
- •Міжнародний менеджмент
- •Причини виникнення та особливості підприємств нового типу
- •Практичний досвід міжнародного менеджменту
- •Менеджмент сша
- •Еволюція управлінської думки в післявоєнній Японії
- •«Гуртки якості»
- •Менеджмент на підприємствах Німеччини
- •Особливості менеджменту в Швеції
- •Система управління за результатами. Фінський досвід
Міжнародний менеджмент
ПЛАН
Причини виникнення та особливості підприємств нового типу.
Практичний досвід міжнародного менеджменту
Причини виникнення та особливості підприємств нового типу
Одним з головних чинників, що впливають сьогодні на рівень світового прогресу та розвиток економіки усіх країн, є міжнародне економічне співробітництво. На земній кулі існує більше 200 самостійних держав. Кожне з них реалізує власну політику, створює свою економіку, одночасно вступаючи у різноманітні міжнародні відносини, у тому числі і економічного характеру. І це природно, оскільки ми живемо в умовах, коли посилюється інтернаціоналізація світового господарства та взаємозалежність розвитку економіки окремих країн і господарських регіонів. Тому кожна країна повинна співставляти свої дії з діями інших держав, а при необхідності також узгоджувати їх шляхом ухвалення спільних оптимальних рішень. Тільки так можна прийти до світової економіки, яка служила б передусім людині, її інтересам і потребам.
Активний розвиток міжнародних економічних зв'язків не лише сприяє економічному зростанню держав світової спільноти, але і дозволяє підтримувати та зміцнювати мирні взаємовідносини, знімати міжнародну напруженість, створювати систему міжнародної економічної безпеки та міжнародної співпраці.
Сучасні підприємства різних галузей функціонують в умовах невизначеності і динамічності соціально-економічного середовища. Відбувається різке зростання конкуренції між виробниками у зв'язку із становленням «електронно-прозорого» світового ринку з миттєвим доступом до інформації про будь-які товари. Це є наслідком доступності загальної інформації, розвитку комп’ютерно-телекомунікаційного забезпечення управління та його віртуалізації. З'являються нові умови господарювання, що пов'язано зі швидкою глобалізацією торгівлі та економіки в цілому, реструктуризацією економіки, зі зміною правової і фіскальної політики урядів, спрямованою на дерегулювання товарних ринків і ринку праці.
Вже не менше 200 років відома парадигма, згідно якої першою причиною процвітання або, навпаки, занепаду підприємств і держави, є відповідно добре або погане управління. І дійсно, високорозвиненими стали ті країни, в яких краще організовано управління. Упродовж віків думка про ефективну організацію виробництва, починаючи з особистого господарства і закінчуючи державою, займала уми практиків і учених. Накопичений величезний досвід та теоретичні знання по управлінню народним господарством на усіх рівнях. Проте в нових умовах господарювання потрібні нові форми, методи і принципи ефективного управління.
Впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, подібно до мутацій в живій природі, порушує організаційну стабільність підприємств і націлює їх на пошук або формування організаційних структур, що дозволяють перебудувати їх діяльність. Більше того, нині в умовах сегментації ринку та панування інтересів споживачів, що спричиняють нестійкість попиту і підвищену увагу до збуту продукції, різкі зміни технологій роботи підприємств стають вже звичним явищем.
Багато підприємств заради виживання змушені перебудовувати структуру та організацію робіт, видозмінювати стратегію і тактику поведінки у діловому світі. Необхідними визнаються інновації, що впливають на загальну організаційну структуру підприємства та його підрозділів і, що особливо складно, психологію, що зачіпають і поведінку працівників.
Особливу актуальність набувають розробка основних принципів і моделей нової теорії організації та управління підприємствами посттейлоровської епохи, що визначають обличчя інформаційного (постіндустріального) суспільства найближчого майбутнього. Суть змін, що відбуваються в організаційно-управлінських структурах, можна висловити гаслом «від класичного механізму – до інтелектуальної організації», тобто розглядати як зрушення від традиційних, централізованих моделей управління до мережевих, розподілених.