3. 3Дійснення десантування і ведення дій повітряним десантом

Десантування починається за командою командира (Сл. 13), від якого діє десант. Відповідальність за висадку тактичного повітряного десанту в призначений час і призначений район несе командир частини чи підрозділу вертольотів.

Зліт вертольотів може здійснюватися ланками або одночасно усією ескадрилью із завчасним шикуванням на старті або безпосередньо з місць стоянок вертольотів.

На зліт вертольотів з десантом на борту необхідно: з готовності №1 ланці - 10, ескадрильї - 14 хвилин, з готовності № 2 ланці - 12, ескадрильї - 16 хвилин.

Побудова бойового порядку вертольотів починається зі зльоту та завершується з підльотом колони головних сил десанту до вихідного рубежу.

Командир десанту під час польоту знаходиться на вертольоті командира частини чи підрозділу вертольотів, командири підрозділів десанту – на вертольотах відповідних командирів (ланок, загонів вертольотів).

Командири вертолітних формувань інформують десант про:

- обстановку в районі десантування;

- зміни у маршруті польоту і порядку заходу на майданчики приземлення;

- вертольоти, які зазнали пошкоджень та припинили політ.

Спостереження за повітряним та наземним противником здійснюється екіпажами вертольотів та особовим складом десанту. Порядок спостереження і доповіді про виявлення противника встановлюють командири вертолітних формувань.

При досягненні вертольотами тильного кордону вогневих позицій артилерії, над яким проходить маршрут прольоту, припиняє ведення вогню. В цей період вертольоти повинні здійснювати політ по суворо фіксованому маршруту.

Війська, над якими проходить маршрут прольоту, оповіщаються за проліт десанту за 1-2 хвилини до його підльоту.

Виявлені зенітні, вогневі та радіоелектронні засоби противника придушуються засобами командира, в інтересах, якого діє десант, а також вогнем бортового озброєння вертольотів, а за можливості - зі стрілецької зброї особового складу десанту.

Вихід транспортно-десантних вертольотів на майданчики приземлення здійснюється, як правило, з ходу та всіма вертольотами одночасно.

Позначення майданчиків приземлення здійснює група розвідки та позначення, яка після приземлення, займає вигідні позиції та забезпечує висадку передової групи.

Висадка тактичного повітряного десанту проводиться в короткий час, як правило, до підходу резервів противника до об’єкта, що необхідно захопити або знищити, чи після його вогневого ураження та здійснюється безпосередньо на об’єкт, поблизу або на підступах до нього.

Висадка на об’єкт чи поблизу нього здійснюється, коли наземна або протиповітряна оборона об'єкту надійно придушена.

Висадка на підступах до об'єкту здійснюється, якщо противник має сильну протиповітряну оборону, а місцевість чи система загороджень противника не дозволяє провести висадку з вертольотів на об’єкт або поблизу нього.

У необхідних випадках для збору та уточнення завдань після висадки підрозділам батальйону призначається район (пункт) збору.

Передова група десанту висаджується за 10-20 хвилин до висадки головних сил.

Керує висадкою особового складу та вивантаженням техніки і озброєння із вертольоту бортовий технік. Потім вертольоти підіймаються в повітря, підтримують вогнем бій підрозділів передової групи і прикривають висадку головних сил десанту.

Сили та засоби передової групи :

- розгортаються в бойовий порядок;

- завершують знищення противника на майданчиках приземлення;

- захоплюють призначений рубіж;

- закріплюється на ньому і забезпечують висадку головних сил десанту.

Зенітні засоби займають вогневі позиції поблизу площадок приземлення і готується до ведення вогню по повітряних цілях противника.

Сили та засоби інженерних військ в цей час:

- ведуть розвідку майданчиків приземлення;

- знешкоджують або позначають загородження і місцеві предмети, які перешкоджають посадці вертольотів.

Бойові розвідувальні дозори після висадки ведуть розвідку в напрямку майбутніх дій спільно з розвідниками радіаційної, біологічної та хімічної розвідки.

Після висадки передової групи бойові, транспортно-бойові вертольоти:

- здійснюють підтримку бою;

- завдають ударів по противнику, що підходить до району десантування головних сил.

Командир передової групи доповідає командиру десанту :

- уточнені дані про місцевість в районі десантування головних сил десанту;

- характер дій противника в районі висадки.

На підставі даних передової групи та розвідувальних органів командир десанту під час підльоту головних сил до району десантування уточнює:

- порядок висадки;

- а при необхідності, й завдання.

Бойові та транспортно-бойові вертольоти завдають ударів по військах та об'єктах противника в районі десантування, забезпечують висадку головних сил десанту.

Після приземлення вертольотів головні сили десанту:

- швидко висаджуються під прикриттям ударів авіації, бойових вертольотів і вогню підтримуючої артилерії;

- вивантажують бойову техніку і озброєння;

- приводять себе в готовність до ведення бою;

- приступають до виконання поставленого завдання.

Командир десанту після висадки:

- уточнює або ставить нові бойові завдання;

- узгоджує дії сил та засобів при виконанні спільних завдань та керує ними під час бою.

Після висадки десанту бойові та транспортно-бойові вертольоти безперервно підтримують дії десанту.

Транспортно-десантні вертольоти після висадки повертаються у райони базування, як правило, тим же маршрутом, по якому виконувався політ в район десантування.

Перший ешелон під час десантування на об’єкт розгортається в бойовий порядок і сходу атакує його.

У разі висадки на деякій відстані від об’єкту сили та засоби десанту висуваються до нього в предбойовому порядку, перед рубежем переходу в атаку розгортаються в бойовий порядок і після вогневого ураження противника атакують його. За необхідності повітряний десант після висадки може збиратися в районі збору.

Способи дій десанту залежать від:

- складу сил і засобів, виділених для охорони об’єкту;

- ступеня його придушення перед десантуванням;

- від розмірів об’єкту і характеру місцевості, на якій він розташовується.

Під час закріплення десантом захопленого рубежу десант переходить до оборони, яка ґрунтується на утриманні важливих об’єктів місцевості і швидкому маневрі силами і засобами. Райони оборони чи опорні пункти готуються до кругової оборони.

Після виконання бойового завдання сили та засоби тактичного повітряного десанту повертаються у розпорядження командирів своїх частин, а після отримання бойового завдання на повторне десантування приступають до його підготовки.

У сучасному загальновійськовому бою розгром противника буде досягатися узгодженими зусиллями різних видів Збройних Сил і родів військ, а також умілим використанням тактичних повітряних десантів.

Діючи в тилу противника, тактичні повітряні десанти головним чином повинні вміло використовувати результати вогневого ураження противника та створити сприятливі умови для дій своїх військ.

Дії тактичних повітряних десантів є однією з найбільш складних форм діяльності командирів, штабів та військ. Запровадження їх в життя викликає необхідність вирішення таких питань, як подолання протиповітряної оборони противника, підтримка бою десанту в тилу противника, прикриття його з повітря, тощо.

У процесі подальшого розвитку озброєння і бойової техніки тактичні повітряні десанти будуть перспективним способом використання сил і засобів у сучасному загальновійськовому бою.

Тема: №8 “Марш і зустрічний бій батальйону, роти”

Заняття: №1 “Марш і зустрічний бій батальйону, роти”

ВСТУП

1. Основні підготовки і здійснення маршу

2. Загальні положення зустрічного бою

3. Організація і ведення зустрічного бою

Висновки

В сучасних умовах значно зростає роль пересування частин та ведення зустрічного бою. Досвіт локальних конфліктів в Афганістані і Іраку показує про те, що здійснення маршу та ведення зустрічного бою в сучасних умовах є найбільш імовірним. В умовах постійної загрози застосування противником високоточної зброї, впливу його авіації, повітряних десантів, диверсійно-розвідувальних груп, з подоланням зон руйнувань, затоплень, районів зараження вимагає ретельної підготовки особового складу, техніки та озброєння до маршу, вмілої їх організації, всебічного забезпечення, і особливо високої маршової виучки частин та підрозділів.

Маневр і початок бою зливаються в єдиний процес. Перехід від маршу до бойових дій став здійснюватися без перерви.

Разом з тим, в кожному конкретному випадку від командирів частин та підрозділів вимагається не тільки прояв ініціативи та творчості, але й вмінь організувати бойові дії з урахуванням ряду факторів, що залежать від складу підрозділів та змісту задач, характеру дій противника, умов місцевості, часу доби і т.п.