3. Підстави класифікації. Основні ознаки принципів права соціального забезпечення

Однією з важливих ознак самостійної галузі права є наявність галузевих принципів. Тому визначення та дослідження принципів права соціального забезпечення має важливе теоретичне та практичне значення саме в умовах формування нових економічних відносин. Особливого значення набувають вони і в процесі кодифікації соціально-забезпечувального законодавства.

Принципами права соціального забезпечення є такі правові засади, які визначають сферу його правового регулювання, порядок та умови встановлення прав та обов’язків суб’єктів, юридичний механізм забезпечення їх прав та законних інтересів.

Потрібно зазначити, що у галузевій літературі небагато авторів звертались до визначення суті принципів права соціального забезпечення. Ця проблема досліджувалась у працях К. С. Батигіна, В. А. Тарасової, А. Д. Зайкіна, О. Є. Мачульської, Р. І. Іванової, Є. І. Астрахана.

Ґрунтовними дослідженнями поняття та правової природи принципів радянського права соціального забезпечення є монографії В. Ш. Шайхатдинова „Теоретичні проблеми радянського права соціального забезпечення“ [8] та А. Н. Єгорова „Основні принципи радянського права соціального забезпечення” [3].

Безперечно, поняття принципів будь-якої галузі права слід визначати із загального вчення про принципи права. Труднощі полягають у тому, що відсутність єдиних загальнотеоретичних поглядів на проблему принципів права призвели до того, що в окремих галузях права та юридичної науки це питання взагалі упускається або підміняється іншим. Так, у науці адміністративного права розглядаються принципи державного управління; в науці трудового права принципи суспільної організації праці; в науці конституційного права - не принципи цієї галузі права, а принципи державного будівництва; в науці кримінально-процесуального права принципи кримінального процесу або судочинства і т. п. Досліджуючи наукову правову літературу з права соціального забезпечення, зустрічаємо аналогічну ситуацію: у галузевій літературі не склалось єдиного підходу до визначення системи принципів права соціального забезпечення.

Багато дослідників принципів права соціального забезпечення ототожнювали принципи права та принципи функціонування його окремих елементів. Саме тому наявність різноманітних принципів у праві соціального забезпечення характеризується великою досліджуваністю принципів його інститутів, а не прин­ципів соціального забезпечення як системи юридичних норм, що врегульовує однорідну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання. Більшість авторів розглядають принципи окремих частин, елементів, інститутів, а не комплексно всієї галузі права. Нерідко за основу аналізу брались різноманітні об’єкти: система соціального забезпечення в цілому, її підсистеми, організаційно-правові форми тощо.

Так Є. І. Астрахан вважає, що принципи є найбільш загальними характерними ознаками правової організації соціального забезпечення [1, 6]. Запропоновані автором визначення принципів права соціального забезпечення та їх система є лише принципами інституту соціального забезпечення як одного з напрямків соціальної політики держави.

Принципи права (у галузевому їх розумінні) зумовлюються специфікою предмету тої чи іншої галузі. Принципи права соціального забезпечення - це галузеві принципи, які потрібно виводити з самої природи соціального забезпечення та суспільних відносин щодо реалізації основного права людини на соціальне забезпечення.

Принципи права соціального забезпечення - це основні ідеї, що виражають об’єктивні закономірності та визначають науково обґрунтовані напрямки розвитку галузі. Це: „закріплені в нормах даної галузі права керівні начала, які виражають суть і зміст галузевих норм, які регулюють суспільні відносини щодо надання громадянам матеріальних благ і послуг із суспільних фондів споживання в індивідуальній формі [8, 80]; керівні засади, які з одного боку характеризують внутрішню єдність даної системи права, а з іншого - вказують основні напрямки подальшого розвитку [6,26]; об’єктивно зумовлені нормативні керівні положення, які визначають найбільш характерні ознаки змісту права соціального забезпечення та вказують на загальну спрямованість в майбутньому та правозастосовчу діяльність в сфері законодавства про соціальне забезпечення в широкому розумінні даного поняття [2, 55] і такі інші.

Ознаки, що притаманні загальним принципам права (див. 3.1.1), властиві і принципам права соціального забезпечення, його підгалузям та правовим інститутам. До ознак принципів права соціального забезпечення можна також віднести: 1) взаємозв'язок та взаємозумовленість принципів права соціального забезпечення з принципами соціального забезпечення; 2) принципи права соціального забезпечення ґрунтуються на таких загальнолюдських цінностях та ідеалах, як добро, чуйність, гуманізм, справедливість; 3) основою для формування основних положень права соціального забезпечення служать соціальні ризики; 4) залежність розвитку галузевих принципів від стану національної економіки

Галузеві принципи права соціального забезпечення являють собою такі керівні положення, які визначають конкретний зміст та особливості його норм. Історично принципи права як загально-соціального феномену виникають раніше галузі права. Принципи права об’єднують різні елементи системи права в єдину структурну організацію; обумовлюють значимість, законність і соціальну цінність суспільних відносин в сфері соціального забезпечення; віддзеркалюють сутність, характер та основні риси цієї галузі. Значення їх також полягає у впливі на нормотворчу діяльність: зміни у законодавстві не повинні суперечити його принципам. „Принципи права як вихідні положення права є тим підґрунтям, на якому утворюються норми права, саме вони визначають, якими мають бути норми, щоб забезпечити належне регулювання суспільних відносин“ [5, 60].

Використовуючи загальнотеоретичні підходи, спробуємо визначити основні ознаки принципів права соціального забезпечення. Ними, на нашу думку, є:

Є найбільш загальними, вихідними положеннями, ідеями, які мають фундаментальне значення при регулюванні соціально-забезпечувальних правовідносин;

Визначають спрямованість, зміст інститутів права соціального забезпечення;

Виражають переважаючі в даній державі правові ідеї, які складають завдання інституту соціального забезпечення;

Вони поширюються на всі правовідносини, що складають предмет відповідної галузі права;

Прямо або опосередковано відображені в нормах права.