7. Ознаки маси та фази її існування.

Ознаки маси.

Виділимо такі загальні найважливіші ознаки маси, що зустрічаються в науковій літературі та випливають із досвіду:

1) аморфність, яка йде від нездатності до самостійного, системного, організованого (на відміну від соціальних груп) утворення у порівнянні з організованістю кожного, хто складає масу, коли він існує окремо. Це створює враження, що маса є статична, нерухлива і вичікує зовнішнього впливу для підтримки існування з боку вожаків, ЗМК тощо;

2) стохастичність, ймовірнісність, а значить, відкритість, розмитість меж, невизначеність щодо складу та якісних характеристик;

3) ситуативність, тимчасовість;

4) гетерогенність, неоднорідність;

5) нестабільність через внутрішню рухливість і динамічність під упливом зовнішніх чинників;

6) бездіяльність, із позицій теорії діяльності, де соціальні суб’єкти розглядаються як діяльні, цілеспрямовані істоти, що планують свою активність. Маса існує на рівні поведінкових актів, що є малоусвідомлюваною, або й несвідомою, активністю соціального суб’єкта;

7) приреченість, конкретна маса недовговічна й часто розпадається, якщо нею не керують чи змінюються умови існування. На останній ознаці хотілося б зупинитися окремо. Як і будь-який соціальний суб’єкт і як будь-яка жива істота, що має психіку, маса повинна мати уроджений рефлекс мети. Гальмування рефлексу мети, зазначає І. П. Павлов, і його повне зникнення веде до самогубства (Павлов И. П. Двадцатилетний опыт объективного изучения высшей нервной деятельности (поведения) животных.— М., 1973.— С. 217). Мету ж не може мати несвідомий, ірраціональний, емоційний, неорганізований, аморфний суб’єкт. Ми навіть не говоримо: діяльність мас. А мета — це атрибут діяльності, тобто усвідомлюваної й керованої людиною активності. Поведінка мас може розгортатися лише в рамках якоїсь, зовнішньої по відношенню до неї діяльності. Такою діяльністю є різні види суспільно-політичної діяльності як організованого процесу, куди “втягуються” маси.

Отже, для підтримання життєдіяльності мас необхідна постійна цільова ін’єкція, яку роблять учасники масовокомунікаційної діяльності. Тобто масса завжди є керований кимось соціальний суб’єкт. Ознаки свідомого й цілеспрямованого в масі — то лише знак вмілого керівництва ними з боку учасників масовокомунікаційного процесу. Таким чином, якщо по відношенню до маси буде відсутня “цільова ін’єкція”,— маса зникне. Сама по собі сформована маса приречена на зникнення або, в кращому випадку, перетворення у соціальну групу за умови, що члени маси починають діяти, а значить ста-

вити цілі. Діюча маса — це вогонь, до якого треба підливати масла і від чого цей вогонь спалахує ще більше. Маса постійно потребує обґрунтування своїх емоційних дій. Тому коригування масової думки має бути постійним. Оскільки маса не аналізує, то боятися, що корекція думки не пройде,— не вар-

то. Маса прийме будь-яку корекцію, якщо тільки привнесена аргументація не буде очевидним глупством.

Фази існування маси.

Маса не є спільнотою, яка раптом з’являється й раптом зникає. Вона має свій онтогенез, тобто природу народження і смерті. З цієї точки зору виділимо три фази існування маси:

1) фаза зародження, пов’язана з виникненням масового настрою серед людей;

2) фаза гуртування масових індивідів, заражених масовим настроєм, і формування суспільної думки, масової свідомості;

3) активна фаза, фаза масової поведінки, що регулюється масовою свідомістю.

Смерть, розпад, зникнення маси можливі на другій фазі, якщо гуртування в результаті не може завершитися успішно й маса руйнується сама собою або під упливом зовнішніх чинників. Звернення від третьої до другої фази відбувається постійно, маса завжди має загрозу розпаду, якщо її вчасно не підтримувати або вона сама вже не має внутрішньої енергії та внутрішнього потенціалу для самоіснування.