2.5.4 Розрахунок напірної лінії земснаряда

Втрати напору визначаються за формулою:

, (27)

де - геометрична (геодезична) висота підйому, м; що дорівнює різниці

відміток намиву й горизонту води в кар’єрі;

- втрати напору по довжині на тертя, м в. ст., для напірної лінії складають:

, (28)

, (29)

, (30)

, (31)

де , , - втрати напору по довжині на тертя відповідно у плавучому, магістральному та робочому пульпопроводах, м в. ст.;

, , - довжина, м, плавучого, магістрального та робочого

пульпопроводів.

- залишковий напір, м в. ст., приймається з рекомендацій (1,с.111).

2.5..5 Визначення сумарних втрат напору

Загальні втрати напору складаються з суми втрат на всмоктувальної і напірній лінії:

, (32)

Сумарні втрати необхідно порівняти з напором ґрунтового насосу, встановленого на земснаряді:

5 Технологія намиву грунту

5.1 Обґрунтування та опис технології намиву земляної споруди

У даному розділі треба підібрати та обґрунтувати спосіб намиву (без естакадний, низькоопорний ), спосіб відведення води з карт намиву, схему намиву (одностороння, двохстороння, піонерно-торцева).

У разі намиву штабелів необхідно підібрати їхні розміри, користуючись рекомендаціями(1,с.168). Великі споруди (дамби, греблі, території) розбиваються на карти намиву. Довжина карти намиву визначається за формулою:

, (35)

де L_к – довжина карти намиву, м;

Q_доб – добова продуктивність земснаряда, м³/на добу;

Q_доб = Q_mex^. Т_1, (36)

В_ср – середня ширина карти намиву, м; приймається ширина споруди

посередині її висоти;

h_t - добова інтенсивність намиву, м³/на добу; залежить від вида ґрунту,

приймається за рекомендаціями (1,с.118,т5.5.)|.

Довжина карти намиву порівнюється з нормативною |1, с. 119| і уточнюється. Фактична довжина може бути завбільшки розрахункової, але меншою приймати не можна.

5.2 Розрахунок параметрів водоскидної системи

Розрахунок виконується для визначення та порівняння витрати ставка-відстійника, колодязя та скидної труби (колектора):

Q_ст. < Q_кол. < Q_{ск. тр.}

Коли нерівність не виконується в будь-якій його частині, уточнюються розміри прийнятих водоскидних споруд.

Витрата ставка-відстійника визначається за формулою:

Q_ст. = Q_n (1 - К) - Q_mex + Q_mex^скид., (37)

де К – коефіцієнт інфільтрації, приймається в залежності від вида ґрунтів основи; К=0,2 при ґрунтах, що не пропускають воду, К=0,3 на піщаних ґрунтах;

Q_mex – витрата дрібних частинок ґрунту зі скидною водою, м³/год;

, (38)

де – скид частинок з водою, % (дивись завдання до курсового проекту).

Витрата колодязя визначається за формулою:

, (39)

де m – коефіцієнт витрати, m=0,42 – 0,46 (1,с.126);

l - ширина водозливного фронту, м; приймається у розрахунках:

l = 4а, (40)

де а – розмір водозливних стінок шандорного колодязя , м; приймається

а = 1,25 – 1,5 м;

Н_кол. – висота шару води, що переливається через шандори, Н _кол. = 0,2 м.

Витрата скидної труби (колектору) визначається за формулою:

, (41)

де  - коефіцієнт витрати, дорівнює при витіканні в атмосферу:

, (42)

де  - коефіцієнт гідравлічного опору, приймається  = 0,02;

l - довжина скидної труби, м;

d - діаметр скидної труби, м; приймається на 100 мм більшим за діаметр

робочої труби;

h_м - сума коефіцієнтів місцевих втрат, h_м = 1;

 - площа перерізу скидної труби, м²;

Н_ск.тр.- напір води у колодязі, м; приймається у розрахунках Н_ск.тр = 1,5 – 1,2м.

Крім розрахунків водоскидних споруд у розділі необхідно підібрати розміри водовідвідної канави, враховуючи швидкість води в ній, швидкість при якої не може бути замулювання(1,с.127,т.5.11.).