1. Формування негайної і довгострокової адаптації в процесі багаторічної підготовки спортсмена.

2. Вибір методів наукового дослідження.

Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та способів для проведення будь-якого дослідження. Свідоме застосування науково обґрунтованих методів слід розглядати як найсуттєвішу умову отримання нових знань. Дослідник, який добре знає методи дослідження і можливості їх застосування, витрачає менше зусиль і працює успішніше, ніж той, хто у своєму дослідженні спирається лише на інтуїцію або діє за принципом «спроб і помилок». Звісно, що точні і правильні методи - не єдині компоненти, що забезпечують успішність наукового дослідження. Методи не можуть, наприклад, замінити творчу думку дослідника, його здібність аналізувати, робити висновки і передбачення. Але застосування правильних методів спрямовує хід думок дослідника, відкриває перед ним найкоротший шлях для досягнення мети і забезпечує таким чином можливість раціонально витрачати енергію і час науковця. Кожний метод наукового пізнання слід розглядати як систему регулятивних принципів практичної і теоретичної діяльності людини. Методів пізнання об´єктивної дійсності відомо дуже багато. Правильний вибір методів дослідження потребує знання їх класифікації.

Фундаментальним, узагальненим методом пізнання дійсності є діалектичний метод. Об´єктивну основу його утворюють найбільш узагальнені закони розвитку матеріального світу. Діалектичний підхід дає змогу обґрунтувати причинно-наслідкові зв´язки, процеси диференціації та інтеграції, постійну суперечність між сутністю і явищем, змістом і формою, об´єктивність в оцінюванні дійсності. Діалектика виступає як знаряддя пізнання у всіх галузях науки і на всіх етапах наукового дослідження. Вона визначає позиції дослідника, стає основою інтерпретації об´єкта та суб´єкта пізнання, процесу пізнання та його результатів.

Виходячи з того, що кожне наукове дослідження може відбуватись  на двох  рівнях:  емпіричному  (коли здійснюється процес накопичення фактів) і теоретичному (на якому здійснюється узагальнення знань), відповідно до цих рівнів загальні методи пізнання умовно ділять на три групи:

-   методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);

-   методи теоретичного дослідження (ідеалізація, формалізація, логічні й історичні методи);

-   методи, що можуть бути застосовані на емпіричному і теоретичному рівнях (абстрагування, аналіз і синтез, індукція й дедукція, моделювання).

3. Технологія виробітку управлінського рішення з фізичної культури і спорту.

Принятие управленческих решений должно носить научный характер и основываться на применении методов научного познания. Технологический процесс подготовки и принятия управленческого решения можно представить в виде нескольких логично последовательных стадий и этапов.

1. Выявление проблемной ситуации, которая подлежит решению и постановка цели.

2. Сбор, обработка и анализ информации, необходимой для всестороннего обоснования решения.

3. Разработка альтернативных вариантов решения и выбор наиболее эффективного, оптимального варианта.

4. Организация выполнения принятого решения.

5. Контроль за ходом выполнения решения.

Методы подготовки и обоснования решений.Управленческие решения принимаются в разных обстоятельствах: в условиях определенности, в условиях риска, в условиях неопределенности. Поэтому важным заданием в процессе принятия эффективных решений является умелый выбор методов их разработки и обоснования.

Для выработки решений чаще всего применяются методы комиссий, мозговой атаки (мозгового штурма) и экспертных оценок.

В практике управления различают единоличный (персональный) и групповой (коллегиальный) методы разработки решений. При единоличном методе руководитель сам готовит и принимает решение, опираясь на свои знания и опыт и на знание и опыт подчиненных, берет на себя всю полноту ответственности.

При коллегиальном методе решение готовится коллективно (комиссией, коллегией, советом). Принятие решения всегда осуществляется лично руководителем, который несет за это непосредственную ответственность. Своевременная и точная реализация принятых руководителем решений зависит от его авторитета.

При выработке решений применяется системный анализ, который составляет метод благоустройства проблемы, — выяснения целей физической культуры как социальной системы, построение дерева целей, альтернатив их достижения, взаимосвязей элементов системы в процессе достижения цели, перечень осуществляемых западе.

Основной формой реализации управленческих решений является организационно распорядительная деятельность, которая осуществляется с применением комплекса разнообразных методов управления.

В процессе реализации решения проводится оценка эффективности его выполнения. На основе этого руководитель физкультурной организации делает вывод о целесообразности корректировки решения или снятия его из контроля, то есть переходу к подготовке нового решения, нового цикла управленческой работы.

Итак, управленческое решение служит инструментом устранения проблем в спортивной организации.