Контрольні питання до заліку

з дисципліни: “ПАБЛИК РІЛЕЙШНЗ”

1. Визначення паблик рілейшнз.

2. Задачі, цілі та принципи паблик рілейшнз.

3. Основні напрямки діяльності паблик рілейшнз.

4. Теорія спілкування в Паблик рілейшнз.

5. Закони Сема Блека для ефективного спілкування.

6. Типи криз з точки зору паблик рілейшнз та загальні принципи кризової політики.

7. Взаємозв’язки паблик рілейшнз із засобами масової інформації.

8. Функції прес-аташе.

9. Вимоги до підготовки прес-релізу.

10. Організація та проведення прийомів та прес-конференцій.

11. Вимоги до усного мовлення.

12. Організація та проведення досліджень в паблик рілейшнз.

13. Розробка анкет та основні вимоги до них.

14. Задачі паблик рілейшнз в промисловості.

15. Зв’язок паблик рілейшнз із структурами влади.

16. Кодекси професійної поведінки та етики.

17. Сутність та практика лобізму.

18. Принципи організації виборчої кампанії.

19. Історія становлення та розвитку паблик рілейшнз.

1. Визначення public relations.

В наш час існує декілька сотень визначень відносно public relations, що пояснюється, насамперед, різними підходами до його вивчення. Третє видання міжнародного Вебстерського тлумачного словника трактує public relations як "науку і мистецтво налагодження взаємного розуміння та доброзичливості між особою, фірмою і громадськістю".

Бюлетень "Public relations news" дає наступне визначення: "Public relations - це функція управління, покликана оцінювати ставлення публіки, ідентифікувати політику і дії приватної особи або організацій стосовно до громадських інтересів та виконувати програму діяльності, спрямовану на досягнення розуміння і сприйняття її масами".

Відомий американський фахівець Рекс Ф. Харлоу пропонує своє визначення: "Public relations - це особлива функція управління, покликана налагоджувати і підтримувати взаємозв'язок, взаєморозуміння, взаємовизнання та співробітництво між організацією та публікою; здійснювати управління процесом розв'язання проблем та спірних питань; допомагати керівництву у справах дослідження громадської думки і реагування на неї; визначати і наголошувати відповідальність керівництва у питаннях служіння громадським інтересам; допомагати керівництву ефективно змінюватися, щоб бути на рівні вимог часу; допомагати передбачати тенденції розвитку, функціонуючи як система завчасного попередження; використовувати наукові методи, гідні етичні засади спілкування як свої головні знаряддя" (Harlow Rex F. Building a Public relations Definition).

Товариство Public relations Америки у 1982 році затвердило досить простору "Офіційну заяву з приводу Public relations", яку рекомендовано як нормативне визначення предмету. Наведемо цю "Офіційну заяву" у повному обсязі:

"Сприяючи досягненню взаєморозуміння між окремими групами та організаціями, public relations допомагають нашому складному плюралістичному суспільству приймати рішення та чинити більш ефективно. Вони забезпечують гармонізацію приватної та громадської діяльності.

Public relations слугують багатьом соціальним інститутам: підприємствам, профспілкам, державним установам, добровільним асоціаціям, фундаціям, лікарням, просвітницьким та релігійним організаціям. Для досягнення своєї мети ці інститути мають налагоджувати міцні зв'язки з різноманітними аудиторіями або соціальними групами: робітниками, членами різних об'єднань, споживачами, місцевими громадами, акціонерами, а також з суспільством у цілому.

Досягнення цілей організацій вимагає від їх керівництва розуміння ставлень і цінностей людей, з якими вони спілкуються. Самі ж ці цілі зумовлюються зовнішнім середовищем. Фахівець з public relations постає у ролі радника керівника і як посередник допомагає перекладати його власні цілі й наміри на розумну, прийнятну для громадськості мову політики. Як функція управління public relations охоплює наступне:

• передбачення, аналіз та інтерпретацію громадської думки, ставлень і спірних питань, що можуть позитивно або негативно вплинути на діяльність та плани організації;

• консультування керівництва на всіх рівнях організації з питань прийняття рішень, визначення напрямків дії та комунікації з урахуванням як громадських наслідків його діяльності, так і соціальної й громадянської відповідальності організації в цілому;

• постійну розробку, виконання і оцінку програм діяльності та комунікації з метою забезпечення розуміння цілей організації з боку інформованої публіки, що є важливою передумовою їх досягнення. Це можуть бути програми маркетингу, фінансування, збирання коштів, відносин з службовцями, громадою або урядовими установами тощо;

• планування і реалізацію зусиль організації, спрямованих на вдосконалення соціальної політики;

• розробку цілей, складання плану та бюджету, добір і підготовку кадрів, визначення засобів, іншими словами, управління ресурсами для виконання всього вищезазначеного.

Галузі знань, що можуть бути корисні для професійної практики в сфері зв'язків з громадськістю, охоплюють: мистецтво комунікації, психологію, соціальну психологію, соціологію, політологію, економіку, основи менеджменту та етики. Потрібні також технічні знання і досвід для дослідження громадської думки, аналізу соціальних проблем, зв'язків з засобами інформації, прямого листування, інституціональної реклами, друкування матеріалів, виробництва відео кліпів, організації спеціальних подій, підготовки доповідей та презентацій.

Допомагаючи визначати політику та втілювати її у життя, фахівець з public relations використовує різноманітний досвід професіональних комунікацій і відіграє інтегруючу роль як всередині організації, так і між організацією та зовнішнім середовищем".

Англійська асоціація Public relations пропонує наступне визначення: "Public relations - це метод пошуку інформації і передачі її наміченій аудиторії, щоб шляхом впливу на неї досягти бажаного результату".