IV. Акт експертизи

35. По закінченні експертизи експертом (комісією) скла­дається акт експертизи, що містить вступну, дослідницьку, мотивовану частини і висновки.

36. Вступна частина містить:

• дату проведення експертизи;

• прізвище експерта, його фах, науковий ступінь, вчене звання, посада, експертний стаж, кваліфікаційний клас, ранг;

• підстави і форми проведення експертизи;

• прізвища присутніх при експертизі;

• перелік об'єктів, поданих на експертизу;

- питання, поставлені перед експертом, органами, які призначили експертизу;

- підпис експерта під попередженням про відповідальність.

37. Дослідницька частина містить:

- факти, які отримані при дослідженні поданих на експер­ тизу об'єктів, що стосуються психічного стану особи, в різні періоди часу та їх пояснення;

- дані клінічного дослідження особи, виявлені під час проведення експертизи (психічний, соматичний, неврологіч­ ний стани тощо).

38. Мотивована частина містить:

- обґрунтоване пояснення даних про психічний стан особи та фактів, які встановлені і виявлені при дослідженні об'єктів експертизи.

39. Висновок містить відповіді експерта на поставлені пе­ред ним питання у межах його компетенції і повинні носити конкретний характер. У разі виявлення експертом важливих фактів, з приводу яких йому не були поставлені питання, він дає відповідь з власної ініціативи. Відповіді не можуть мати форму рекомендацій або вказівок слідству чи суду.

40. Акт (одноособової, комісійної) експертизи підписує­ться експертом, членами комісії. При комісійній експертизі у випадку незгоди експертів щодо відповідей на поставлені питання кожен з них складає і підписує окремий акт або час­тину спільного акта, який відображає хід і результати дослі­джень, проведених ним особисто.

Начальник

Головного управління організації

медичної допомоги населенню Н. Г. Гойда

Затверджено

Наказ Міністерства охорони здоров 'я України

08.10.2001 р.№ 397

222

Інструкція про порядок застосування примусових заходів

Медичного характеру до осіб з психічними розладами, які скоїли суспільно небезпечні діяння

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Примусові заходи медичного характеру згідно з чинним законодавством застосовуються за ухвалою суду або поста­новою судді до осіб з психічними розладами, які скоїли су­спільно небезпечні діяння (надалі - особи), і здійснюються закладами охорони здоров'я.

2. Примусові заходи медичного характеру застосовуються до осіб з метою попередження з їх боку нових суспільно не­безпечних діянь; захисту їх прав; лікування.

3. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» до осіб можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а саме:

• надання амбулаторної психіатричної допомоги в приму­совому порядку;

• госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

• госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

• госпіталізація до психіатричного закладу з суворим на­глядом.

4. Примусові заходи медичного характеру до осіб засто­совуються, продовжуються, змінюються або припиняються тільки судом згідно з чинним законодавством.

5. Особам, визнаним неосудними і тим, до яких не засто­совано примусовий захід медичного характеру та у випадку його припинення, психіатрична допомога надасться психіат­ричними закладами на загальних підставах відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» та норматив­но-правових актів.

6. Примусові заходи медичного характеру можуть засто­совуватись до осіб, які:

- скоїли суспільно небезпечні дії, передбачені криміналь­ ним законом, якщо ці особи визнані судом неосудними;

223

• захворіли після споєння злочину (але до винесення ви­року) на психічну хворобу, яка виключає здатність особи усвідомлювати свої дії і керувати ними, належно від того, чи вирішені експертні питання (осудності або неосудності);

• захворіли на психічну хворобу з хронічним перебігом, яка перешкоджає відбуванню покарання після набуття виро­ком законної сили.

7. Примусові заходи медичного характеру призначаються, продовжуються, змінюються та припиняються судом при наявності:

• акта судово-психіатричної експертизи: про наявність у особи, яка звинувачується у скоєнні суспільно небезпечного діяння, психічного захворювання, що виключає її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними на період скоєння інкримінованого діяння та (або) на момент огляду експерт­ною комісією; про ступінь суспільної небезпечності даної особи за характером її захворювання і медичних підстав для застосування відповідного заходу медичного характеру;

• висновку медичної комісії психіатричного закладу, що здійснює примусовий захід медичного характеру, про зміну психічного стану хворого, ступеня його суспільної небезпеч­ності і наявності медичних підстав для зміни або припинен­ня раніше призначеного примусового заходу медичного ха­рактеру;

• висновку медичної комісії, що проводить огляд засу­джених, про наявність психічної хвороби з хронічним пере­бігом, яка позбавляє особу здатності усвідомлювати себе, оточуюче, керувати своїми діями і перешкоджає відбуван­ню покарання, а також про необхідні заходи медичного ха­рактеру, виходячи із ступеня суспільної небезпечності хво­рого.