2. Основи сучасного загальновійськового бою

Основи загальновійськового бою - це система наукових визначень, категорій, понять і принципових положень теорії і практики підготовки і ведення бою з’єднаннями, частинами та підрозділами, їх теоретична база.

До основ можна віднести наступні положення:

• визначення бою;

• визначення формувань, що ведуть бій;

• мета, з якою ведеться бій;

• завдання, виконанням яких досягається мета;

• сили та засоби, що визначаються для виконання завдань в бою;

• бойовий порядок військових формувань для ведення бою;

• способи ведення бою;

• вогневе ураження бою;

• порядок управління, взаємодії, всебічного забезпечення в бою;

• нормативні показники бою;

• принципи ведення бою та інш..

Коротко зупинюсь на головних положеннях основ загальновійськового бою.

Бій – це основна форма воєнних дій тактичного рівня і являє собою сукупність взаємопов‘язаних узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій бойових формувань усіх видів Збройних сил, формувань бойового, технічного і тилового забезпечення та маневру, що ведуться згідно єдиного замислу і плану для виконання тактичних завдань .

Бій може вестись на землі (під землею), на воді (під водою) в повітрі (в космосі) і відповідно до теперішнього понятійного апарату буває загальновійськовим, протиповітряним, повітряним і морським.

Загальновійськовий бій – це бій, в якому беруть участь загальновійськові формування, формування вогневого ураження, протиповітряної оборони, військово-повітряних, а на приморському напрямку – військово-морських сил, бойового, технічного і тилового забезпечення.

Складовою частиною будь-якого бою є його морально-психологічне забезпечення.

У визначенні бою постійні компоненти це:

• сукупність взаємозв’язаних і узгоджених за метою, завданнями, місцем і часом дій;

• єдиний замисел і план;

• завдання, які необхідно виконувати.

• Це ж стосується і інших форм воєнних дій.

Перемінними є : назва форм воєнних дій; зміст форм, який визначається діями складових елементів військового формування, що веде воєнні дії; назва завдань, які необхідно виконувати.

До формувань, що ведуть бій відносяться з’єднання, частини і підрозділи. Згідно з Державною програмою реформування і розвитку Збройних Сил в Україні це бригада, батальйон, рота.

Мета, з якою ведуться бої визначаються старшим начальником. Для кожного бою визначається одна мета, як кінцевий результат бою.

Наприклад, метою оборонних боїв можуть бути:

• відбиття наступу противника;

• утримання смуг, ділянок, районів місцевості та важливих об’єктів;

• нанесення поразки противнику, що переважає;

• створення сприятливих умов для переходу в наступ чи контрнаступ;

• виграш часу;

• економія і накопичення сил та засобів;

• забезпечення розгортання військ і сил;

• створення умов для наступних дій.

Завданнями, виконанням яких досягаються мета боїв можуть бути:

в оборонному бою –

• нанесення поразки першому ешелону противника, що наступає;

• розгром противника, що вклинився;

• нанесення поразки другим ешелонам противника;

• утримання рубежів, які забезпечують подальші дії.

• захоплення рубежів, які забезпечують подальші дії.

Для виконання поставлених завдань в ході бою визначаються сили та засоби, до складу яких входять штатні, додані та підтримуючі підрозділи, частини і з’єднання.

Для ефективного використання сил та засобів під час ведення бою створюється бойовий порядок, основними елементами якого можуть бути:

• перший та другий ешелони;

• резерви;

• групи артилерії;

• формування ППО;

• інші.

Спосіб ведення бою визначають варіантом застосування сил та засобів, що визначені для виконання завдань в бою. Основними способами є послідовний чи одночасний розгром противника, що обороняється, або нанесення йому поразки, коли він наступає.

Вогневе ураження є основою поразки чи розгрому противника і залежить від способу ведення бою. Воно заключається в знищенні (подавлені) противника вогнем різних видів зброї, ударами ракетних військ і авіації. Здійснюється вогневе ураження протягом усього бою.

Порядок управління, взаємодії і всебічного забезпечення визначається в залежності від рішення командира на бій.

У всіх випадках командир при прийнятті рішення на бій визначає:

щодо управління -

• де і які пункти управління будуть розгорнуті та порядок їх переміщення чи зміни;

• порядок організації управління в разі несподіваного нападу противника (стосовно перших операцій початкового періоду війни);

• як буде здійснюватись управління у разі виходу із ладу командних пунктів;

• порядок відновлення управління, яке порушилося.

щодо взаємодії –

• завдання, напрямки, рубежі і час, за якими буде організовуватись взаємодія;

• сили та засоби, які будуть залучатись для виконання вказаних завдань;

• місце, час і порядок організації взаємодії.

щодо всебічного забезпечення –

• мету відповідного виду забезпечення;

• завдання, виконанням яких буде досягатися мета;

• сили та засоби, які необхідно залучити;

• на виконанні яких завдань необхідно зосередити основні зусилля.

Бій може готуватися і вестись в різних умовах, які визначаються положенням противника:

• підготовка бою в умовах безпосереднього дотику з противником і поза такого дотику;

• в умовах вимушеного переходу;

• а також наперед спланованого переходу до оборони.

Принципи ведення бою формуються на загальних принципах воєнного мистецтва. Принципи ведення бою механізованим з’єднанням є (Сл. 7):

• відповідність тактичних завдань меті операції оперативного об’єднання;

• завчасна всебічна підготовка з’єднання, смуги дій для ведення бою, та вміле використання матеріальних і духовних сил її території і населення;

• глибоке передбачення тактичної обстановки;

• постійна бойова готовність з’єднань, частин і підрозділів до виконання бойових завдань;

• висока активність і рішучість тактичних дій;

• постійна і чітка взаємодія;

• рішуче зосередження зусиль частин та підрозділів на головних напрямках та в необхідний час;

• безперервність ведення бою з’єднань з граничною напругою, необхідною для досягнення мети бою;

• сміливий і своєчасний маневр частинами і засобами в інтересах з’єднань;

• завчасне створення ресурсів, їх уміле використання та поповнення під час ведення бою з’єднання;

• застосування нових, неочікуваних противником, способів ведення бою з’єднання та досягнення раптовості;

• урахування і повне використання духовних і фізичних сил та морально-психологічного стану особового складу в інтересах мети ведення бою;

• всебічне забезпечення бою, підтримання і своєчасне поповнення боєздатності частин;

• тверде і безперервне управління під час підготовки і ведення бою з’єднання, наполегливість у виконанні поставлених завдань.

Такі основні положення основ сучасного загальновійськового бою.