4. Роль, місце і значення фінансового ринку в системі ринкових стосунків

Ринок - це сукупність соціально-економічних стосунків у сфері обміну, за допомогою яких здійснюються купля - продаж товарів і остаточне визнання їх громадської цінності .

Фінансовий ринок - складовий елемент ринку ресурсів. У літературі зустрічаються різні визначення фінансового ринку : - сукупність кредитно-фінансових інститутів, що направляють потік грошових коштів від власників до позичальників і назад; - механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та позичальниками за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції;

- ринок грошей;

- грошові стосунки, які складаються в процесі куплі - продажу фінансових активів під впливом попиту і пропозиції на позиковий капітал;

- загальні позначення ринків, де проявляються попит і пропозиція на різні платіжні засоби.

Головними суб'єктами фінансового ринку є домашні господарства, у яких у більшості випадків доходи перевищують витрати на кількість заощаджень. Через фінансові інститути(банки, страхові компанії, цільові фонди) доходи перетворюються на інвестиції і покривають недолік фірм в засобах для розширення їх діяльності.

Схема Кольцевая схема доходов-расходов

5. Складові фінансового ринку

Ознаки фінансового ринку:

Основна відмінність національного ринку від світового є в тому, що на світовому ринку процес купівлі-продажу регламентується законами і нормативними актами міжнародної торгівлі і відповідальність за дотримання встановлених правил торгівлі несе державу, суб'єкти якої беруть участь у світовому ринку.

Фінансовий ринок можна розглядати також як сукупність первинного і вторинного ринків. Первинний ринок виникає у момент емісії цінних паперів; на нім мобілізуються фінансові ресурси. На вторинному ринку ці ресурси перерозподіляються, і навіть не один раз. У свою чергу, вторинний ринок поділяє на біржовій і позабіржовій. На останньому відбувається купля- продаж цінних паперів, з якихось причин що не котируються на біржі(схема ).

Схема Класифікації ринку

Фінансовий ринок складається з ряду секторів : інвестиційного, кредитного, фондового, страхового, валютного.

Структура фінансового ринку:

• Кредитний ринок

• Валютний ринок

• Ринок цінних паперів (фондовий ринок)

• Страховий ринок

• Ринок інвестицій

На фінансовому ринку об'єктом купівлі-продажу виступають фінансові ресурси. Проте є принципова відмінність угод в різних секторах фінансового ринку. Якщо на кредитному ринку гроші продаються як такі, т. е. вони самі є об'єктом угод, то на фондовому ринку, наприклад, продаються права на отримання грошових доходів, вже створених або майбутніх.

Фінансовий ринок - це не лише засіб перерозподілу грошових ресурсів в економіці(на умовах платності), але і індикатор усього стану економіки в цілому. Суть фінансового ринку полягає не просто в перерозподілі фінансових ресурсів, але передусім у визначенні напрямів цього перерозподілу. Саме на фінансовому ринку визначаються найбільш ефективні сфери додатка грошових ресурсів.

Структура такого фінансового ринку може бути представлена таким чином:

Мал. 1. Ринок цінних паперів. Фінансові ринки

Ринок грошей - ринок короткострокових фінансових інструментів(боргових зобов'язань) з терміном звернення до 1 року.

Ринок капіталів - ринок середньострокових(від 1 до 3-5 років) і довгострокових активів - акцій, облігацій(з терміном погашення більше року) і позик(з терміном погашення більше року).

Кредитний ринок - ринок короткострокових, середньострокових і довгострокових позик. На практиці між ними немає чіткої межі.

На світовому фінансовому ринку визначаються найбільш ефективні сфери додатка грошових ресурсів.

Функціонування фінансового ринку тісно пов'язане з визначенням процентних ставок, т. е. ціни товару "гроші", проданого у формі кредиту. Формування системи процентних ставок - одна з найважливіших функцій фінансового ринку, вона робить вплив на рівень ефективності усієї економіки.

Функції світового фінансового ринку :

- перерозподіл і переливання капіталу;

- економія витрат звернення;

- прискорення концентрації і централізації капіталу;

- між тимчасова торгівля, що знижує витрати економічних циклів;

- сприяння процесу безперервного відтворення.

Фінансовий стан

Система фінансових стосунків, функціонування фінансового ринку припускають введення поняття "Фінансовий стан" економіки, її секторів і суб'єктів економічної діяльності. На конкретному рівні(макро-, мікро-) фінансовий стан оцінюється за допомогою конкретного набору показників.

Фінансовий стан - ключовий показник ефективності діяльності фінансового ринку.

Фінансовий стан визначається за допомогою конкретних показників.

Стосовно макрорівня зазвичай для визначення фінансового стану використовують наступні показники:

- доходи і витрати держави;

- дефіцит або профіцит держбюджету;

- держборг ;

- сальдо платіжного балансу;

- рівень інфляції;

- рівень процентних ставок;

- валютний курс;

- об'єм грошової маси;

- курс цінних паперів;

- об'єм заощаджень і об'єм боргів економічних суб'єктів.

Фінансові посередники і фінансові інструменти

Учасники фінансового ринку

Фінансові посередники - основні агенти фінансового ринку.

Світовий фінансовий ринок обслуговується фінансовими посередниками, т. е. організаціями, що приймають за певний відсоток гроші на зберігання або що збирають їх по інших приводах, надають їх у позику за більш високий відсоток тим фізичним і юридичним особам, які потребують інвестиційних ресурсів, а також що оплачують страхові поліси і пенсії. Поява фінансових посередників - тривалий процес. Нині вони забезпечують стабільне фінансування економічних і соціальних потреб, економлять грошові ресурси та прискорюють розвиток виробництва.

Учасники міжнародного фінансового ринку можуть бути класифіковані за наступними основними ознаками:

- характер участі суб'єкта в операціях(прямі і непрямі або безпосередні і опосередковані);

- цілі і мотиви участі( хеджери і спекулянти, трейдери і арбітражери);

- типи емітентів(міжнародні, національні, регіональні , квази - урядові, приватні);

- типи інвесторів і боржників(приватні і інституціональні);

- країна походження суб'єкта(розвинені країни, економіки, що розвиваються, перехідні, офшорні центри, міжнародні інститути).

Діяльність фінансових посередників вигідна для власників заощаджень і підприємців; веде до отримання доходів усіма учасниками світового фінансового ринку.

У число фінансових посередників входять передусім банки і кредитно-банківські організації(кредитні спілки, кооперативи, ощадні асоціації, суспільства взаємного кредитування і т. п.). Окрім банківських і кредитних організацій до числа фінансових посередників входять страхові організації, пенсійні фонди, інвестиційні компанії та ін. Принципова відмінність цих організацій від банків полягає в тому, що вони не приймають вкладів(депозитів) і не впливають на кількість грошей в зверненні.