мало

II Не контролювати дуже сильно чи слабо

III При визначені обсягів делегування повноважень необхідно враховувати кваліфікацію, досвід і особисті якості підлеглого (одним можна іншим ні).

Керівник делегує повноваження у випадках

1.Коли в керівника дуже багато роботи і він не встані її ефективно виконати.

2.Коли Коли керівник не може приділити увагу своїм прямим обов’язкам

3. Коли керівник бажає щоб підлеглий розвивався

4.Коли підлеглий може виконати роботу на високому рівні

Делегування повноважень вимагає ефективних комунікацій. При великій довжині ланцюга команд обміну інформацією часто сповільнюється , часто відбувається перекручування команд і виконання помилкові дії.

Делегування тісно пов’язане з мотивацією, впливом та лідерством.

Керівник повинен змусити підлеглих виконувати поставлені завдання.

Політика ефективного керування на базі прозорості керівника та максимальності інформованості співробітників найбільшій мірі сприяє ефективній реалізації прийняття рішень.