4.Середовище мев, його структуризація й особливості.

Середовище МЕВ— зовнішні по відношенню до суб'єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні чинники.Середовище МЕВ - це система умов і факторів існування міжнародних економічних зв’язків. Його можна розділити на внутрішнє і зовнішнє середовище.

Внутрішнє середовище МЕВ - це внутрішня будова системи МЕВ разом з її внутрішніми законами існування, функціонування й розвитку. Елементи внутрішнього середовища МЕВ:- ЗЕД країн та їхніх суб’єктів;- управління міжнародними економічними процесами, регулювання МЕВ;- форми і види МЕВ;- внутрішні закони функціонування системи МЕВ.

Зовнішнє середовище МЕВ - це зовнішні по відношенню до суб’єктів МЕВ політико-правові, економічні, соціально-культурні та інфраструктурні умови реалізації форм МЕВ на різних рівнях.

Зовнішнє середовище МЕВ можна поділити за двома критеріями:а) за сферами впливу: політико-правове, соціально-культурне, економічне та інфраструктурне;б) за безпосередністю впливу дії: - прямого впливу (постачальники, споживачі, конкуренти тощо);- непрямого впливу (політичний та економічний устрій, загальнодержавна нормативна законодавча база, соціально-економічні традиції тощо).

Особливостями зовнішнього середовища МЕВ є насамперед:- тісний взаємозв’язок між його сегментами;- складність та різноманітність;- відносна невизначеність багатьох параметрів.

В цілому, зовнішньому середовищу МЕВ притаманне певне протиріччя. З одного боку, воно є досить стабільним внаслідок інерційності розвитку політичної, економічної, соціальної структур. З іншого боку, за рядом параметрів воно є досить динамічним, особливо в процесі розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних систем.

5.Правове регулювання мев на національному ,міжнародному і наднаціональному рівні.

Міжнародні економічні відносини на національному рівні мають обмежену сферу регулювання. Переважно це та частина національного законодавства, яка визначає засади участі країни у цих відносинах. В Україні ці відносини регулюються, наприклад, Законом України "Про міжнародні договори України».

На міжнародному рівні міжнародні економічні відносини регулюються, міжнародними економічними договорами (добровільними, рівноправними угодами економічного характеру, укладеними між державами, що закріплюють норми та правила, що регулюють міжнародні економічні відносини), міжнародними правовими звичаями (певні, самі собою зрозумілі правила організації та здійснення МЕВ, що розвиваються в процесі тривалої практики МЕВ), рішеннями міжнародних організацій (оскільки вони як правові акти містять у собі відповідні правила та принципи здійснення міжнародних відносин, розраховані на неодноразове використання і переважно не мають конкретного адресата), міжнародні кодекси поведінки (систематизовані правила поведінки відповідних суб'єктів МЕВ).

Основні види міжнародних договорів: торгові договори, угоди про товарооборот, кредитні угоди, угоди про економічне і технічне співробітництво.

Особливістю цього рівня є те, що на відміну від національного тут немає спеціальних органів примусу і дуже багато залежить від чіткого і неухильного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Принцип імунітету полягає в неможливості застосування до держави методів примусу іншої держави та навіть розгляду позову у суді іншої держави.

Наднаціональний рівень особливий тим, що тут формуються певні інститути, рішення яких є обов'язковими для виконання усіма членами певного міждержавного об'єднання. Для прикладу можна навести ЄС, де регулювання відносин між країнами здійснюється на наднаціональному рівні. Створено такі наднаціональні органи як Європарламент, Єврокомісія.