- •Всім лінтяям фпс-10-3 присвячується:
- •§ 1. Предмет і завдання судової психіатрії
- •§ 2. Становлення судової психіатрії: короткі історичні відомості
- •§ 3. Правові процесуальні та організаційні основи судово-психіатричної експертизи
- •2. Амбулаторна судово-психіатрична експертиза
- •§ 4. Судово-психіатрична
- •§ 5. Судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих
- •§ 6. Психіатричне обстеження засуджених
- •§ 7. Судово-психіатрична експертиза в цивільному процесі
- •§ 8. Примусові заходи медичного
- •§9. Короткі відомості про будову центральної нервової системи,
- •Вищу нервову діяльність
- •Та її порушення при психічних
- •Захворюваннях
- •§ 10. Загальні поняття про психічні захворювання
- •§ 11. Симптоматологія психічних розладів
- •Розлади сприйняття
- •Розлади мислення
- •Розлади пам'яті
- •Розлади уваги
- •Стани недоумства
- •Розлади емоцій
- •Розлади свідомості
- •§ 12. Неправильна поведінка психічно хворих і підхід до них
- •§ 13. Шизофренія
- •§ 14. Епілепсія
- •§ 15. Маніакально-депресивний психоз
- •§ 16. Травматичні ушкодження головного мозку
- •§ 17. Епідемічний енцефаліт
- •§ 18. Сифілітичні захворювання центральної нервової системи (нейросифіліс)
- •§ 19. Судинні захворювання головного мозку
- •§20. Психічні розлади при соматичних захворюваннях
- •§ 21. Психози пізнього віку
- •§22. Просте алкогольне і патологічне сп'яніння
- •§ 23. Алкоголізм і алкогольні психози
- •§ 24. Наркоманії і токсикоманії
- •§ 25. Олігофренія
- •§ 26. Психогенні захворювання (реактивні стани)
- •§ 27. Психопатії
- •§28. Розлади потягів
- •§ 29. Виняткові стани
- •§ 31. Судово-психіатрична експертиза неповнолітніх
- •Розділ II види психіатричної допомоги, підстави та порядок її надання
- •Розділ III забезпечення прав осіб при наданні психіатричної допомоги
- •Розділ IV контроль і нагляд за діяльністю з надання психіатричної допомоги
- •Інструкція про проведення судово-психіатричної експертизи в Україні
- •5. Мета судово-нсихіатричного дослідження є визначити:
- •6. Заклади охорони здоров'я, які виконують експертизу
- •II. Форми проведення експертизи
- •21. Експертиза може бути первинна, повторна і додаткова. Первинною є експертиза вперше призначена за даною
- •IV. Акт експертизи
- •Медичного характеру до осіб з психічними розладами, які скоїли суспільно небезпечні діяння
- •II. Критерії вибору
- •15. Пасивний тип суспільної небезпечності спостерігаєть ся у хворих з такими психічними розладами:
- •17. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні, відділення) із звичайним наглядом показана для осіб, які:
- •18. Госпіталізація до психіатричного закладу (відділення) з посиленим наглядом застосовується до осіб, які:
- •19. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні) з суворим наглядом застосовується до особливо суспільно не-
- •III. Порядок застосування
- •IV. Порядок заповнення
- •VI. Соціальне забезпечення хворих
- •VII. Нагляд і контроль за здійсненням примусового заходу медичного характеру
II. Форми проведення експертизи
20. Експертиза призначається і проводиться за наявності відповідних юридичних та фактичних підстав.
Юридичними підставами для призначення експертизи є відповідні статті КПК України, що передбачають даний вид експертизи.
Фактичними підставами для призначення експертизи є конкретні документовані дані про психічний стан особи, що викликають сумніви у його психічній повноцінності або осудності.
Зазначені матеріали є об'єктами експертного дослідження
219
і обов'язково надаються експерту органом, який призначив експертизу. У разі їх відсутності або поставлені питання виходять за межі спеціальних знань експерта, він письмово сповіщає вищезазначений орган, про неможливість зробити висновки, докладно мотивуючи свої рішення.
21. Експертиза може бути первинна, повторна і додаткова. Первинною є експертиза вперше призначена за даною
справою.
Повторною є експертиза, призначена у випадку, коли висновок первинної експертизи суперечить матеріалам справи, викликає сумніви в його правильності і визнаний судом необгрунтованим. Призначення повторної експертизи повинно бути мотивовано, а її проведення доручається іншому складу експертів.
Додатковою є експертиза, призначена у випадку, коли її попередня експертиза визнана недостатньою і проведення її доручається експертам у тому самому або іншому складі.
Керівник судово-ексиертної установи, отримавши постанову (ухвалу) про призначення повторної експертизи, доручає її проведення по можливості експертам з кваліфікаційним класом не нижче за експертів, які провели первинну експертизу.
Амбулаторна експертиза може проводитись у кабінеті слідчого, суді, слідчому ізоляторі, психіатричному закладі (диспансер, лікарня тощо). Виклик експерта на вимогу слідчих або судових органів здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства
Термін проведення амбулаторної експертизи становить до 20 діб з моменту отримання всіх необхідних матеріалів. Залежно від ступеня складності експертизи і обсягу її об'єктів, поданих на дослідження, цей термін може бути подовжений на підставі мотивованого рішення експерта, надісланого органу, який призначив експертизу.
При проведенні експертизи у суді експерт оголошує висновок (акт) у судовому засіданні і дає роз'яснення з питань, які виникли в учасників процесу.
Експерт (комісія експертів), який проводить амбулаторну експертизу, у випадку неможливості відповісти на всі питання, поставлені перед ним, обґрунтовує висновок про необхідність проведення стаціонарної експертизи.
Стаціонарна експертиза обвинуваченому проводиться в судово-експертній установі (підрозділі) при наявності постанови щодо обрання особі запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, санкціонованої судом; постанови судді або ухвали суду про призначення відповідної експертизи.
220
Стаціонарна експертиза потерпілому, свідку, позивачу та відповідачу у кримінальних і цивільних справах призначається судом тільки за їх згодою.
Стаціонарна експертиза проводиться у судово-екс-пертній установі (Центр судово-психіатричної експертизи, відділення судово-психіатричної експертизи психіатричної лікарні, науково-дослідного інституту) з окремим утриманням осіб, які знаходяться і не знаходяться під вартою.
Режим тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на експертизу, забезпечується органами внутрішніх справ.
Охорону, нагляд та конвоювання особи, яка знаходиться під вартою, за межі відділення для проведення обстеження або надання термінової спеціалізованої медичної допомоги в іншому закладі охорони здоров'я здійснюють співробітники органів внутрішніх справ, які охороняють відділення. У випадку, коли особа мас ознаки тяжкого психічного розладу, її супроводжує і медичний працівник.
При проведенні стаціонарної експертизи, при наявності медичних показань особам застосовуються адекватні їх стану методи лікування і дослідження, на які с дозвіл Міністерства охорони здоров'я України.
Термін проведення стаціонарної експертизи становить до ЗО діб. Залежно від обсягу та складності експертизи термін її проведення може бути скорочений або подовжений, про що судово-екснертна установа письмово повідомляє орган, який призначив експертизу.
Особа, яка знаходиться під вартою, після заключного огляду експертною комісією повертається до установи, яка направила на експертизу, незалежно від експертного рішення.
Особа, яка не знаходиться під вартою, після закінчення експертизи може бути виписана із судово-експертної установи залежно від психічного стану самостійно або в супроводі родичів, законних представників, опікуна на підставі дозволу слідчого на його виписку. Особа, яка за психічним станом не може усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними і становить безпосередню небезпеку для себе і оточуючих, може бути переведена до психіатричної лікарні за місцем порушення кримінальної справи, згідно з діючими нормативними документами, де і знаходиться до рішення суду за цією справою. Це положення поширюється на осіб, які на момент закінчення експертизи звільнені з-під варти.
221