Тема 1.2. Розвиток сфери бізнесу в україні: історія, сьогодення, перспективи

Література: 8, 9, 10, 18, 32, 37, 42

Формування ринків в Україні.

Внаслідок капіталізації економічної системи в Україні активно формуються основні види ринків, а отже, ринкові структури.

Так, процес формування ринку робочої сили та ринку праці тільки почався. Його характерні особливості:

1) значне перевищення пропозиції робочої сили над попитом (у 2002 р. рівень безробіття за офіційними даними становив 9,8 %, що втричі нижче реального);

2) значні масштаби міграції робочої сили (у пошуках роботи у країни близького і далекого зарубіжжя виїхало приблизно 7 млн наймобільнішої робочої сили);

3) невідповідність між якістю робочої сили, тобто рівнем її освіти і Кваліфікації, і рівнем заробітної плати. Все це негативно позначається на ринках предметів споживання, послуг, засобів виробництва та інших видах ринків;

4) високий рівень безробіття серед випускників ВНЗ, що означає розтрачання національного багатства, оскільки на підготовку одного працівника вищої кваліфікації за міжнародними стандартами витрачається до 800 тис. дол. Щоб вижити в умовах мізерної ціни за робочу силу, наймані працівники змушені перепрацьовувати, що призводить до виснаження робочої сили, ЇЇ прискореного зношування.

Особливостями ринку засобів виробництва в Україні є:

1) функціонування зношених засобів праці (внаслідок відсутності навіть простого відтворення нової техніки), тобто їх виробництво у звужених масштабах;

2) високий рівень цін на низьку за якістю сільськогосподарську техніку (що унеможливлює її придбання більшістю товаровиробників, передусім фермерськими господарствами);

3) затоварювання продукцією машинобудування внаслідок її високої енергомісткості, матеріаломісткості та незначних обігових коштів у споживачів.

Негативно впливають на ринок засобів виробництва надмірно високі ставки банківського кредиту, недосконала амортизаційна політика держави, низька частка капіталовкладень та інші чинники. Внаслідок надмірно заниженої ціни на робочу силу, високих цін на товари і послуги (особливо комунальні) в Україні формується звужений споживчий ринок, передусім на товари тривалого користування.

Висока плата за навчання у ВНЗ та розширення мережі платних навчальних закладів є негативним фактором впливу на споживчий ринок. Унаслідок цього можливе відтворення лише фізичних можливостей людини, а ринок послуг, орієнтований на розвиток і відтворення інтелектуальних, творчих здібностей населення, відтісняється на задній план. Водночас значна диференціація суспільства в Україні зумовлює появу платних дорогих дитячих садків, шкіл, ВНЗ, лікарень тощо, де лише привілейована частина суспільства має змогу отримувати послуги.

Поступово звужується ринок інтелектуальної власності в Україні. Так, якщо за 1991—1999 рр. в нашій державі було видано 27 000 патентів, у тому числі в 1997 р. —-9 тис., то у 1999 р. — лише 1000 патентів. Значну частину ноу-хау вивозять за кордон у процесі міграції висококваліфіковані спеціалісти.

Для зміцнення валютного ринку в Україні слід обмежити доларизацію української економіки, зміцнити національну валюту, ефективно здійснювати зовнішньоекономічну політику і передусім валютне регулювання тощо.

Причиною слабкого розвитку ринку цінних паперів є не лише незначна кількість акцій у більшості з 19 млн. акціонерів, а й відсутність розвинутого фондового ринку. Збитковість великої кількості корпорацій, високий податковий прес на доходи підприємств (до 80 %) майже унеможливлюють виплату частини прибутку на дивіденди, оподаткування самих дивідендів. Найважливішою причиною цього є зростаюче відчуження найманих працівників від засобів виробництва і управління власністю.

Ринкові нерухомості в Україні властиві такі негативні тенденції, як скуповування за безцінь новою українською буржуазією землі у зубожілого населення, створення умов для продажу кращого житла найбіднішими жителями міст внаслідок непомірної квартплати та їх переселення у квартири гіршої якості та ін.

Відповідно до чинного законодавства розрізняють легальний та нелегальний ринки. Нелегальний ринок є складовою тіньової економіки і охоплює незаконну торгівлю зброєю, незаконно виготовленими товарами (спиртними напоями тощо), торгівлю наркотиками, незаконне ввезення та торгівлю імпортними товарами на вітчизняному ринку тощо. Складовою нелегального ринку є неточне відображення доходів (передусім прибутків) від господарської діяльності здебільшого у бік їх заниження та приховування з метою ухилення від сплати податків або досягнення інших спекулятивних цілей. Нелегальний ринок поширюється на всі види ринків.

Україна в системі світового глобального ринку. Інтеграція України у світове господарство.

Світове господарство - це сукупність взаємодіючих національних господарств країн світу, яка функціонує на основі міжнародного поділу праці.

Для того, щоб Україна стала рівноправним членом міжнародних економічних відносин, необхідно реалізовувати заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку. Реалізація цього завдання об’єктивно вимагає проведення комплексних досліджень і визначає масштаби аналізу та розробок щодо удосконалення механізму державної підтримки українських підприємств і забезпечення їх конкурентоспроможності на світовому ринку. Разом з тим недосконалість наявних методів оцінки товарної та географічної структури експорту знижує результативність заходів зовнішньоторговельної політики країни.

На сучасному етапі розвитку світового господарства економічний стан держави визначається такими важливими факторами, як внутрішні ресурси країни і ступінь її інтеграції в світогосподарську систему. Одним з найважливіших факторів інтеграції України до світового господарства є створення механізму сталого розвитку експорту, що в сучасних умовах залежить від можливостей вітчизняних підприємств виробляти і реалізовувати товари, які відповідають вимогам світового ринку за якістю, ціною та рівнем сервісу.

На сьогоднішній час торговельно-економічні зв’язки здійснюються більш як із 150 країнами в різних регіонах Земної кулі, з неоднаковими масштабами й ефективністю. Балансування зовнішньої торгівлі здійснюється за рахунок товарообігу з країнами Азії, Африки й Америки.

Головна мета державної зовнішньоекономічної політики полягає в створенні умов для формування довгострокових конкурентних переваг у вітчизняних товаровиробників.

Україна має значні природні переваги: достатнє число робочої сили, вигідне географічне положення, багаті природні ресурси тощо. Але це тільки можливі потенційні переваги, їх ще треба розвивати і реалізувати.

Для використання конкурентних переваг українській економіці потрібно зосередити свою діяльність на: дешеву робочу силу, розвинену промисловість, наявність високих технологій тощо.

Отже, пріоритетним напрямком інтеграції України у світовий економічний простір є інтеграція України до ЄС.

Найбільш дієвою і  ефективною стратегією інтеграції України  у світове господарство є поєднання структурної перебудови економіки з її орієнтацією на активне зростання експорту і диференціацію його капіталу. Цього можна досягти шляхом загального поліпшення інвестиційного клімату й залучення інвестицій у відповідні галузі, створення механізму стимулювання експорту та формування життєздатних конкурентоспроможних експортних виробництв.

Для України сталий розвиток та інтеграція у світове господарство є поки що декларацією про наміри. Мета – здійснення переходу на шлях сталого розвитку – нагально вимагає радикальних реформ національної економіки:

       потрібно врахувати досвід європейських країн та специфіку розвитку молодої ринкової економіки України;

       більш докорінно реформувати сферу економічної і соціальної політики держави;

       надати регіонам широкі можливості для здійснення економічних реформ на місцях, наприклад надати більші повноваження фінансових органам;

       створення та розвиток спільних підприємств  та спеціальних зон «вільного підприємництва» на території України;

       приділяти велику увагу міжнародному туризму;

       проводити раціональну експортну політику;

       здійснювати контроль за виконанням плану дій «Україна – ЄС» і застосування санкції у разі зниження ефективності економічних реформ.

Реалізацію цих реформ забезпечить виважена, послідовна зовнішньоекономічна державна політика, результативність якої засвідчуватиметься майбутнім високим рейтинговим статусом нашої країни у світовому співтоваристві.