8.1 Обтиск блоків

Обробка блоку, що зшитий нитками, починається з обтиску корінця. Це викликано необхідністю ущільнення корінця після шиття, щоб при заклеюванні корінця клей не міг вільно проникати через проколи у внутрішню частину зошита і склеювати аркуші. Крім того, ниткошвейні машини проколюють корінцеві фальци зошитів товстими голками, що значно розпушує корінець[1,3,6].

Вибір режиму обтиску залежить від обсягу блоку, конструкції зошита, властивостей папера і фарби. У цілому, питомий тиск повинний бути не більш 1000 Н на 1 см довжини корінця. Тривалість обтиску – 2 с. Питомий тиск і тривалість обтиску знаходяться в зворотній залежності: зі збільшенням часу пресування потрібно зменшити питомий тиск і навпаки. Наприклад, для зменшення тиску в 2 рази, час пресування потрібно збільшити більш ніж у 100 разів (до 6...8 хв.).

Процес обтиску не може цілком ліквідувати різницю в товщині корінця і передньої частини блоку. Щоб установити правильний режим обтиску блоків, потрібно правильно визначити товщину корінця блоку. Якщо відстань між колодками, що пресують, установити менше розрахункової товщини, то відбудеться руйнування папера на корінцях, а якщо ця відстань буде більше, те ціль обтиску не буде досягнута. Товщину корінця обтиснутого блоку перевіряють спеціальним товщиноміром. Ступінь спресованості визначають експериментальним шляхом. Установлено, що після шиття і заклеювання для блоків з 16-с. зошитів коефіцієнт спресованості дорівнює 0,8, а для 32-с. зошитів -0, 84.

Для розрахунків потреби устаткування використовують норми часу і виробки, поправочні коефіцієнти та нормативи, наведені в таблицях 8.1,8.2.

Таблиця 8.1 – Норми часу і виробки на обтиск корінців (одиниця об'єму – 1000 блоків)

№ норми	Вид роботи	Норма часу, хв.	Норма виробітку, од./год.
	Обтиск корінців блоків обсягом:
1	по 10 зошитів	70,7	0,85
2	по 15 зошитів	76,9	0,78
3	по 20 зошитів	84,6	0,71

Таблиця 8.2 – Поправочні коефіцієнти

Вид роботи	Поправочний коефіцієнт
Обтиск корінця:
по два блоки	0,60
по три блоки	0,45
блоки обсягом більш 20 зошитів	1,08

Норма часу на перехід на інший обсяг – 10 хв.

8.2 Заклеювання корінця блоку

Після обтиску корінець заклеюють нанесенням на корінець шару клею визначеної товщини. Клейовий шар додає корінцю твердість і забезпечує високоякісне виконання наступних операцій:

-обрізка блоку з трьох сторін;

-кругління корінцевих фальців блоку;

-відгибка корінцевих фальців блоку.

Крім того, збільшується міцність скріплення зошитів у блоці і поліпшується розкривання блоку.

Клей повинний покривати весь корінець рівномірною плівкою по всій поверхні і не проникати глибоко між зошитами. Припустима глибина проникнення клею залежить від обсягу зошитів.

Для блоку з 16-с. зошитів глибина проникнення не повинна перевищувати 1мм, а для 32-с. – 1,5 мм. Якщо клей проникає на велику глибину, при розкритті між зошитами виникають великі зусилля розриву, відбувається руйнування плівки і розкол блоку.

Якість заклеювання корінця залежить від складу і якості клею. Здатність клею до утворення рівномірної плівки визначеної товщини залежить від його в'язкості.

В'язкість знаходиться в залежності від консистенції клею. Консистенцію визначають краплинним способом і виражають у мм.

Клей консистенції більш 55 мм погано проникає між зошитами, а менш 50мм – швидко усмоктується в папір і проникає на глибину більше нормативної. В'язкість також впливає на міцність клейового шару і на витрату клею.

В даний час для заклеювання корінців найчастіше використовують пластифікований клей ПВАД 30...33% концентрації. Пластифікована дисперсія може бути трьох видів: низьковязка (НВ), середньовязка (СВ), високов'язка (ВВ).

Для заклеювання вручну використовують ПВАД, при механізованому заклеюванні використовують середньовязку дисперсію.

Для розрахунків потреби устаткування використовують норми часу і виробки, поправочні коефіцієнти та нормативи, наведені в таблицях 8.3,8.4.

Таблиця 8.3 – Норми часу і виробку на заклеювання корінців (одиниця об'єму – 1000 блоків)

№ норми	Вид роботи	Формат блоку
		середній		великий
		Норма часу, хв.	Норма виробки, од./год.	Норма часу, хв.	Норма виробки, од./год.
	Заклейка корінця з розкладкою блоків обсягом:
1	до 10 зошитів	53,2	1,13	57,5	1,04
2	до 15 зошитів	59,2	1,01	64,6	0,93
3	до 20 зошитів	64,6	0,93	72,4	0,83

Таблиця 8.4 – Поправочні коефіцієнти

Вид роботи	Поправочний коефіцієнт
Заклеювання корінців блоків:
обсягом понад 20 3-згинних зошитів	1,10
вручну	1,20
зшитих без марлі	0,95
формату 6090/8 і більше	1,10
віддрукованих на папері масою 1 м2 понад 90 г	1,05

8.3 Сушіння корінців

Сушіння – це видалення надлишкової вологи з клейового шару і з папера, дотичного до клею. Сушіння напівфабрикатів проводиться на різних етапах технологічного процесу після операцій з використанням клеїв[3,6].

При швидкому висиханні на поверхні клейового шару утворюється плівка, що сповільнює подальше висихання. Вологість клейової плівки після висихання повинна складати 12%. Сушіння проводять як у природних, так і в штучних умовах.

Способи штучного сушіння:

а) конвекційне сушіння (з підігрівом і без);

б) сушіння термовипромінюванням.

При сушінні блоків у природних умовах блоки укладають стопами на стелажі в цеху. Тривалість сушіння залежить від клею і складає 1,5...4 год.

Недоліки: вологість плівки перевищує 12% і неоднакова в різних партіях; блоки займають великі площі, волога випаровується в робочому приміщенні, що погіршує умови праці; подовжується виробничий цикл.

Конвекційне сушіння підігрітим повітрям проводять в сушильних пристроях, куди подають нагріте повітря. Швидкість повітряного потоку повинна складати 1,5...2 м/с. Щоб поверхня плівки не пересихала, температура в камері підтримується в межах 45...50С. Час сушіння 8...11 хв. Таке сушіння рекомендується при використанні клеїв, що містять велику кількість вологи.

Конвекційне сушіння без підігріву дає гарні результати при використанні швидкопідсихаючих клеїв (ПВАД, латексні). Обдув струменем повітря протягом 7...9 хв. сприяє видаленню надлишкової вологи з внутрішніх шарів плівки.

Сушіння термовипромінюванням проводиться в спеціальних сушильних камерах. Джерело теплового випромінювання знаходиться в камері, де волога, що виділяється, видаляється примусовою вентиляцією. Енергія передається інфрачервоними лампами чи трубчастими нагрівачами. Клейовий шар висушується не з поверхні, а по всій товщині, тому тривалість сушіння складає 6...7 хв., температура повітря, подаваного в камеру, дорівнює 20С, швидкість його переміщення – 1,5...2 м/с.

8.4 Обтиск корінців після сушіння

При заклеюванні корінців волокна папера набухають і деформуються. Тому для відновлення колишньої щільності корінців проводять їхній обтиск після сушіння.

Для високоякісного обтиску корінців блоків на обтискному пресі необхідно установити відстань між колодками, що пресують, рівною 2/3 товщини корінця необтисненого блоку.

8.5 Обрізка блоків із трьох сторін

Заклеєні по корінцю, висушені й обтиснуті блоки обрізають із трьох сторін. Обрізку проводять як поблочно, так і прикрутками.

Відповідно до ДСТ 5773-76 норми обрізки: по ширині – 5мм (переднє поле), по висоті – 10 мм (верхнє і нижнє поля).

Обрізають як блоки, так і готові брошури і журнали, а також книги в обрізних палітурних кришках (тип 6).

Блоки обрізають із трьох сторін як на одноножових паперорізальних машинах, так і на трьохножових машинах.

Обрізку на одноножових машинах проводять у такій послідовності: спочатку блок обрізають по передньому полю, потім блок повертають і обрізають нижнє поле, а в останню чергу – верхнє поле.

Для запобігання обривів у корінці при обрізці верхніх і нижніх полів блок мають у своєму розпорядженні корінець назустріч руху ножа.

Так як корінці зшитих блоків помітно стовщені, то при обрізці блоків прикрутками для вирівнювання тиску до балки притиску необхідно приклеїти кілька аркушів картону чи папера. Це називається приправкою.

Трьохножові машини забезпечують високу точність обрізки, мають високу продуктивність і зручні в роботі й обслуговуванні.

Трьохножові машини розділяються на напівавтомати й автомати, у залежності від характеру завантаження блоків.

При обрізці в трьохножовій машині спочатку опускаються бічні ножі й обрізають прикрутку з верхнього і нижнього полів одночасно, а потім, коли бічні ножі ще не дійшли до крайнього верхнього положення, опускається передній ніж і обрізає прикрутку з переднього поля.

Для розрахунків потреби устаткування використовують норми часу і виробки, поправочні коефіцієнти та нормативи, наведені в таблицях 8.5...8.7.

Таблиця 8.5 – Норми часу і виробки на обрізку книжкових блоків і брошур

№ норми	Вид роботи	Швидкість роботи, цикл./хв.	Норма часу, хв.	Норма виробки, од./год.
«Краузе»
	Обрізка блоків та брошур:
1	-середнього формату	14	84,5	0,71
2	-великого формату	13	91,0	0,66
«Перфекта» БОП-1, БРТ-300
	Обрізка блоків та брошур:
1	-середнього формату	13	92,1	0,65
2	-великого формату	11	108,8	0,55
«Воленберг»
	Обрізка блоків та брошур:
1	-середнього формату	16	77,3	0,78
2	-великого формату	15	82,5	0,73
БОП-3, БОП-2, 2ТР, БРТ-450
	Обрізка блоків та брошур:
1	-середнього формату	14	87,0	0,69
2	-великого формату	12	101,5	0,59

Таблиця 8.6 – Поправочні коефіцієнти до норм часу

Вид роботи	Поправочний коефіцієнт
Обрізка брошур:
-скомплектованих вкладкою	1,08
-у крейдованої, лакованої, целофанованій обкладинці	1,10
-при роботі двох виконавців	1,25
-формату 6090/8 і більше	1,10

Таблиця 8.7 – Норми часу на додаткові роботи

Вид роботи	Норма часу, хв.
Перестановка формату	20
Зміна трьох ножів на машині «Воленберг»	25
Зміна трьох ножів на інших машинах	15