Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відношення на діаграмі варіантів та використанн...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
97.79 Кб
Скачать

Відношення включення

Відношення включення між двома варіантами використання в мові UML  2.0 являється окремим випадком загального відношення залежності.

Відношення залежності(dependency) визначається як форма взаємозв’язку між двома елементами моделі, що призначена для специфікації тієї обставини, що зміна одного елементу моделі приводить до зміни деякого іншого елементу.

В загальному випадку залежність являється напрямленим бінарним відношенням, яке зв’язує між собою тільки два елементи моделі – залежний та незалежний.

Відношення включення(include) специфікує той факт, що деякий варіант використання включає в себе поведінку, визначену в іншому варіанті використання.

Семантично дане відношення означає, що поведінка чи виконання одного варіанта використання включається в якості складового фрагменту в поведінці чи виконанні іншого варіанту використання. Відношення включення являється напрямленим бінарним відношенням в тому сенсі, що два варіанта використання завжди упорядковані у відношенні включення. Відношення включення може зв’язувати в моделі тільки два варіанти використання.

Графічно дане відношення позначається як відношення залежності в формі пунктирної лінії з “V”-образною стрілкою, що напрямленя від залежного варіанта використання до незалежного варіанта використання. Залежний варіант використання часто називають базовим чи включаючим, а незалежний – включаємим варіантом використання. При цьому лінія зі стрілкою обов’язково помічається ключовим словом <<include>>, що записаний в формі стереотипу.

Наприклад, відношення включення, напрямлене від варіанта використання „Оформлення заказу в інтернет магазині” до варіанту використання „Регістрація покупця”, означає, що кожне виконання варіанта використання А завжди буде включати в себе функціональну поведінку чи виконання варіанта використання Б. В цьому сенсі поведінка варіанта використання Б являється частиною поведінки варіанта використання А на розглядаємій діаграмі варіантів використання.

 Поведінка включаємого варіанта використання завжди вставляється в поведінку включаючого варіанта використання. Тому виконання послідовності дій включаємого варіанта використання відбувається завжди при ініціюванні базового варіанта використання, без перевірки яких- небудь додаткових умов. Однак поведінка включаючого варіанту використання може залежати від результату поведінки включаємого варіанту використання чи значення, що отримується після його виконання.

На практиці відношення включення використовується для моделювання ситуацій, коли існують загальні частини поведінки двох чи більше варіантів використання. Тоді ця загальна частина може бути виділена в окремий варіант використання, щоб затим включити його у всі базисні варіанти, що мають цю частину в своїй поведінці. При цьому головне призначення відношення включення зв’язано з повторним використанням цієї загальної частини, яка не вказується в базисних варіантах використання.В цьому випадку функціональність базисних варіантів використання не являється повною сама по собі, але залежить від включаємих частин, що мають самостійну поведінку. Це відображається в напрямку даного відношення, яке вказує, що базисний варіант використання залежить від включаємого варіанту використання, але не навпаки.

В загальному випадку один базовий варіант використання може бути зв’язаним відношенням включення з деякими включаємими варіантами використання, а також самі бути включаємими в інші варіанти використання. При ц ьому включаємий варіант використання представляє базовому варіанту використання деяку інкапсульовану поведінку, деталі якої можуть бути сховані від базового варіанта використання. Ця інкапсульована поведінка, в свою чергу, може бути також розділена між декількома включаємими варіантами використання.

Розробникам слід пам’ятати, що на одній діаграмі варіантів використання не може бути замкнутого шляху по відношенню включення. В протилежному випадку така діаграма буде являтися семантично суперечливою чи неузгодженою(ill-formed). Практично всі відомі автору CASE-засоби не дозволяють подібні чи інші помилки, про що також треба знати всім читаючим.