- •Лекція 1. Вступ. Загальні відомості про конструкції книг і брошур. Типові технологічні схеми виготовлення видань в обкладинках і палітурках
- •1.1 Конструкції книг і брошур
- •1.2.2 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 5 до 30 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.3 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 14 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.4 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку до 4 мм (1 група за товщиною)
- •1.2.5 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5, 6), товщина блоку від 4 до 12 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.6 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 12 до 40 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.7 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 40 мм (4 група за товщиною)
- •1.3 Вибір устаткування і його кількості згідно з технологічним процесом
- •1.4 Загальна характеристика паперу, що надходить у брошурувально-палітурний цех
- •Лекція 2. Обробка друкованих аркушів. Зіштовхування, розрізка
- •Зіштовхування аркушів
- •Лекція 3. Фальцювання аркушів. Пресування зошитів
- •3.1 Вибір варіанта фальцювання
- •3.2 Механізоване фальцювання
- •3.3 Фальцювання на машинах, що мають термошвейні апарати
- •3.4 Автоматизація фальцювання
- •3.5 Пресування зошитів
- •4.1 Комплектування в умовах малих друкарень
- •4.2 Пресування блоків
- •Лекція 5. Приєднання до зошитів додаткових елементів (форзаці, ілюстрації)
- •5.1 Форзаци
- •5.2 Додаткові комплектуючі елементи
- •Лекція 6. Способи скріплення книжкових блоків. Скріплення шиттям
- •6.1 Скріплення шиттям нитками
- •6.3 Особливості скріплення в умовах малих видавництв
- •Лекція 7. Безшвейне скріплення блоків
- •7.1 Клейове скріплення блоків
- •7.2 Механічне скріплення блоків
- •8.1 Обтиск блоків
- •8.2 Заклеювання корінця блоку
- •8.6 Прикрашування обрізів блоків
- •8.7 Обробка корінців книжкових блоків
- •8.7 Обклеювання корінця блоку корінцевим матеріалом
- •8.8 Види криття блоків обкладинкою
- •9.1 Конструкція палітурних кришок
- •9.2 Матеріали для палітурних кришок
- •9.3 Лакування, припресування плівки
- •9.6 Визначення розмірів заготівель
- •9.7 Виготовлення кришок
- •9.8 Суперобкладинки і футляри
- •10.1 Друкування палітурними фарбами
- •10.2 Друкування способом трафаретного друку
- •10.3 Тиснення фольгою
- •10.4 Блінтове тиснення
- •10.7.3 Тиснення фольгою на тканині
- •10.7.4 Конгревне тиснення без контрштампа
- •Лекція 11. Завершальні операції виготовлення книжок
- •11.1 Обробка книг після вставки
- •11.2 Вибір варіанта скріплення й обробки блоку
- •Лекція 12. Особливі види поліграфічної продукції. Контроль якості. Розрахунок площ
- •12.1 Шкільні зошити
- •12.2 Загальні зошити
- •12.3 Інші види чистової продукції
- •12.4 Контроль
- •12.5Розрахунки площ
- •Перелік посилань
9.3 Лакування, припресування плівки
Лакування – нанесення на папір лаку, що підвищує насиченість кольору, захищає відбиток від впливу вологи. Папір повинний мати гладку поверхню і високий ступінь проклейки. Для лакування друкованої продукції використовують лаки на основі натуральних смол, спиртові лаки, водяні лаки і нітролаки. Водяні лаки передбачають або підігрів каландрів, або сушіння з підігрівом. Плівка лаку має дзеркальний блиск, гарну світломіцність, низьку водостійкість. Припресування плівки служить для захисту барвистого відбитка і поліпшення зовнішнього вигляду. Для цього використовують прозору полімерну плівку: триацетатну (товщина 0,025 мм), лавсанову (0,02 мм), поліпропіленову (0,02 мм). Припресування проводять на основі лаків на спеціальному устаткуванні: машина Дуофан («Більхефер», Німеччина). У машині БПП-70р припресування відбувається за рахунок розплавлювання плівки.
9.4 Класифікація палітурних кришок
Тип 5 – складена палітурна кришка. Складається з тканинного корінця і картонних сторонок, покритих папером чи тканиною. Замість тканини можна використовувати її замінники. Палітурна кришка має канти, кути прямі (чи круглені), корінець круглений (чи прямий).
1 – матеріал кришки, 2 – блок
Рисунок 9.3 - Палітурка типу 5
Тип 6 – цільнокроєна кришка з однієї деталі. Виготовляється з картону, папера з припресованою прозорою плівкою і без неї, замінників тканини, пластикату. Кришка може бути з кантом і без, кути прямі і круглені, корінець прямий, допускається круглений, у залежності від обсягу блоку.
1 – матеріал кришки, 2 – блок, 3 – форзац
Рисунок 9.4 - Палітурка типу 6
Тип 7 – кришка суцільнокрита з кантом. Сторонки і відстав покриті одним шматком матеріалу. Як матеріал використовується папір з покриттям і без, палітурний матеріал на тканинній, паперовій і нетканій основі. Відставши з чи папера картону, корінець прямий або круглений.
Кути прямі, допускаються закруглені.
1 – картонна сторонка, 2 – блок, 3 – форзац, 4 – матеріал кришки
Рисунок 9.5 - Палітурка типу 7
Тип 8 – кришка з накладними сторонками і накладним корінцем. Сторонки покриті матеріалом із загибкою з чотирьох сторін.
Корінець покритий матеріалом із загибкою з двох сторін (зверху і знизу). Для сторонок використовують будь-які палітурні матеріали. Для корінця використовують матеріали на тканій і нетканій основі. Відстав з картону, корінець прямий.
Сторонки і корінець мають канти, кути прямі.
1 – картонна сторонка, 2 – блок, 3 – форзац
Рисунок 9.6 - Палітурка типу 8
Тип 9 – кришка з накладними сторонками й окантованим корінцем. Сторонки покриті матеріалом із загибкою з чотирьох сторін. Корінець прямий. Матеріали, як для типу 8. Сторонки мають канти, кути прямі, блок обрізають із трьох сторін після окантовки корінця.
1 – картонна сторонка, 2 – блок, 3 – форзац, 4 – окантування корінця
Рисунок 9.7 - Палітурка типу 9
9.5 Розкрій палітурних матеріалів
Для виготовлення палітурних кришок найчастіше використовують картон товщиною 1,25...2,5 мм, тому що з нього можна виготовляти кришки як ручним, так і механізованим способом. Картон товщиною до 1 мм використовується для виготовлення кришок малоформатних видань і гнучких кришок. Картон товщиною 2,5...3 мм застосовується для великоформатних видань великого обсягу[3].Картон розкроюють у долевому напрямку, для масових видань чи товстого картону можливий поперечний або комбінований розкрій.
Розкрій проводять у два прийоми: спочатку аркуш розрізають на смуги, потім смуги розрізають на сторонки. Розкроюють картон на спеціальному устаткуванні – картонорубках, картонорізальних чи картонороскрійних машинах. Тканину розкроюють вручну, на картонорубці і на тканинорізальній машині. Розкрій проводять за долевим напрямком. Паперові заготівлі також кроять за долевою на тому ж устаткуванні, що і для заготівель з тканини.
Трудомісткість розкрою аркушів картону на сторонки (у змінах) можна підрахувати за формулою [1]:
,
де НВС = 24 хв/тис. смуг – норма часу при розкрої смуг на сторонки;
NК – кількість аркушів картону, необхідних для виготовлення тиражу;
nб – кількість сторонок по довжині аркуша картону;
tОП = 416 хв. – оперативний час для картонорізальної машини.
Картон товщиною до 1 мм можна розкроювати відразу по два аркуші без істотного зниження точності розрізки і погіршення чистоти крайок.
Трудомісткість рулонного розкрою тканини (у змінах) обчислюється за формулою [1]:
,
де НРТ - норма часу рулонного розкрою тканини, хв./тис. м;
tОП = 422 хв. – оперативний час для бобинорізальних машин.
За подібною формулою визначається трудомісткість рулонного розкрою папера.
Таблиця 9.1 – Норми часу і виробки на розрізку картону
№ норми |
Вид роботи |
Одиниця обсягу роботи |
Норма часу, хв. |
Норма виробки, од./год. |
|
Розрізка аркушів на смуги при товщині аркуша: |
1000 аркушів |
|
|
1 |
до 1 мм – по два аркуші |
45,5 |
1,32 |
|
2 |
від 1 до 1,5 мм – по одному аркушу |
57,4 |
1,05 |
|
3 |
від 1,6 до 2 мм - - |
75,6 |
0,79 |
|
4 |
від 2 мм |
89,6 |
0,67 |
|
|
Розрізка аркушів на смуги при товщині аркуша: |
1000 смуг |
|
|
5 |
до 1 мм – по дві смуги |
19,2 |
3,13 |
|
6 |
від 1 до 15 мм – по одній смузі |
26,6 |
2,26 |
|
7 |
від 16 до 2 мм - - |
28,2 |
2,13 |
|
8 |
від 2 мм |
30,8 |
1,95 |
