
- •Лекція 1. Вступ. Загальні відомості про конструкції книг і брошур. Типові технологічні схеми виготовлення видань в обкладинках і палітурках
- •1.1 Конструкції книг і брошур
- •1.2.2 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 5 до 30 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.3 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 14 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.4 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку до 4 мм (1 група за товщиною)
- •1.2.5 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5, 6), товщина блоку від 4 до 12 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.6 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 12 до 40 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.7 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 40 мм (4 група за товщиною)
- •1.3 Вибір устаткування і його кількості згідно з технологічним процесом
- •1.4 Загальна характеристика паперу, що надходить у брошурувально-палітурний цех
- •Лекція 2. Обробка друкованих аркушів. Зіштовхування, розрізка
- •Зіштовхування аркушів
- •Лекція 3. Фальцювання аркушів. Пресування зошитів
- •3.1 Вибір варіанта фальцювання
- •3.2 Механізоване фальцювання
- •3.3 Фальцювання на машинах, що мають термошвейні апарати
- •3.4 Автоматизація фальцювання
- •3.5 Пресування зошитів
- •4.1 Комплектування в умовах малих друкарень
- •4.2 Пресування блоків
- •Лекція 5. Приєднання до зошитів додаткових елементів (форзаці, ілюстрації)
- •5.1 Форзаци
- •5.2 Додаткові комплектуючі елементи
- •Лекція 6. Способи скріплення книжкових блоків. Скріплення шиттям
- •6.1 Скріплення шиттям нитками
- •6.3 Особливості скріплення в умовах малих видавництв
- •Лекція 7. Безшвейне скріплення блоків
- •7.1 Клейове скріплення блоків
- •7.2 Механічне скріплення блоків
- •8.1 Обтиск блоків
- •8.2 Заклеювання корінця блоку
- •8.6 Прикрашування обрізів блоків
- •8.7 Обробка корінців книжкових блоків
- •8.7 Обклеювання корінця блоку корінцевим матеріалом
- •8.8 Види криття блоків обкладинкою
- •9.1 Конструкція палітурних кришок
- •9.2 Матеріали для палітурних кришок
- •9.3 Лакування, припресування плівки
- •9.6 Визначення розмірів заготівель
- •9.7 Виготовлення кришок
- •9.8 Суперобкладинки і футляри
- •10.1 Друкування палітурними фарбами
- •10.2 Друкування способом трафаретного друку
- •10.3 Тиснення фольгою
- •10.4 Блінтове тиснення
- •10.7.3 Тиснення фольгою на тканині
- •10.7.4 Конгревне тиснення без контрштампа
- •Лекція 11. Завершальні операції виготовлення книжок
- •11.1 Обробка книг після вставки
- •11.2 Вибір варіанта скріплення й обробки блоку
- •Лекція 12. Особливі види поліграфічної продукції. Контроль якості. Розрахунок площ
- •12.1 Шкільні зошити
- •12.2 Загальні зошити
- •12.3 Інші види чистової продукції
- •12.4 Контроль
- •12.5Розрахунки площ
- •Перелік посилань
1.3 Вибір устаткування і його кількості згідно з технологічним процесом
Кількість потрібного устаткування при виготовленні конкретного завдання можна визначити за формулою [1]:
,
де tТО – трудомісткість технологічної операції, годин;
N – кількість робочих днів, що відведено для виготовлення даного
замовлення;
m – кількість змін у робочому дні;
Тсм – тривалість однієї зміни, годин.
Наведену формулу використовують для розрахунку потреби машин і агрегатів для:
-безшвейного скріплення і обробки блоків;
-книговставочних і кришкоробних машин;
-пресів для тиснення і друку на палітурних кришках.
Трудомісткість технологічних операцій визначається з урахуванням норм часу, обсягу й особливостей виготовлення завдання.
Значення норм часу залежать від виду операції і коректуються поправочними коефіцієнтами.
1.4 Загальна характеристика паперу, що надходить у брошурувально-палітурний цех
У брошурувальний цех надходять зошити з віддрукованим текстом, поліграфічна продукція з віддрукованими ілюстраціями, форзацний папір, обкладинковий і папір інших видів.
Якість друкованої продукції залежить від якості паперу. До основних технологічних властивостей паперу відносяться: водостійкість, гладкість поверхні, рівномірність товщини, маса 1 м2.
Ступінь гладкості паперу впливає на якість операції зіштовхування аркушів і фальцювання. Рівномірність товщини паперу впливає на точність роботи фальцювальних і аркушепідбиральних машин, приклейних автоматів і іншого устаткування.
На процес виготовлення друкованих виробів впливає також напрямок рослинних волокон у заготівлях обкладинок і форзаців після розкрою. При відливі папера волокна розташовуються за ходом руху сітки машини. Цей напрямок волокон називають машинним. Напрямок волокон у заготівлі завжди має бути паралельним корінцю блоку.
У залежності від показників якості папір для кожного виду друку підрозділяється на номери і марки:
-папір для високого друку: № 1 (марки А, Б); № 2 (марки А, Б); № 3;
-папір для плоского офсетного друку: № 1 (марки А, Б, У, Г); № 2 (марки А і Б);
-папір для глибокого друку: № 1 (марки А і Б); № 2.
Для високого друку випускають крейдований папір марки В, для плоского офсетного друку марки ПРО, для глибокого друку марок ПРО, А, В.
Кращі якісні показники має папір № 1, № 2. Трохи уступає йому за якістю, папір № 3, який випускається тільки для високого друку і має наднизькі показники якості.
Залежно від того, як нарізають аркуші з рулонів, останні умовно розділяють на вузькі (УР) та широкі (ШР). Машинний напрямок в паперовому аркуші залежить від ширини рулону і кроку його розрізки. Машинний напрямок паперу для УР відповідає довжині аркуша, а для ШР – ширині. Для визначення машинного напрямку використовують декілька тестів.
Тест нігтями пальців – верхня та бічна кромки аркуша пропускаються між нігтями великого та середнього пальців. В машинному напрямку паперу не спостерігається змін, а в поперечному – відмічається виникнення хвилеподібних зморшок.
Тест на згинання – квадратний аркуш згинають в різних напрямках. Вздовж машинного напрямку опір згинанню буде меншим.
Тест на розрив – в аркуші роблять розриви з різних боків. В машинному напрямку розрив матиме більш прямолінійну форму, та опір розриву буде меншим.
Тест зі смужками – дві вузькі смужки однакового розміру вирізають вздовж різних напрямків. Якщо їх утримувати між пальцями за кінці під ухилом до верху, то смужка з машинним напрямком буде схилятиметь менше.
Форзацний папір за призначенням і властивостями відрізняється від паперу для друку, він має невисокий ступінь проклейки.
Один з найважливіших показників властивостей форзацного паперу – число подвійних перегинів, що має бути не менше 15.
Форзацний папір випускають двох марок А і О. Папір марки А призначений для виготовлення незадрукованих форзаців, а папір марки О – для задрукованих.
Обкладинковий папір використовується для криття брошурних блоків обкладинкою і для виготовлення палітурних кришок. Марки обкладинкового паперу: А, Б, У, Т.
Папір марок А і Б застосовується для виготовлення складених і суцільнокритих палітурок кришок.
Папір марок А, Б, У застосовується для криття брошур обкладинкою.
Папір марки Т використовується для обкладинок загальних і шкільних зошитів.
Число подвійних перегинів для обкладинкового паперу має бути в межах 8...25.
Для виготовлення видання використовують папір аркушевий і рулонний, тому формати видань визначаються форматами аркушів і рулонів, у яких надходить папір.
Форзацний папір також надходить у аркушах або рулонах.
Основні формати аркушевого друкованого паперу: 6084, 6090, 7090, 7590, 70100, 70108, 84108 см.
Додаткові формати аркушевого друкованого паперу: 59,484, 6070, 60100, 60108, 6186, 7075, 7084, 80100, 8490, 84100, 90100 см.
Рулонний друкований папір випускають шириною 42, 60, 70, 75, 84, 90, 108, 120, 168 см.
Формати форзацного аркушевого паперу: 6084, 6092, 7092, 70108, 84108 см. Ширина рулонів форзацного паперу: 60, 70, 84 і 92 см.
Формати аркушевого обкладинкового паперу: 6084, 6094, 60107, 7097, 70110, 7484, 7492, 75110, 84110 см. Ширина рулонів обкладинкового паперу: 60, 62, 70, 75, 84 і 93 см.
При виконанні брошурувально-палітурних операцій неминуче виникнення відходів паперу і палітурних матеріалів.
Тому при визначенні потреби матеріалів необхідно враховувати і їхні втрати, що вимірюються у відсотках від розрахункової кількості матеріалу і наведені в таблицях 1.2...1.5.
Таблиця 1.2 – Норми відходів матеріалів на окремих операціях
Операція |
Норма відходів, % |
Підрізка аркушів перед друком |
0,20 |
Розрізка аркушів на частини перед друком |
0,20 |
Лакування віддрукованих аркушів паперу масою 1 м2: |
|
до 80 г |
1,00 |
до 120 г |
0,80 |
до 160 г |
0,75 |
більше 160 г |
0,45 |
Припресування полімерної плівки до паперу масою 1 м2: |
|
до 180 г |
4,80 |
більше 160 г |
3,00 |
Розрізка віддрукованих аркушів: |
|
до 8 частин |
0,20 |
більше 8 частин |
0,30 |
Висічка |
1,60 |
Тиснення фольгою і конгревне тиснення на папері |
1,90 |
Фальцювання аркушів в зошити (папір більше 70 г/ м2): |
|
в 1-2 згини |
0,20 |
в 3 згини |
0,30 |
в 4 згини |
0,35 |
Приклейка форзаців і ілюстрацій (на 1 приклейку) |
0,10 |
Обкантування першого і останнього зошита з форзацами |
0,10 |
Таблиця 1.3 – Норми відходів при виготовленні готових видань
Вид обладнання |
Матеріал |
||
Папір для друку (основний обсяг і приклейки) |
Папір для обкладинок (тип 1 – 4) |
Форзацний папір |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
Поопераційне обладнання з накладом, тис. прим: |
|||
До 10 |
0,40 |
0,7 |
4,0 |
до 50 |
0,30 |
0,7 |
4,0 |
до 100 |
0,30 |
0,7 |
3,9 |
більше 100 |
0,30 |
0,7 |
3,8 |
Поточні линії для обробки блоків, зшитих нитками, з накладом, тис. прим.: |
|||
до 10 |
0,70 |
0,8 |
4,0 |
до 50 |
0,65 |
0,8 |
4,0 |
до 100 |
0,60 |
0,8 |
3,9 |
більше 100 |
0,55 |
0,8 |
3,8 |
Агрегати ВШРА з накладом, тис. прим.: |
|||
до 10 |
0,65 |
0,8 |
- |
Продовження таблиці 1.3
1 |
2 |
3 |
4 |
до 50 |
0,60 |
0,8 |
- |
до 100 |
0,55 |
0,8 |
- |
более 100 |
0,50 |
0,8 |
- |
Поточні линії несшивного клеєвого зкріплення з накладом, тис. прим.: |
|||
до 10 |
0,80 |
1,5 |
- |
до 50 |
0,70 |
1,5 |
- |
до 100 |
0,60 |
1,5 |
- |
более 100 |
0,50 |
1,5 |
- |
Таблиця 1.4 – Норми відходів при виготовленні палітурок видань
Тип устаткування |
Обкладинковий папір |
||
звичайний |
лакований |
з припресуванням плівки |
|
Поопераційне устаткування з накладом, тис. прим.: |
|||
до 5 |
0,9 |
1,1 |
1,4 |
до 250 |
0,8 |
1,0 |
1,3 |
більш 250 |
0,7 |
0,9 |
1,2 |
Поточні лінії з накладом, тис. прим.: |
|||
до 5 |
1,6 |
1,8 |
2,1 |
до 250 |
1,5 |
1,7 |
2,0 |
більш 250 |
1,4 |
1,6 |
1,9 |
Криття суперобкладинками (поопераційне устаткування /поточні лінії) з накладом, тис. прим.: |
|||
до 5 |
- |
0,6/2,5 |
- |
до 250 |
- |
0,5/2,4 |
- |
більш 250 |
- |
0,4/2,3 |
- |
Таблиця 1.5 – Норми відходів матеріалів для корінця книжкових блоків
Операція |
Тип устаткування |
|||
Рулонні машини |
Аркушеві машини |
Рулонні (штуковка) та аркушеві машини |
Вручну |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Картон /технічна тканина |
||||
Виготовлення палітурок типу 7 з використанням: |
|
|||
матеріалів на текстильній основі |
3,0/3,0 |
1,5/1,5 |
- |
0,5/0,5 |
матеріалів на паперовій основі |
4,5/4,5 |
2,0/2,5 |
- |
0,5/0,5 |
Виготовлення палітурок типу 5 при товщині картону: |
|
|||
до 1,25 мм |
4,0/4,5 |
2,3/3,8 |
3,5/5,7 |
0,5/0,5 |
Продовження таблиці 1.5
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
більш 1,25 мм |
3,5/4,0 |
2,3/3,8 |
3,0/5,3 |
0,5/0,5 |
|
|
|||
Оформлення палітурок (для 1 прогона) на: |
|
|||
напівавтоматах |
0,1/0,1 |
0,5/0,5 |
||
автоматах тигельного типу |
0,6/0,6 |
0,5/0,5 |
||
автоматах ротаційного типу |
1,5/1,5 |
0,5/0,5 |
||
машинах трафаретного друку |
1,5/1,5 |
0,5/0,5 |
||
Вставка блоків в палітурки при товщині картону: |
|
|||
до 1,25 мм |
0,8/0,8 |
0,5/0,5 |
||
більш 1,25 мм |
0,4/0,8 |
0,5/0,5 |
||
Марля |
||||
Шиття нитками на марлі |
1,5 |
|||
Наклейка марлі на корінець |
0,5 |
|||
Шиття дротом на марлі |
1,5 |