
- •Всім лінтяям фпс-10-3 присвячується:
- •§ 1. Предмет і завдання судової психіатрії
- •§ 2. Становлення судової психіатрії: короткі історичні відомості
- •§ 3. Правові процесуальні та організаційні основи судово-психіатричної експертизи
- •2. Амбулаторна судово-психіатрична експертиза
- •§ 4. Судово-психіатрична
- •§ 5. Судово-психіатрична експертиза свідків і потерпілих
- •§ 6. Психіатричне обстеження засуджених
- •§ 7. Судово-психіатрична експертиза в цивільному процесі
- •§ 8. Примусові заходи медичного
- •§9. Короткі відомості про будову центральної нервової системи,
- •Вищу нервову діяльність
- •Та її порушення при психічних
- •Захворюваннях
- •§ 10. Загальні поняття про психічні захворювання
- •§ 11. Симптоматологія психічних розладів
- •Розлади сприйняття
- •Розлади мислення
- •Розлади пам'яті
- •Розлади уваги
- •Стани недоумства
- •Розлади емоцій
- •Розлади свідомості
- •§ 12. Неправильна поведінка психічно хворих і підхід до них
- •§ 13. Шизофренія
- •§ 14. Епілепсія
- •§ 15. Маніакально-депресивний психоз
- •§ 16. Травматичні ушкодження головного мозку
- •§ 17. Епідемічний енцефаліт
- •§ 18. Сифілітичні захворювання центральної нервової системи (нейросифіліс)
- •§ 19. Судинні захворювання головного мозку
- •§20. Психічні розлади при соматичних захворюваннях
- •§ 21. Психози пізнього віку
- •§22. Просте алкогольне і патологічне сп'яніння
- •§ 23. Алкоголізм і алкогольні психози
- •§ 24. Наркоманії і токсикоманії
- •§ 25. Олігофренія
- •§ 26. Психогенні захворювання (реактивні стани)
- •§ 27. Психопатії
- •§28. Розлади потягів
- •§ 29. Виняткові стани
- •§ 31. Судово-психіатрична експертиза неповнолітніх
- •Розділ II види психіатричної допомоги, підстави та порядок її надання
- •Розділ III забезпечення прав осіб при наданні психіатричної допомоги
- •Розділ IV контроль і нагляд за діяльністю з надання психіатричної допомоги
- •Інструкція про проведення судово-психіатричної експертизи в Україні
- •5. Мета судово-нсихіатричного дослідження є визначити:
- •6. Заклади охорони здоров'я, які виконують експертизу
- •II. Форми проведення експертизи
- •21. Експертиза може бути первинна, повторна і додаткова. Первинною є експертиза вперше призначена за даною
- •IV. Акт експертизи
- •Медичного характеру до осіб з психічними розладами, які скоїли суспільно небезпечні діяння
- •II. Критерії вибору
- •15. Пасивний тип суспільної небезпечності спостерігаєть ся у хворих з такими психічними розладами:
- •17. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні, відділення) із звичайним наглядом показана для осіб, які:
- •18. Госпіталізація до психіатричного закладу (відділення) з посиленим наглядом застосовується до осіб, які:
- •19. Госпіталізація до психіатричного закладу (лікарні) з суворим наглядом застосовується до особливо суспільно не-
- •III. Порядок застосування
- •IV. Порядок заповнення
- •VI. Соціальне забезпечення хворих
- •VII. Нагляд і контроль за здійсненням примусового заходу медичного характеру
§20. Психічні розлади при соматичних захворюваннях
Соматичні захворювання, що набули важкого характеру і затяжного перебігу, викликають явища астенії, а іноді -гострі і затяжні психози з порушенням свідомості.
Клінічні прояви симптоматичних психозів дуже різноманітні. Часто вони супроводжуються транзиторним затьмаренням свідомості. Гострому психотичному стану передує короткочасний продромальний період з загальним нездужанням, гіперстезією, порушенням сну, в'ялістю чи руховим збудженням.
Поряд з загальними психопатологічними ознаками гострі психози мають ряд індивідуальних відмінностей, які залежать від характеру соматичного захворювання, статі, віку і преморбідних особливостей хворого.
До психічних порушень внаслідок соматичних захворювань відносяться післяпологові психози. Виникають
130
вони в результаті дії на нервову систему породіллі токсинів, що викликають самоотруєння організму. Післяпологові психози являють собою тимчасові психічні захворювання, що протікають гостро з розладами свідомості. Хворі при цьому дезорієнтовані, іноді галюцинують, мислення і мова відрізняються незв'язністю, нерідко спостерігається депресивно-тривожний афект, почуття страху і збудження з не-упорядкованими, неправильними діями, що іноді призводить до убивства матір'ю своєї новонародженої дитини.
Судово-психіатрична оцінка. У стані післяпологового психозу хворі не можуть усвідомлювати свої дії і керувати ними, тому у відношенні інкримінованого їм діяння вони визнаються неосудними.
§ 21. Психози пізнього віку
Передстаречі (пресенільні) психози виникають у віці 50-60 років, частіше у жінок, ніж у чоловіків. Велике значення у їх розвитку має чинник клімаксу і пов'язана з ним перебудова діяльності залоз внутрішньої секреції, у першу чергу статевих залоз. У залежності від переважання психопатологічних розладів розрізняють депресивну і маревну форми пресенільних психозів.
Передстареча депресія розвивається поступово. Клінічна картина характеризується депресивним фоном настрою, тривогою, моторним збудженням. Типовими є маревні ідеї винності, гріховності, самознищення, іпохондричні. Хворі схильні до дисимуляції своїх хворобливих переживань. Ця обставина, а також наявність рухового збудження роблять їх дуже небезпечними у відношенні суїцидальних тенденцій.
При передстаречому параноїді основний зміст клінічної картини представляють маревні ідеї відношення, збитку, ревнощів, іпохондричні. Вони виникають на основі реальних життєвих ситуацій і охоплюють коло повсякденних взаємин, дій хворого. Хворі переконані, що сусіди по квартирі ховають гроші, продукти, псують речі, намагаються їх отруїти, підсипаючи з цією метою в їжу сміття, товчене скло, хлорку і т. ін. Часто походження цих ідей пов'язано з порушеннями пам'яті, слуховими і нюховими ілюзіями і галюцинаціями.
5*
131
Старечі (сенільні) психози виникають у віці 60-70 років і пізніше. У їхній основі лежить первинна атрофія кори головного мозку, причини якої до кінця ще не вияснені, що призводить до розвитку вираженого недоумства.
Старече недоумство характеризується прогресуючим погіршенням пам'яті, змінами особистості, що наростають, відсутністю критики до свого етану. Розпад пам'яті йде від дійсного до минулого. Забуваючи події останніх років, події далекого минулого хворі пам'ятають відносно добре. Характерні псевдоремінісценції, конфабуляції. Надалі може виникнути дезорієнтація в оточуючому, прогресивно знижуються розумові здібності. Поводження хворих стає неправильним, часом безглуздим, з елементами збочення потягів. Розпадається мова, порушується ритм сну - спостерігається безсоння вночі і сонливість удень. Надалі сонливість стає постійним станом. Характерним симптомом старечого недоумства є марення переслідування, пограбування, збитку. Хворі збирають викинуті речі, старий мотлох, постійно тягають його з собою, будучи упевнені, що домашні їх обкрадають. Часто спостерігаються прагнення до бродяжництва, перекручення харчового інстинкту і статевої поведінки, аж до спроб зґвалтування або розбещення малолітніх.
Прогноз психозів пізнього віку в більшості випадків несприятливий: це затяжне, хронічне, стійке до терапії захворювання. У важких випадках (особливо при злоякісних формах) прогноз визначається не тільки психічним, але і соматичним станом хворих (наростаюча кахексія).
Судово-психіатрична оцінка. У кримінальних ситуаціях хворі психозами пізнього віку, як правило, визнаються неосудними, а у цивільному процесі - недієздатними.