Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психіатрія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
519.53 Кб
Скачать

15. Пасивний тип суспільної небезпечності спостерігаєть­ ся у хворих з такими психічними розладами:

  • синдроми розладнаної свідомості, які не супроводжую­ться тривогою, страхом, емоційним напруженням (аментивні, онейроїдні розлади тощо);

  • синдроми постпсихотичного психічного дефекту як фі­налу або як етапу перебігу психічної хвороби (за винятком психопатоподібного);

  • синдроми недоумства різного походження;

  • розумова відсталість без ознак виражених емоційно-вольових розладів;

  • психотичні стани з проявами підвищеної підкорюванос-ті та здатності до навіювання.

16. Амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку надається особі, яка скоїла суспільно небезпечне діяння і визнана судом неосудною. Судом може бути засто­ совано зазначений примусовий захід медичного характеру особі, яка на момент розгляду справи не виявляє ознак пси­ хічного розладу і не потребує госпіталізації до психіатрично­ го закладу.

17. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні, відділення) із звичайним наглядом показана для осіб, які:

  • скоїли дії, що не спрямовані проти життя і здоров'я громадян (проти майна держави та приватних осіб, порядку управління, суспільної безпеки тощо) при пасивному типі суспільної небезпечності хворого, тобто при відсутності без­посереднього зв'язку дій із психопатологічною симптомати­кою і відсутністю ознак антисоціальних настанов особистості;

  • скоїли суспільно небезпечні дії незалежно від типу су­спільної небезпечності хворого при наявності медичних по­казань для лікування в умовах психіатричного закладу із звичайним наглядом;

  • знаходилися у минулому згідно з ухвалою суду в психі­атричному закладі (з суворим або посиленим наглядом) і при зміні їх психічного стану, який призвів до зниження суспіль­ної небезпечності, виключив необхідність подальшого ліку­вання в раніше зазначених судом умовах стаціонару;

227

  • скоїли свідомо дії, що не спрямовані проти життя і здо­ров'я громадян, але до винесення судом вироку захворіли на психічний розлад, який позбавляє здатності усвідомлювати свої дії, керувати ними, і направлені у зв'язку з цим на ліку­вання до виходу з хворобливого стану;

  • скоїли свідомо дії, що не спрямовані проти життя і здо­ров'я громадян, але захворіли під час відбуття покарання на психічний розлад з хронічним перебігом, якщо їх психопато­логічні прояви несуть у собі високу ймовірність скоєння но­вих суспільно небезпечних дій.

18. Госпіталізація до психіатричного закладу (відділення) з посиленим наглядом застосовується до осіб, які:

- скоїли тяжкі суспільно небезпечні діяння проти життя і здоров'я громадян (вбивство, тілесні ушкодження), при па­ сивному типі суспільної небезпечності хворих, дії яких без­ посередньо не пов'язані з відповідною психопатологічною симптоматикою, при відсутності ознак антисоціальних на­ станов особистості та малою ймовірністю їх повторення;

  • скоїли дії, що не спрямовані проти життя і здоров'я громадян, але мають значну суспільну небезпечність (проти майна держави та приватних осіб, порядку управління, су­спільної безпеки тощо) при активному типі суспільної небез­печності хворого, тобто при безпосередньому зв'язку дій із психопатологічною симптоматикою або з антисоціальними настановами особистості;

  • госпіталізовані у минулому згідно з ухвалою суду до психіатричного закладу з суворим наглядом, при зміні їх психічного стану, який призвів до зниження суспільної не­безпечності і включив необхідність подальшого лікування у вищезазначеному психіатричному закладі;

  • скоїли свідомо дії, що не спрямовані проти життя і здо­ров'я громадян, але мають значну суспільну небезпечність, але до винесення вироку судом захворіли на психічну хворо­бу, яка позбавляє здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними, та направлені у зв'язку з цим на лікування до виходу з хворобливого стану;

  • скоїли свідомо дії, що не спрямовані проти життя і здо­ров'я громадян, але мають значну суспільну небезпечність, але захворіли під час відбуття покарання на психічний роз­лад з хронічним перебігом, якщо його психопатологічні про­яви несуть у собі високу ймовірність скоєння нових суспіль­но небезпечних дій.