- •1. Об’єкт і предмет тактики
- •2. Основи сучасного загальновійськового бою
- •3. Підготовка і ведення загальновійськового бою
- •3.1 Підготовка загальновійськового бою.
- •3.2 Ведення загальновійськового бою
- •1. Загальні положення оборони взводу (відділення, танку). (30 хв.)
- •2. Підготовка оборони взводу (відділення, танка).
- •3. Ведення оборони взводом (відділенням, танком)
- •1. Основи наступального бою механізованого (танкового) взводу (відділення, екіпажу танку).
- •2. Підготовка наступального бою механізованого (танкового) взводу (відділення, екіпажу танку).
- •3. Ведення наступального бою механізованим (танковим) взводом (відділенням, екіпажем танку)
- •Ведення наступального бою відділенням.
- •Ведення наступального бою екіпажем танку.
- •1. Загальні положення оборони батальйону, роти
- •2.Організація оборонного бою
- •3. Ведення батальйоном (ротою) оборонного бою
- •1. Основи наступального бою батальйоном (ротою).
- •1.1. Роль і місце підрозділу в контрнаступальному /наступальному/ бою з’єднання.
- •1.2. Бойові можливості, посилення і бойові завдання батальйону.
- •1.З. Бойовий порядок батальйону. Призначення, склад, розташування, і переміщення елементів бойового порядку.
- •2. Підготовка наступального бою батальйоном (ротою).
- •3. Ведення наступального бою батальйоном (ротою).
- •3.1 Перехід підрозділів у наступ на противника, що обороняється з положення безпосереднього зіткнення з ним.
- •3.2. Перехід батальйону в наступ на противника, що обороняється з висуванням з глибини.
- •Основна частина
- •1. Основи дій повітряних десантів у загальновійськовому бою
- •2. Підготовка десантування та дій повітряного десанту.
- •3. 3Дійснення десантування і ведення дій повітряним десантом
- •1. Основні підготовки і здійснення маршу
- •2. Загальні положення зустрічного бою
- •3. Організація та ведення зустрічного бою
- •Висновки
- •1. Організація та ведення бою батальйону (роти) в оточенні.
- •1.1. Умови виникнення оточення і протидія йому.
- •1.2. Загальні положення організації бою батальйоном (ротою) в оточенні.
- •1.3. Ведення бою в оточення.
- •2.Організація та здійснення виходу з оточення.
- •2.1. Способи виходу батальйону (роти) з оточення.
- •2.2. Організація виходу батальйону (роти) з оточення.
- •Здійснення батальйоном (ротою) виходу з оточення.
- •1. Організація розташування батальйону , роти на місці:
- •2. Організація та здійснення сторожової охорони.
- •1. Організація розташування батальйону , роти на місці:
- •2. Організація та здійснення сторожової охорони.
1.2. Загальні положення організації бою батальйоном (ротою) в оточенні.
Командир батальйону (роти) при веденні бою в оточенні зобов’язаний:
- створити суцільний фронт кругової оборони, надійно забезпечити стики між підрозділами і міцно утримувати район (опорний пункт), який займають;
- підпорядкувати собі підрозділи, які не входять у склад батальйону (роти), але які опинилися в оточенні, та поставити їм завдання;
- підтримувати високий бойовий дух в підрозділах, організованість і постійну бойову готовність;
- установити і підтримувати взаємодію з підрозділами, які діють поза оточенням, і своєчасно позначати положення підпорядкованих підрозділів для своєї авіації;
- вогнем усіх засобів та участю в контратаках, які проводить старший командир, протидіяти атакам противника, що направлені на розчленування бойового порядку, і знищувати противника, який вклинився в оборону;
- швидко і потайно маневрувати підрозділами, вогневими засобами, особливо танками та бойовими машинами піхоти, перекидаючи їх на загрозливі напрямки, і своєчасно відновлювати резерв;
- забезпечити посадку вертольотів у своєму розташуванні й організувати прийом та збір вантажів, які викидаються з літаків;
- установити жорсткий режим витрачення ракет, боєприпасів, продовольства та пального.
1.3. Ведення бою в оточення.
Батальйон (рота), який опинився в тилу противника, що наступає, або в оточенні, активними і рішучими діями повинен скувати як можна більше його сил і бути готовим тривалий час вести бойові дії.
Під час бою в оточенні батальйон (рота) повинен стійко утримувати район (опорний пункт), який займає, перешкоджати розчленуванню оточених підрозділів, не втрачати безпосереднього зіткнення з противником та не допускати зосередження своїх підрозділів на невеликій ділянці місцевості, де вони легко можуть бути уражені ударами всіх видів зброї.
Ведення бою в оточенні починається з моменту виходу переважаючих сил противника на фланги та в тил батальйону (роти) та перехвату ним всіх шляхів відходу на з’єднання зі своїми військами.
Атака противника відбивається вогнем всіх засобів батальйону (роти).
При уклинюванні противника, командир батальйону (роти) вживає всіх заходів, щоб зупинити його просування, а потім стрімкою контратакою зупинити.
Не здобувши успіху на одному напрямку, противник перегрупувавши сили та засоби, буде намагатися завдати удару на іншій ділянці. В цій обстановці командир повинен своєчасно розкрити перенесення зусиль противника, швидко організувати та здійснити маневр резервом або підрозділами з не атакованих ділянок на загрозливий напрям.
Під час бою в оточенні батальйон (рота) повинен підтримувати постійну взаємодію з підрозділами, що діють поза оточенням, своєчасно позначити положення підпорядкованих підрозділів для своєї авіації, приймати участь в контратаках, що проводяться старшим командиром.
2.Організація та здійснення виходу з оточення.
2.1. Способи виходу батальйону (роти) з оточення.
Вихід батальйону (роти) із оточення проводиться за дозволом старшого командира, організовано і раптово для противника.
Батальйон (рота) може виходити із оточення у складі бригади (батальйону) і самостійно. Вихід із оточення дрібними групами та без озброєння і техніки недопустимий.
Вихід із оточення полягає в прориві кільця, оточення на вибраній ділянці (напрямку) батальйоном (ротою) самостійно або веденням зустрічних бойових дій із району оточення і підрозділами із зовнішнього фронту з метою з’єднання зі своїми військами.
Вихід із оточення краще здійснювати вночі або в інших умовах обмеженої видимості. Чим стрімкіше здійснюється прорив, тим менше втрат понесуть підрозділи.
Бойовий порядок батальйону (роти) для виходу із оточення будується з підрозділів прориву, підрозділів, виділених для прикриття прориву, забезпечення флангів (заслонів) і резерву.
Для прориву кільця оточення командир батальйону (роти) призначає не менше половини всіх підрозділів і більшу частину приданої артилерії танків.
Підрозділи, які виділені для прикриття і в заслони, посилюються артилерією, танками, підрозділами інженерних військ. Частину сил і засобів підрозділів прикриття передбачається використовувати на ділянці відволікаючих дій.
При організації та веденні бою в оточенні командир батальйону (роти) повинен намагатися завдати противнику максимальної поразки та створити умови для виходу з оточення.
