
- •Всім лінтяям фпс-10-3 присвячується:
- •§ 1. Предмет і завдання судової психіатрії
- •§ 2. Становлення судової психіатрії: короткі історичні відомості
- •§ 3. Правові процесуальні та організаційні основи судово-психіатричної експертизи
- •2. Амбулаторна судово-психіатрична експертиза
- •§ 4. Судово-психіатрична
- •§ 5. Судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих
- •§ 6. Психіатричне обстеження засуджених
- •§ 7. Судово-психіатрична експертиза в цивільному процесі
- •§ 8. Примусові заходи медичного
- •§9. Короткі відомості про будову центральної нервової системи,
- •Вищу нервову діяльність
- •Та її порушення при психічних
- •Захворюваннях
- •§ 10. Загальні поняття про психічні захворювання
- •§ 11. Симптоматологія психічних розладів
- •Розлади сприйняття
- •Розлади мислення
- •Розлади пам'яті
- •Розлади уваги
- •Стани недоумства
- •Розлади емоцій
- •Розлади свідомості
- •§ 12. Неправильна поведінка психічно хворих і підхід до них
- •§ 13. Шизофренія
- •§ 14. Епілепсія
- •§ 15. Маніакально-депресивний психоз
- •§ 16. Травматичні ушкодження головного мозку
- •§ 17. Епідемічний енцефаліт
- •§ 18. Сифілітичні захворювання центральної нервової системи (нейросифіліс)
- •§ 19. Судинні захворювання головного мозку
- •§20. Психічні розлади при соматичних захворюваннях
- •§ 21. Психози пізнього віку
- •§22. Просте алкогольне і патологічне сп'яніння
- •§ 23. Алкоголізм і алкогольні психози
- •§ 24. Наркоманії і токсикоманії
- •§ 25. Олігофренія
- •§ 26. Психогенні захворювання (реактивні стани)
- •§ 27. Психопатії
- •§28. Розлади потягів
- •§ 29. Виняткові стани
- •§ 31. Судово-психіатрична експертиза неповнолітніх
- •Розділ II види психіатричної допомоги, підстави та порядок її надання
- •Розділ III забезпечення прав осіб при наданні психіатричної допомоги
- •Розділ IV контроль і нагляд за діяльністю з надання психіатричної допомоги
- •Інструкція про проведення судово-психіатричної експертизи в Україні
- •5. Мета судово-нсихіатричного дослідження є визначити:
- •6. Заклади охорони здоров'я, які виконують експертизу
- •II. Форми проведення експертизи
- •21. Експертиза може бути первинна, повторна і додаткова. Первинною є експертиза вперше призначена за даною
- •IV. Акт експертизи
- •Медичного характеру до осіб з психічними розладами, які скоїли суспільно небезпечні діяння
- •II. Критерії вибору
- •15. Пасивний тип суспільної небезпечності спостерігаєть ся у хворих з такими психічними розладами:
- •17. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні, відділення) із звичайним наглядом показана для осіб, які:
- •18. Госпіталізація до психіатричного закладу (відділення) з посиленим наглядом застосовується до осіб, які:
- •19. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні) з суворим наглядом застосовується до особливо суспільно не-
- •III. Порядок застосування
- •IV. Порядок заповнення
- •VI. Соціальне забезпечення хворих
- •VII. Нагляд і контроль за здійсненням примусового заходу медичного характеру
19. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні) з суворим наглядом застосовується до особливо суспільно не-
228
безпечних психічно хворих з активним типом суспільної небезпечності, дії яких безпосередньо пов'язані з відповідною психопатологічною симптоматикою, і скоїли діяння проти життя і здоров'я громадян (вбивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, розбійні напади тощо). До категорії таких хворих слід відносити тих, які:
мають ознаки хронічного психічного розладу (незалежно від його стадії та наявності зв'язку між діянням і симптоматикою), антисоціальних настанов особистості (судимість, примусові заходи медичного характеру в анамнезі, труднощі в утриманні в лікарні тощо);
захворіли до винесення вироку судом на психічний розлад, який позбавляє здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, та у зв'язку з чим були направлені на лікування до виходу з хворобливого стану;
захворіли під час відбуття покарання на психічний розлад з хронічним перебігом, психопатологічні прояви якого несуть високу ймовірність нових тяжких суспільно небезпечних дій. До психіатричного закладу з суворим наглядом не приймаються неповнолітні, які не досягли І6-річного віку.
Психічно хворі, госпіталізовані до психіатричних закладів згідно з ухвалою суду про застосування примусових заходів медичного характеру, утримуються в умовах, які виключають можливість скоєння ними нового суспільно небезпечного діяння. їм забороняється надавати лікувальні відпустки та виписувати із стаціонару без ухвали суду.
Після припинення за рішенням суду застосування примусових заходів медичного характеру хворий передасться на піклування законних представників (родичам або опікунам) з обов'язковим лікарським наглядом.
III. Порядок застосування
ПРИМУСОВИХ ЗАХОДІВ
МЕДИЧНОГО ХАРАКТЕРУ
Примусові заклади медичного характеру застосовуються в психіатричних закладах за територіальною ознакою згідно з ухвалою суду.
Підставою для застосування та зміни відповідного примусового заходу медичного характеру с ухвала суду або постанова судді. До копії ухвали суду додаються засвідчені підписами посадових осіб та печатками:
- копія акта судово-психіатричної експертизи;
229
копія акта психіатричного огляду (для засуджених і для хворих, яким змінюється примусовий захід медичного характеру);
документи, які посвідчують особу і місце проживання (паспорт, довідка про звільнення тощо).
24. Виконання ухвали суду про госпіталізацію психічно хворого, визнаного неосудним, до психіатричного закладу:
із звичайним наглядом здійснюється закладами охорони здоров'я при сприянні, у необхідних випадках, органами внутрішніх справ;
із посиленим та суворим наглядами, а також хворих, які знаходяться під вартою, здійснюється органами внутрішніх справ.
Психічно хворі, госпіталізовані до психіатричного закладу, розміщуються по його відділеннях (палатах) відповідно до їх психічного стану, ступеня суспільної небезпечності, характеру соціальних настанов.
Психічно хворі, яким застосована амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку та госпіталізовані до психіатричного закладу із звичайним наглядом, переводяться до іншого з дозволу керівників цих закладів.
Психічно хворі, які госпіталізовані до психіатричного закладу з посиленим наглядом, переводяться до іншого згідно з умовами і територіальним розподілом, затвердженим Міністерством охорони здоров'я.
Психічно хворі, які госпіталізовані до психіатричного закладу з суворим наглядом, переводяться до іншого з дозволу Міністерства охорони здоров'я.
Психічно хворі, яким застосовані примусові заходи медичного характеру у психіатричних закладах, переводяться до психіатричних закладів за кордон і навпаки з дозволу Міністерства охорони здоров'я.
У випадку, коли у період застосування примусового заходу медичного характеру з'являються сумніви про наявність психічного розладу і обґрунтованості визнання особи неосудною або щодо правильності його вибору, складається відповідний висновок комісії лікарів-психіатрів психіатричного закладу, який направляється його керівництвом до прокуратури за місцем знаходження суду, який виніс ухвалу за цією справою для вирішення питання про її перегляд згідно з чинним законодавством.
У випадку, коли хворий під час застосування примусового заходу медичного характеру скоїв нове суспільно небезпечне діяння, передбачене кримінальним законодавством,
230
відповідні матеріали направляються керівництвом психіатричного закладу до територіальної прокуратури або органу внутрішніх справ для вирішення питання про порушення кримінальної справи.
У випадку втечі хворого під час застосування примусового заходу медичного характеру, керівництво психіатричного закладу негайно сповіщає про цс територіальному прокурору, орган внутрішніх справ, суд, що призначив примусовий захід медичного характеру, психоневрологічний диспансер, родичів хворого, його опікуна. Підрозділ охорони, а у психіатричному закладі із звичайним наглядом - керівництво закладу вживає заходів до розшуку хворого та його повернення до лікарні.
У разі смерті хворого під час застосування примусового заходу медичного характеру керівництво психіатричного закладу повідомляє про цс його родичів, законних представників, опікуна, територіального прокурора, суд, який виніс ухвалу про застосування цього заходу, психоневрологічний диспансер.
У випадку втечі або смерті осіб, стосовно яких кримінальну справу не закінчено, керівництво психіатричного закладу повинно повідомити також орган слідства та суд, у провадженні яких знаходиться припинена кримінальна справа.