
- •Лекція 1. Вступ. Загальні відомості про конструкції книг і брошур. Типові технологічні схеми виготовлення видань в обкладинках і палітурках
- •1.1 Конструкції книг і брошур
- •1.2.2 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 5 до 30 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.3 Технологічний процес виготовлення видання в обкладинці (групи довговічності 1, 2, 3, 5), товщина блоку від 14 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.4 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку до 4 мм (1 група за товщиною)
- •1.2.5 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5, 6), товщина блоку від 4 до 12 мм (2 група за товщиною)
- •1.2.6 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 12 до 40 мм (3 група за товщиною)
- •1.2.7 Технологічний процес виготовлення видання в палітурці (групи довговічності 4, 5), товщина блоку від 40 мм (4 група за товщиною)
- •1.3 Вибір устаткування і його кількості згідно з технологічним процесом
- •1.4 Загальна характеристика паперу, що надходить у брошурувально-палітурний цех
- •Лекція 2. Обробка друкованих аркушів. Зіштовхування, розрізка
- •Зіштовхування аркушів
- •Лекція 3. Фальцювання аркушів. Пресування зошитів
- •3.1 Вибір варіанта фальцювання
- •3.2 Механізоване фальцювання
- •3.3 Фальцювання на машинах, що мають термошвейні апарати
- •3.4 Автоматизація фальцювання
- •3.5 Пресування зошитів
- •4.1 Комплектування в умовах малих друкарень
- •4.2 Пресування блоків
- •Лекція 5. Приєднання до зошитів додаткових елементів (форзаці, ілюстрації)
- •5.1 Форзаци
- •5.2 Додаткові комплектуючі елементи
- •Лекція 6. Способи скріплення книжкових блоків. Скріплення шиттям
- •6.1 Скріплення шиттям нитками
- •6.3 Особливості скріплення в умовах малих видавництв
- •Лекція 7. Безшвейне скріплення блоків
- •7.1 Клейове скріплення блоків
- •7.2 Механічне скріплення блоків
- •8.1 Обтиск блоків
- •8.2 Заклеювання корінця блоку
- •8.6 Прикрашування обрізів блоків
- •8.7 Обробка корінців книжкових блоків
- •8.7 Обклеювання корінця блоку корінцевим матеріалом
- •8.8 Види криття блоків обкладинкою
- •9.1 Конструкція палітурних кришок
- •9.2 Матеріали для палітурних кришок
- •9.3 Лакування, припресування плівки
- •9.6 Визначення розмірів заготівель
- •9.7 Виготовлення кришок
- •9.8 Суперобкладинки і футляри
- •10.1 Друкування палітурними фарбами
- •10.2 Друкування способом трафаретного друку
- •10.3 Тиснення фольгою
- •10.4 Блінтове тиснення
- •10.7.3 Тиснення фольгою на тканині
- •10.7.4 Конгревне тиснення без контрштампа
- •Лекція 11. Завершальні операції виготовлення книжок
- •11.1 Обробка книг після вставки
- •11.2 Вибір варіанта скріплення й обробки блоку
- •Лекція 12. Особливі види поліграфічної продукції. Контроль якості. Розрахунок площ
- •12.1 Шкільні зошити
- •12.2 Загальні зошити
- •12.3 Інші види чистової продукції
- •12.4 Контроль
- •12.5Розрахунки площ
- •Перелік посилань
8.6 Прикрашування обрізів блоків
Для поліпшення зовнішнього вигляду книжкових видань використовують кілька способів[3,6]:
-зафарбування;
-мраморизація;
-золочення;
-торшонування;
-полірування;
-виведення на верхній обріз міток, віддрукованих на передньому полі (мітки позначають розділи книги);
-вирізання ніш на передньому обрізі для позначення розділів книги, на дінці ніші видно відповідну букву алфавіту;
-скруглення куточків блоку (частіше для кишенькового формату).
Усі способи, крім зафарбування складні і трудомісткі, мають спеціальне призначення і використовуються для видань у поліпшеному оформленні, подарункових, сувенірних, видань альбомного типу та ін.
Найбільш простий і розповсюджений спосіб прикрашування – зафарбування обріза, що охороняє його від забруднення і вицвітання.
У залежності від характеру видання зафарбовують або тільки верхній обріз, або верхній і передній і тільки в деяких випадках в особливо художніх виданнях зафарбовують всі обрізи. Щоб одержати зафарбування гарної якості, шиття блоку повинно бути досить щільним, а обріз рівним, без слідів ножа.
Фарби для зафарбовування обрізів повинні легко лягати, швидко висихати, не усмоктуватися папером, не стиратися, не обсипатися. Тому для цієї мети використовують спеціальні фарби, що включають пігмент, білила та водорозчинне сполучне.
8.7 Обробка корінців книжкових блоків
Стійкість готової книги залежить від профілю корінця блоку. Вибір форми корінця блоку залежить від обсягу, способу скріплення і призначення видання. Корінець може бути прямим, кругленим і грибовидним з відігнутими корінцевими фальцями (рис.8.1).
а б в
а – прямий; б – круглений; в – грибовидний
Рисунок 8.1 - Форми корінців
Прямий корінець характерний для блоків невеликого обсягу (до 160 с.) при шитті нитками. Блоки більшого обсягу з прямим корінцем не мають високої міцності. При скріпленні зошитів термонитками корінець товщає менше, ніж при шитті нитками. Тому обсяг блоку при прямому корінці може бути збільшений майже вдвічі. Блоки, виготовлені бесшвейним способом, рекомендується виготовляти з прямим корінцем незалежно від обсягу.Усі блоки обсягом від 160 с., що зшиті нитками, повинні мати круглений корінець. У цьому випадку корінцеві фальці зрушуються по дузі, тому стовщення в корінцевій частині ліквідується і блок здобуває стійку форму. Книги з кругленим корінцем мають більш міцне скріплення блоку з кришкою, навантаження на форзаци при відкриванні знижуються.
Корінці блоків обсягом більш 320 с. при шитті нитками піддаються не тільки кругленню, але й відгибці корінцевих фальців, тому корінець здобуває грибовидну форму. Розмір відгибки не повинний перевищувати товщини картонних сторонок кришки (рис.8.2).
фальцями: 1 – сторонка, 2 – кришка
Рисунок 8.2 - Положення картонної сторонки в корінці блоку з відігнутими
Правильність круглення чи відгибки фальців визначають по довжині корінцевої дуги шляхом розрахунку. При цьому користуються коефіцієнтами, наведеними в таблиці 8.8.
Таблиця 8.8 – коефіцієнти для розрахунку довжини дуги корінця
Товщина блоку, мм |
Коефіцієнт для розрахунку довжини дуги кругленого корінця |
Коефіцієнт для розрахунку довжини дуги корінця після круглення й відгибки фальців |
15 |
1,23 |
1,34 |
20 |
1,21 |
1,31 |
25 |
1,17 |
1,28 |
30 |
1,15 |
1,26 |
35 |
1,12 |
1,24 |
40 |
1,10 |
1,20 |
45 |
1,09 |
1,19 |
50 |
1,08 |
1,18 |
55 |
1,07 |
1,17 |
60 |
1,07 |
1,17 |
Круглення корінця проводять на різному устаткуванні: на круглильних верстатах; на машинах, що, крім круглення, відгинають корінцеві фальци; на блокообробних агрегатах, що роблять повну обробку блоку.
Верстати виконують круглення різними методами:
-зрушення зошитів хитною колодкою;
-зіштовхування зошитів профільними колодками;
-прокатка блоку між валиками;
Відгибка фальців виконується двома методами;
-відгибка рифленою хитною колодкою;
-відгибка валиком, що обкатує.
Для розрахунків потреби устаткування використовують норми часу і виробки, поправочні коефіцієнти та нормативи, наведені в таблицях 8.9, 8.10.
Таблиця 8.9 - Норми часу і виробки на круглення корінців блоків на круглильному верстаті (одиниця об'єму – 1000 блоків)
№ норми |
Вид роботи |
Формат блоку |
|||
середній |
великий |
||||
Норма часу, хв. |
Норма виробки, од./год. |
Норма часу, хв. |
Норма виробки, од./год. |
||
|
Круглення корінця блоку обсягом: |
|
|
|
|
1 |
до 10 зошитів |
67,0 |
0,80 |
74,0 |
0,81 |
2 |
до 15 зошитів |
74,0 |
0,81 |
80,0 |
0,75 |
3 |
до 20 зошитів |
81,0 |
0,71 |
89,0 |
0,67 |
4 |
до 25 зошитів |
92,0 |
0,65 |
102,0 |
0,59 |
5 |
до 30 зошитів |
102,0 |
0,59 |
112,0 |
0,54 |
6 |
до 35 зошитів |
113,0 |
0,53 |
124,0 |
0,48 |
7 |
до 40 зошитів |
124,0 |
0,48 |
136,0 |
0,44 |
Таблиця 8.10 – Поправочні коефіцієнти до норм часу
Вид роботи |
Поправочний коефіцієнт |
Круглення корінця блоку: |
|
-обсягом понад 40 зошитів |
1,10 |
-віддрукованого на папері масою 1м2 більш 90 г |
1,05 |
-високомистецьких видань, віддрукованих на крейдованому папері |
1,80 |