Екзаменаційний білет № 8

“Види та класифікація організаційних структур управління: лінійні, функціональні та комбіновані організаційні структури ”.

ОСУ – це сук орг-впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями управління.

Лінійна скл із взаємовпорядкованих органів у вигляді ієрархічної драбини, де коже управлінець підпорядковується тільки одному менеджеру, а всі зв’язки з вищими рівнями управління відбуваються через нього.

+єдність і чіткість розпорядництва; узгодженість дій виконавця; просте управління; чітко визначена відповідальність; оперативність у прийнятті рішень; логічно струнка і формально визначена.

-високі вимоги до керівника; концентрація влади у керуючій верхівці.

Функіцональна передбачає чітку ієрархію органів, які забезпечують виконання кожної конкрентної ф-ї управління на всіх рівнях.

+висока компетентність працівникві, які відповідають за здійснення конкретних ф-й; вивільнення лінійних менеджерів від вирішення деяких спеціальних питань; зменшення потреби у спеціалістах широко профілю.

-надмірна зацікавленість у реалізації цілей і завдань саме свої підрозділів; тривалість процедур прийняття рішень; відносно застигла організаційна форма, яка повільно реагує на зміни.

Комбіновані – лінійно-масштабна, лінійно-функціональна, бюрократична, адаптивна, конгломератна.

“Зміст праці менеджера: робота з документами, організація службових нарад, приймання відвідувачів, проведення бесід”.

Менеджер – це людина, що обіймає постійну управлінську посаду й наділена повноваженнями приймати рішення з певних видів діяльності організації, що функціонує за ринкових умов.

До менеджера пред’являються вимоги високого професіоналізму й компетентності. Він повинен поєднувати риси високваліфікованого фахівця, що володіє технічними та економічними знаннями, та організатора вир-ва який виконує адміністративні ф-ї.

Праця менеджера не лише об’єктивно зумовлена, але й має творчий. Ініціативний характер, тому правомірно говорити про мистецтво управління менеджера.

Менеджер – центральною фігурою в системі управління орг, виконуючи різноманітні ф-ї і ролі: керівні, вклдані, ф-ї лідера. Від розуміння ним особливостей виконання цих ф-й і ролей, обгрунтованого вибору стилю взаємовідносин із підлеглими залежить ефективна, злагодженаа діяльність усього трудового колетиву.

Стосовно змісту роботи менеджера, Г.Мінцберг виділяє 10 ролей менеджера, які згруповані в 3 основні блоки:

-міжособистісні – головний керівник; лідер; посередник;

-інформаційні – приймач інформації; розповсюджувач інформації; представник;

-ролі, пов’язані з прийняттям рішень – підприємець; ліквідатор порушень у діял орг; розповсюджувач ресурсів; відповідальний за переговори, які веде орг.

1. За якими критеріями поділяються завдання у відповідності до методу “АБВ-аналіз”?

найважливіші, важливі, неважливі;

2. З чого починається процес розробки управлінського рішення?

1. вибору альтернативи;

2. збирання необхідної інформації;

3. видання наказу;

4. постановки проблеми.

3. На які групи поділяється персонал підприємства?

управлінський, операційний.

4. На яких основних категоріях базується мотивація?

потреби, винагороди;

5. Які характеристики властиві факторам зовнішнього середовища?

взаємозалежність, складність, динамічність, невизначеність;

Мотивація – це це вид управлінської діяльності, який забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на діяльність, що спрямована на досягнення особистих цілей та цілей орг.

Технологія – це процес реалізації конкретних ф-й менеджменту шляхом застосування загальних ф-й менеджменту.

ОСУ – це сук орг-впорядкованих відносин і зв’язків між ланками та рівнями управління.