
- •Тематичний план Навчальної дисципліни «пр в сфері бізнесу»
- •Зміст дисципліни за модулями модуль 1. Бізнес-суспільство в україні та загальносвітовому контексті
- •Тема 1.1. Сучасне світове бізнес-суспільство: глобальний ринок та регіональна спеціалізація
- •Література: 8, 9, 10, 32, 37, 42 сучасна концепція паблік рилейшнз у бізнесі
- •Класифікація ринків.
- •Тема 1.2. Розвиток сфери бізнесу в україні: історія, сьогодення, перспективи
- •Тема 1.3. Пр у сучасних бізнес-стратегіях
- •Тема 1.4. Практичне застосування пр-технологій в сучасних бізнес-процесах.
- •Pr у системі ефективних маркетингових комунікацій
- •1. Аналіз ситуації
- •2. Визначення цілей
- •3. Визначення категорій громадськості
- •4. Вибір медіа і методи роботи з ними
- •5. Планування бюджету
- •6. Аналіз результатів
- •Тема 1.5. Соціальна корпоративна відповідальність бізнесу
- •Формування концепції соціальної відповідальності у бізнесі
- •1.3 Міжнародні стандарти і норми з ксв. Глобальний Договір
- •1.3.1 Глобальний Договір оон
- •1.3.2 Аналіз соціальних звітів на прикладі компанії скм
- •1.3.3 Історія створення структури ксв
- •1.3.4 Соціальні проекти скм
- •1.3.5 Охорона праці співробітників
- •Модульна контрольна робота № 1
- •Тема 2.1. Пр у системі бізнес консалтингу
- •Особливості становлення і розвитку консультаційного бізнесу в Україні
- •Тема 2.2. Пр у виробничій сфері
- •Тема 2.3. Пр у сфері надання послуг
- •1. Підготовка до виставки.
- •3. Завершальний етап.
- •Тема 2.4. Пр у сфері медіа-бізнесу
- •Публічний виступ як чинник налагодження громадських зв´язків
- •Тема 2.5. Пр у фінансовій сфері
- •Особливості використання пр у банківській сфері
- •Організація представницьких заходів як елемент системи пр
- •Ділові наради і ділові переговори в системі пр
- •Підготовка пр-кампанії
- •Кодекс професійної етики в галузі зв´язків із громадськістю
- •Модульна контрольна робота № 2
- •Теоретичні питання до іспиту
- •Практичні завдання до іспиту
- •Література
1.3 Міжнародні стандарти і норми з ксв. Глобальний Договір
1.3.1 Глобальний Договір оон
Глобальний Договір пропонує компаніям забезпечити - в рамках своєї сфери впливу - дотримання, підтримку та впровадження основних цінностей у сфері прав людини, трудових норм, охорони навколишнього середовища та боротьби з корупцією.
У відповідь на зростаючий інтерес до соціальної відповідальності бізнесу в Україні, Представництво Організації Об'єднаних Націй в Україні провело презентацію ініціативи Глобального договору 6 грудня 2005 під час Форуму соціальної відповідальності бізнесу та Глобального Договору. Участь у заході взяли більше 70 представників ділових кіл, влади, Організації Об'єднаних Націй, міжнародних та українських неурядових організацій, наукової спільноти та ЗМІ. Основною метою Форуму було продовження діалогу між зацікавленими сторонами щодо соціальної відповідальності бізнесу, а також мобілізація основної групи компаній для підписання Глобального Договору та створення мережі Глобального Договору в Україні.
Презентація Глобального договору в Україні відбулася 25 квітня 2006 року за підтримки провідних українських та міжнародних компаній та високих посадовців Уряду України. Першими підписантами ініціативи стали 34 провідних українських та міжнародних компаній, асоціацій та неурядових організацій.
Підписанти Глобального Договору в Україні заявили про своє бажання щодо створення мережі Глобального договору в Україні у 2006 році, яка служить платформою для сприяння та просування соціальної відповідальності бізнесу та принципів Глобального Договору в Україні.
Права людини
Принцип 1: Ділові кола мають поважати та дотримуватись підходу щодо захисту міжнародно-визнаних прав людини;
Принцип 2: Ділові кола не повинні брати участь у порушенні прав людини.
Трудові відносини
Принцип 3: Ділові кола мають підтримувати принцип свободи асоціацій та визнавати право на колективний договір;
Принцип 4: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію усіх форм примусової та обов'язкової праці;
Принцип 5: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дитячої праці;
Принцип 6: Ділові кола мають підтримувати ліквідацію дискримінації при прийомі на роботу та в професійній діяльності.
Навколишнє середовище
Принцип 7: Ділові кола мають підтримувати обережний підхід до екологічних завдань;
Принцип 8: Ділові кола мають реалізовувати ініціативи щодо підтримки посилення екологічної відповідальності;
Принцип 9: Ділові кола мають заохочувати розроблення та розповсюдження екологічно безпечних технологій.
Боротьба з корупцією
Принцип 10: Ділові кола мають боротися проти усіх видів корупції, включаючи здирництво та хабарництво.
AccountAbility AA1000
Стандарт соціальної звітності компаній АА1000 AS розроблений британським Інститутом соціальної та етичної звітності (Institute of Social and Ethical Accountability) в 1999 р.
Стандарт призначений для вимірювання результатів діяльності компаній з етичних позицій і надає компаніям процедуру і набір критеріїв, за допомогою яких може бути здійснений соціальний і етичний аудит їх діяльності. Стандарт стосується всіх аспектів забезпечення розкриття інформації та діяльності організації. Він інтегрує залучення зацікавлених осіб (стейкхолдерів) у процеси планування, аудиту, звітності та її перевірки.
Три принципи, які керують процесом AA1000, включають матеріальність, повноту та чутливість, які в свою чергу підтримуються включеністю. Дотримання цих принципів сприяє довірі, яка часто відсутня в багатьох корпоративних звітах про сталий розвиток. Стандарт перевірки звітності AA1000 не визначає питання, за якими компанія має звітувати, швидше він направляє розвиток процесу залучення стейкхолдера, що націлений на повноту та вимагає структури управління.
Основна відмінність цього підходу від інших існуючих стандартів у цій галузі полягає у впровадженні в повсякденну практику компанії системи постійного діалогу із зацікавленими сторонами, тобто представниками груп або організацій, на яких діяльність компанії може впливати або які самі впливають на діяльність компанії - стейкхолдерамі. Стейкхолдером компанії може бути будь-яка фізична або юридична особа.
Відповідно до вимог стандарту АА 1000 AS основними етапами процесу соціальної звітності є:
· Планування: ідентифікація стейкхолдеров, визначення / уточнення цінностей компанії;
· Звітність: виявлення найбільш актуальних питань, визначення індикаторів оцінки, збір та аналіз інформації;
· Підготовка звіту;
· Проведення аудиту зовнішньої організацією.
Social Accountability International SA 8000
У 1996 році SAI скликала міжнародну консультативну раду, що складається з багатьох зацікавлених сторін, для розробки SA 8000 - стандарту по системі соціального й етичного менеджменту, який застосовується на добровільній основі. Його вимоги базуються на конвенціях Міжнародної служби праці (International Labour Office - ILO) і інших організаціях по захисту прав людини, а незалежна система верифікації заснована на процедурах, які застосовуються при сертифікації по стандартах ІСО серій 9000 і 14000. Стандарт SA 8000 може застосовуватися як для малих, так і для великих підприємств, а також для громадських організацій.
SA 8000 - це добровільний стандарт. Його основна мета - забезпечення стійкого розвитку організації, етичного походження товарів і послуг. Він може застосовуватися для будь-якої організації, будь-якого розміру, у всіх галузях промисловості по усьому світі, незалежно від культурних і географічних меж.
Стандарт забезпечує визначення етичних і соціальних критеріїв при виробництві товарів і послуг, відповідальності організації перед співробітниками, зовнішніми клієнтами й суспільством і вдало доповнює стандарти ISO серії 9000 і 14000. Стандарт SA 8000 є гармонічним доповненням до стандарту ISO 9001: 2000.
Для того, щоб компанія мала можливість сертифікуватися по SA 8000, вона повинна, насамперед, оцінити своє робітниче середовище й визначити ступінь своєї відповідності стандарту й вимогам суспільства.
Сертифікація підприємства на відповідність вимогам стандарту SA 8000 буде служити гарантом того, що продукція (послуги) зроблена (зроблені) відповідно до загальноприйнятого й соціально прийнятним набором цінностей. Підприємства, що впровадили в себе стандарт SA 8000, мають конкурентну перевагу, що полягає у високій мотивації співробітників. Стандарт дозволяє підприємствам застосовувати систему менеджменту для досягнення намічених цілей, забезпечуючи при цьому постійну рентабельність.
Стандарт регулює такі питання, як:
· Праця неповнолітніх
· Примусова праця
· Здоров'я та безпека
· Свобода об'єднань
· Дискримінація
· Заробітна плата
· Система управління підприємством
Міжнародний стандарт ISO 26000
Підставою для розробки стандарту із соціальної відповідальності стало визнання значення ролі соціальної відповідальності у сталому розвитку організації на Всесвітньому Самміті з навколишнього середовища у Ріо-де-Жанейро у 1992 році та на Всесвітньому Самміті зі сталого розвитку у Південній Африці у 2002 році. На початку 2003 року ISO (Міжнародна організація із стандартизації) сформувала Стратегічну консультативну групу з питань соціальної відповідальності, до складу якої увійшли представники різних країн і груп стейкхолдерів, включаючи бізнес, державні структури, об'єднання споживачів та працівників, недержавні організації, дослідницькі інституції та міжнародні структури. В результаті цієї роботи Стратегічна консультативна група підготувала звіт, який містив огляд світової практики у сфері соціальної відповідальності та перелік питань, на які потрібно було звернути увагу. [5]
Кожна організація-член ISO, яка призначила експертів, створює у своїй країні Національний дзеркальний комітет, який за структурою та представництвом різних груп стейкхолдерів є дзеркальним відображенням Робочої групи. Завдання таких комітетів - виробити національну позицію щодо проектів стандарту ISO-26000, які розробляє Робоча група.
У листопаді 2007 року Україна приєдналася до розробки міжнародного стандарту. Ідея приєднання України розробки ISO 26000 належить Центрові „Розвиток корпоративної соціальної відповідальності” та Держспоживстандарту. Під час круглого столу, проведеного за підтримки SCM, Консорціуму „Індустріальна група" та UCAN були обрані національні експерти і спостерігачі та створений Національний дзеркальний комітет.
Приєднання України до розробки міжнародного стандарту із соціальної відповідальності надає можливість представникам українського бізнесу, неурядових організацій, профспілкам та іншим зацікавленим групам не тільки ознайомитися з поглядами і підходами світової спільноти до соціальної відповідальності, а і презентувати власне бачення цієї проблематики.
Стандарт ISO 26000 регулює такі питання:
· практична реалізація КСВ, робота зі стейкхолдеров,
· підвищення рівня довіри до КСВ компаній,
· підвищення рівня довіри споживачів,
· єдина термінологія у сфері КСВ,
· забезпечення відповідності між наявними документами.
Глобальна ініціатива зі звітності (GRI)
Один із широко відомих на Заході документів щодо звітності в області сталого розвитку - руководство, розроблене Глобальною ініціативою по звітності (Global Reporting Initiative, GRI).
Так само, як і стандарт AA1000, рекомендації GRI передбачають підготовку звіту на основі діалогів з представниками зацікавлених сторін (стейкхолдерами). Одне з основних відмінностей та переваг GRI полягає в тому, що цей ст андарт дозволяє звітуючій організації використовувати рекомендації поетапно, тобто компанія, яка тільки стає на шлях звітності по стійкому розвитку, може на перших порах використовувати лише загальні принципи документа.
Також GRI передбачає можливість підготовки звіту тільки по одній або декільком областям діяльності організації з поступовим поширенням на інші сфери. Основні принципи звітності:
· Відкритість
· Залучення зацікавлених сторін
· Верифікація
· Повнота інформації
· Значимість
· Контекст сталого розвитку
· Точність
· Об'єктивність
· Вчасність та регулярність