9.1 Конструкція палітурних кришок

Палітурна кришка може мати такі ж розміри, як блок; така кришка називається обрізною. Кришка також може виступати за межі блоку з трьох сторін на 3...4 мм, утворюючи канти. У цьому випадку вона називається кришкою з кантом[3,8,9]. Обрізну кришку звичайно виготовляють з одного шматка матеріалу і називають цільнокроєною. Кришка з кантом має більш складну конструкцію і складається з декількох елементів (рис.9.1).

а б

а – обрізна, б – з кантом

Рисунок 9.1 - Книги в палітурках

Сторонки додають кришці твердість. У залежності від товщини використовуваного картону кришка може бути твердою чи гнучкою.

Відстань між сторонками називається шпацією і залежить від обсягу блоку. По центру шпації розташована смужка щільного папера чи картону, що називається відставом і призначена для додання корінцю твердості і можливості оформлення корінця. Крім того, відстав перешкоджає склеюванню корінця блоку і корінця кришки.

Відстань між відставом і сторонкою називається розставом. Розстав сприяє розкриттю книги.У якості покривного матеріалу застосовують папір, технічні тканини і їхні замінники.

По конструкції складні кришки можуть бути: суцільнокриті, складені і з накладними сторонками (рис.9.2).

а б в

а – суцільнокрита, б – складена, в – з накладними сторонками

Рисунок 9.2 - Будова палітурок

У суцільнокритих кришках сторонки покриті цілим шматком матеріалу. У складених кришках покривний матеріал не цілий, а складається з корінця (виготовленого з технічної тканини) і покривного матеріалу для сторонок. У кришці з накладними сторонками корінець і сторонки виготовляють роздільно.

Покривний матеріал корінця з'єднують з відставом, а кожну сторонку покривають матеріалом із загибкою з усіх чотирьох сторін. Після цього деталі з'єднують.

Відстави книг із плоским корінцем звичайно роблять твердими: з того ж матеріалу, що і сторонки, чи з картону товщиною 1 мм. Марки картону – А, Б, Г.

При кругленому корінці для відстава використовують тонкий картон або пресшпан (до 0,3...0,4 мм). На такому відставі добре виходять відбитки фольгою і безбарвне тиснення. Напівтвердий відстав використовують для видань форматом від 70100/32 при товщині блоку від 30...35 мм, а також для видань форматом від 70108/8 при товщині блоку від 20 мм. При товщині блоку 50...60 мм можна використовувати пресшпан товщиною 0,8 мм або картон марок Б и В товщиною 0,6...0,8 мм. При товщині блоку від 60 мм і форматі видання від 84108/16 і вище бажано використовувати відстав товщиною не менш 1...1,25 мм.

9.2 Матеріали для палітурних кришок

Вибір картону залежить від типу палітурної кришки і характеру видання.

Для цільнокроєних кришок використовують картон із гладкою поверхнею, що має високу міцність на вигин і великий опір до розшаровування. При виготовленні кришок для суцільнокритих чи складених палітурок, використовується картон без поверхневої обробки і з меншою міцністю на вигин.

Палітурний картон випускають чотирьох марок: А, Б, У, Г.

Картон марки А – одношаровий, каландрований.

Картон марки Б – складається з трьох шарів, має низьку гладкість.

Картон марки В – тришаровий, поверхневий шар самий міцний і має проклейку. Картон витримує не менш 25 подвійних перегинів.

Картон марки Г – двошаровий, має машинну гладкість.

Пресшпан – це проклеєний, гнучкий, міцний картон товщиною 0,35...1,2 мм. Тонкий пресшпан випускають в аркушах і рулонах, він має високу міцність на розрив і злам.

Картон марок А и Б використовують для картонних сторонок (А – для виготовлення кришок на машинах, Б – при виготовленні вручну). Суцільнокриті кришки роблять з картону В и Г і пресшпану. Формат аркушевого палітурного картону: 70100, 74105, 7493, 75100, 79108, 80100, 84108 см.

Палітурна тканина повинна бути міцною на розрив, злам і стирання, еластичною. Вона повинна мати високу світлостійкість, не бути липкою. Для додання палітурним тканинам потрібних властивостей їх просочують клейкими речовинами і наносять шари грунту з наступним лакуванням чи тисненням. Усі палітурні матеріали в залежності від виду основи поділяються на групи: матеріали на основі тканини; матеріали на паперовій основі; матеріали на нетканій основі.

Розглянемо палітурні матеріали на основі тканини.

Коленкор – це бавовняна основа, на яку з однієї чи з двох сторін нанесене крохмально-коалинове покриття. Його випускають у рулонах шириною: 61, 71, 76, 82 см. Марки коленкору:

КОК – для виготовлення палітурних кришок, двостороннє ґрунтове покриття;

КОФ – для фальчиків і окантовки корінця, двостороннє покриття;

КМК (Модерн) – для палітурних кришок, двостороннє ґрунтове покриття. Лицьова сторона полакована;

КВК – матеріал з відкритою фактурою для виготовлення палітурних кришок. Грунтовка тільки на вивороті, лицьова сторона може бути оброблена лаком.

Ледерин – це бавовняна тканина, на лицьову сторону якої нанесене покриття, що нагадує шкіру. Це дорогий матеріал, має підвищену пружність. Його випускають у рулонах шириною 75...78 см, довжиною 200...250 м.

Марки:

-А – звичайний ледерин з покриттям нітроцелюлози, пластифікаторів, пігментів і наповнювачів;

-Б – крім звичайного нітроцелюлозного покриття має поліамідну обробку;

-В – полегшений ледерин з нітропокриттям, має крохмально-каолиновий ґрунт.

Палітурні матеріали на паперовій основі випускають у рулонах шириною 78, 81, 82, 83, 85 см.

Ледерин на папері – значно дешевше натурального ледерина, якість не уступає натуральному. Його випускають у рулонах довжиною 300 м.

Матеріал з латексним покриттям – замінник натурального ледерина. Має високу міцність на злам і на стирання. Рекомендується використовувати для масових видань усіх видів.

Бумвініл – паперова основа, з однієї сторони на неї нанесене пофарбоване поліхлорвінілове покриття. Має високу міцність на злам, витримує до 800 подвійних перегинів. Марки:

-А – м'який і тонкий матеріал масою 260 г/м² для суцільнокритих і складених кришок;

-Б – маса 370 г/м² для виготовлення суцільнокритих кришок.

Фоліант – паперова основа з поліуретановим покриттям. Перевершує по міцності бумвініл. Рекомендується для суцільнокритих і складених кришок для технічної, художньої і довідкової літератури.

Палітурні матеріали на нетканій основі. Як основа використовується нетканий волокнистий матеріал, отриманий у такий спосіб: волокнисті шари з бавовняних очісов і синтетичних волокон просочують синтетичним латексом чи акриловою емульсією, висушують і каландрують. Виходить матеріал, який не має долевого напрямку, що зручно при розкрої.

Матеріал випускають двох видів: із крохмально-каолиновим покриттям (під коленкор) і з нітроцелюлозним покриттям (під ледерин).

Обкладинковий папір підрозділяється на чотири марки: А, Б, У, Т. Його використовують не тільки для виготовлення обкладинок, але і для палітурних кришок. Папір марки Т використовується для обкладинок зошитів. Папір марки У використовується для видань, не розрахованих на тривалий термін збереження.

Для виготовлення палітурних кришок використовують обкладинковий папір марок А и Б масою 100...120 г/м². Папір А глазурований, Б – матовий. На обкладинковому паперу одержують відбитки за допомогою високого і плоского офсетного друку з обробкою лакуванням чи припресуванням прозорої плівки.

Кришки, виготовлені з використанням обкладинкового папера з поверхневою обробкою, не вимагають додаткового оформлення і мають підвищену міцність. Крім обкладинкового папера, для виготовлення кришок використовують папір для відстава (маса 210 г/м²). Його називають папером для галантерейних виробів чи шпульним. Папір для відстава має машинну гладкість, не пофарбований. Для кришок із прямим корінцем для відстава використовують картон.