
- •1.Структура, зміст та мета курсу “Охорона праці». Основні поняття курсу «Охорона праці»
- •2. Вібрація як чинник виробничого середовища
- •3. Планування заходів з охорони праці
- •4. Служба охорони праці на підприємстві. Її функціонування
- •5. Шкідливі речовини та їх вплив на організм людини. Класифікація шкідливих речовин
- •6. Особливості горіння твердих речовин
- •7.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань
- •8. Вплив температури повітря на теплообмінні процеси
- •9. Основні витрати на покращання умов та охорони праці
- •10. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- •11. Поняття виробничої санітарії та гігієни праці
- •12. Економічне стимулювання охорони праці
- •13. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •14. Шляхи нормалізації параметрів мікроклімату
- •15. Порядок проведення реанімаційних заходів
- •16. Система управління охороною праці на підприємстві. Її складові та функціонування
- •17. Заходи захисту від дії шкідливих речовин та пилу
- •18. Структура річної економії підприємства від покращання безпеки праці
- •19. Нормативно-правові акти з охорони праці. Їх види
- •20. Освітлення виробничих приміщень та його вплив на зорову функцію. Основні світлотехнічні величини
- •21. Способи і засоби пожежогасіння
- •22. Права та обов’язки працівників
- •23. Поняття терморегуляції. Тепловий баланс і теплова рівновага організму людини
- •24. Фінансування заходів з охорони праці
- •25. Шляхи зниження рівня виробничого травматизму та захворюваності професійного характеру. Показники ефективності функціонування суоп
- •26. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму
- •27. Системи попередження пожеж
- •28. Завдання та значення охорони праці
- •29. Реакція організму на дію тепла та холоду
- •30. Оцінка витрат на охорона праці
- •31. Контроль за станом охорони праці та функціонування суоп.
- •32. Особливості електротравматизму.
- •33. Характеристика зміни стану умов і охорони праці.
- •34.Розробка питань охорони праці в колективному договорі.
- •35.Основні причини ураження людини електричним струмом
- •36.Оцінка соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.
- •37. Відшкодування шкоди заподіяну здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці.
- •38. Вплив вологості повітря на організм людини.
- •39. Поняття ультразвуку та його вплив на організм людини
- •40. Дисциплінарна та адміністративна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп.
- •41. Причини вібрації. Характеристика основних параметрів вібрації.
- •42. Оцінка економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.
- •43. Мета та сутність атестації робочих місць за шкідливими виробничими чинниками
- •44. Виробничий шум як чинник виробничого середовища.
- •45. Порядок надання долікарської допомоги при термічних опіках.
- •46. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи та положення.
- •47. Дія електричного струму на організм людини
- •48. Порядок надання долікарської допомоги при хімічних опіках.
- •49. Громадський нагляд і контроль за охороною праці. Професійний комітет, комісії з питань охорони праці та громадські інспектори
- •50. Вплив руху повітря на організм людини.
- •51. Види горіння.
- •52. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •53. Дія шуму на організм людини.
- •54. Категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою.
- •55. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, спецодягом та взуттям.
- •56. Методи аналізу виробничого травматизму та професійної захворюваності.
- •57. Особливості горіння рідких речовин.
- •58. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп.
- •59. Особливості горіння пилоповітряної суміші.
- •60.Штучне освітлення приміщень і робочих місць. Характеристика джерел штучного освітлення.
- •61 Організація навчання з питань охорони праці. Вступний інструктаж.
- •62 Характерні види уражень людини електричним струмом
- •63 Економічне значення та економічні проблеми охорони праці
- •64. Системи управління оп. Функції управління оп
- •65 Склад та обов*язки комісії зі спеціального розслідування нещасних випадків
- •66. Основні причини виникнення пожеж. Основні поняття пожежної безпеки.
- •67. Державний нагляд і контроль за охороною праці
- •68 Шляхи віддачі тепла у навколишнє середовище
- •69 Первинні засоби пожежогасіння
- •70. Порядок проведення інструктажів з охорони праці на робочому місці
- •71. Вплив характеру праці на функціонування організму
- •72. Класифікація шуму. Заходи захисту від шкідливої дії шуму.
- •73. Склад та обов’язки комісії з розслідування нещасних випадків та професійних захворювань
- •74. Чинники. Що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •75. Особливості горіння газів
- •76. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •77. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •78. Класифікація виробничих умов та приміщень за рівнем електробезпеки
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
- •79. Порядок розслідування нещасних випадків, що пов’язані з виробництвом.
- •80.Дія вібрації на організм людини. Класифікація вібрації.
- •Як класифікуються вібрації?
- •82Вплив атмосферного тиску на організм людини.
- •83. Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань». Основні положення.
- •84Шляхи реалізації економічних методів управління охороною праці.
- •85.Чинники та елементи, що впливають та визначають умови праці на робочих місцях.
- •86. Поняття виробничого пилу. Класифікація виробничого пилу.
- •87. Засоби захисту людини від ураження електричним струмом.
- •88. Види і системи освітлення. Коефіцієнт природного освітлення.
- •89. Поняття інфразвуку та його вплив на організм людини.
- •90. Порядок надання долікарської допомоги при тепловому ударі та переохолодженні.
87. Засоби захисту людини від ураження електричним струмом.
Для забезпечення захисту людей від ураження електричним струмом використовуються окремо або в поєднанні один з одним такі технічні способи та засоби як: захисне заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, захисне відімкнення, ізоляція провідників із струмом, огороджувальні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки, засоби захисту та запобіжні пристрої
Захисне заземлення (рис . 3 . 50) це - навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмопровідних частин, що можуть опинитися під напругою Заземлення здійснюється за допомогою природних, штучних або змішаних заземлювачів . Заземлення бувають виносні і контурні . В першому випадку заземлювачі розміщують на деякому віддаленні від обладнання, що заземлюється Вони захищають за рахунок малого їх опору (максимальне значення опору заземлення 4 Ом) . При контурному заземленні заземлювачі розміщують по контуру навколо заземленого обладнання на невеликій відстані один від одного
В якості провідників для заземлення можуть бути використані металеві конструкції будівель, стальні труби, стальні оболонки кабелів, круглі провідники діаметром не менше 5 мм, голі мідні і алюмінієві провідники перерізом 4 і 6 мм2, жили кабелів перерізом для міді - 1 мм2, для алюмінію - 1,5 мм2, кутова сталь та ін . Вертикальні заземлювачі (довжиною 2,5-3 м) з'єднують стальною шиною, яку приварюють до кожного заземлювача Захисне заземлення необхідно періодично переглядати і ремонтувати . Із застосованого обладнання необхідно заземлювати корпуси електродвигунів верстатів, електроплит, вторинні обмотки і корпуси трансформаторів, переносний електроінструмент, розрахований на напругу більше 42 В, рухоме і переносне електрообладнання, каркаси розподільних електрощитів, щитів керування, шаф, металеві оболонки дротів, стальні труби, в яких вміщений електродріт, інші металеві конструкції
В лабораторіях та кабінетах по периметру кімнати прокладають заземлювальну лінію (стальний прут діаметром 7 мм) і з'єднують її шляхом зварювання з нульовим провідником, природним чи штучним заземлювачем Від утвореного контуру зварюванням або жорстким болтовим з'єднанням виконують металеві відводи до каркасу електророзподільного щита, до корпусів електродвигунів
Заземлення електроустановок необхідно виконувати у всіх випадках при напругах 500 В і вище, при напругах вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму - в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках Профілактичний огляд заземлених пристроїв виконують не рідше 1 разу в рік При цьому перевіряють стан заземлювального пристрою, наявність кола між контуром заземлення і заземлювальними пристроями Занулення (рис . 3 . 51) - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо) Занулення використовують при чотирьох провідній системі трьохфазного струму з глухо заземленою нейтраллю Занулення перетворює замикання на корпус в однофазне коротке замикання Внаслідок цього спрацьовує максимальний струмовий захист (перегорає запобіжник), який відключає пошкоджену ділянку мережі Для збільшення безпеки нульовий провід заземлюють в декількох точках
Можливе одночасне занулення і заземлення одного і того ж корпусу, але одночасне занулення одних і заземлення інших машин в одній і тій же мережі заборонено Не потрібно додатково заземлювати занулені елементи електропристроїв Заземлення і занулення забезпечують спрацювання приладів захисту, швидке автоматичне вимикання пошкодженої установки від мережі
Захисне відімкнення - захист швидкої дії, що забезпечує автоматичне відімкнення електроустановки під час виникнення в ній небезпеки ураження людини струмом . Така небезпека може виникнути під час замикання фази на корпус, зниженні опору ізоляції мережі нижче відповідного рівня, а також у випадку дотику людини безпосередньо до струмоведучої частини, що знаходиться під струмом
Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується ізоляція Для захисту від дотику до частин, що знаходяться під напругою, використовується також подвійна ізоляція - електрична ізоляція, що складається з робочої та додаткової ізоляції Опір електроізоляції ручних електричних машин повинен бути більше 2,5 МОм, силової і освітлювальної електропроводки - вище 0,5 МОм . Перевірку ізоляції електроінструменту слід проводити мегаометром не рідше 1 разу в квартал, електропроводки - не рідше 1 разу в 3 роки
Блокування застосовується в електроустановках напругою вище 220 В, в яких часто ведуться роботи на струмоведучих частинах, що огороджуються Блокування забезпечує зняття напруги із струмоведучої частини і електроустановки під час проникнення до них без зняття напруги
Часто використовується звукова та світлова сигналізація, надписи, плакати та інші засоби інформації, що попереджують про небезпеку
За призначенням електрозахисні засоби поділяються на ізолюючі (діалектричні рукавиці, боти, калоші, килимки, ізольовані підставки, інструмент з ізолюючими ручками, ізолюючі штанги, кліщі тощо), огороджувальні (переносні огородження, заземлення тощо) та запобіжні (пояси, захисні окуляри, каски, спеціальні рукавиці) Засоби індивідуального електрозахисту є захисні костюми, взуття і рукавиці