
- •1.Структура, зміст та мета курсу “Охорона праці». Основні поняття курсу «Охорона праці»
- •2. Вібрація як чинник виробничого середовища
- •3. Планування заходів з охорони праці
- •4. Служба охорони праці на підприємстві. Її функціонування
- •5. Шкідливі речовини та їх вплив на організм людини. Класифікація шкідливих речовин
- •6. Особливості горіння твердих речовин
- •7.Соціальний захист працюючих від нещасних випадків і професійних захворювань
- •8. Вплив температури повітря на теплообмінні процеси
- •9. Основні витрати на покращання умов та охорони праці
- •10. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники
- •11. Поняття виробничої санітарії та гігієни праці
- •12. Економічне стимулювання охорони праці
- •13. Причини виробничого травматизму та професійних захворювань
- •14. Шляхи нормалізації параметрів мікроклімату
- •15. Порядок проведення реанімаційних заходів
- •16. Система управління охороною праці на підприємстві. Її складові та функціонування
- •17. Заходи захисту від дії шкідливих речовин та пилу
- •18. Структура річної економії підприємства від покращання безпеки праці
- •19. Нормативно-правові акти з охорони праці. Їх види
- •20. Освітлення виробничих приміщень та його вплив на зорову функцію. Основні світлотехнічні величини
- •21. Способи і засоби пожежогасіння
- •22. Права та обов’язки працівників
- •23. Поняття терморегуляції. Тепловий баланс і теплова рівновага організму людини
- •24. Фінансування заходів з охорони праці
- •25. Шляхи зниження рівня виробничого травматизму та захворюваності професійного характеру. Показники ефективності функціонування суоп
- •26. Фізичні та фізіологічні характеристики основних параметрів шуму
- •27. Системи попередження пожеж
- •28. Завдання та значення охорони праці
- •29. Реакція організму на дію тепла та холоду
- •30. Оцінка витрат на охорона праці
- •31. Контроль за станом охорони праці та функціонування суоп.
- •32. Особливості електротравматизму.
- •33. Характеристика зміни стану умов і охорони праці.
- •34.Розробка питань охорони праці в колективному договорі.
- •35.Основні причини ураження людини електричним струмом
- •36.Оцінка соціальної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.
- •37. Відшкодування шкоди заподіяну здоров’ю працюючого внаслідок не дотримання вимог охорони праці.
- •38. Вплив вологості повітря на організм людини.
- •39. Поняття ультразвуку та його вплив на організм людини
- •40. Дисциплінарна та адміністративна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп.
- •41. Причини вібрації. Характеристика основних параметрів вібрації.
- •42. Оцінка економічної ефективності заходів з удосконалення умов та охорони праці.
- •43. Мета та сутність атестації робочих місць за шкідливими виробничими чинниками
- •44. Виробничий шум як чинник виробничого середовища.
- •45. Порядок надання долікарської допомоги при термічних опіках.
- •46. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи та положення.
- •47. Дія електричного струму на організм людини
- •48. Порядок надання долікарської допомоги при хімічних опіках.
- •49. Громадський нагляд і контроль за охороною праці. Професійний комітет, комісії з питань охорони праці та громадські інспектори
- •50. Вплив руху повітря на організм людини.
- •51. Види горіння.
- •52. Права працівників на пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •53. Дія шуму на організм людини.
- •54. Категорії приміщень за вибухопожежною небезпекою.
- •55. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, спецодягом та взуттям.
- •56. Методи аналізу виробничого травматизму та професійної захворюваності.
- •57. Особливості горіння рідких речовин.
- •58. Матеріальна та кримінальна відповідальність за порушення законодавчих та інших нормативних актів з оп.
- •59. Особливості горіння пилоповітряної суміші.
- •60.Штучне освітлення приміщень і робочих місць. Характеристика джерел штучного освітлення.
- •61 Організація навчання з питань охорони праці. Вступний інструктаж.
- •62 Характерні види уражень людини електричним струмом
- •63 Економічне значення та економічні проблеми охорони праці
- •64. Системи управління оп. Функції управління оп
- •65 Склад та обов*язки комісії зі спеціального розслідування нещасних випадків
- •66. Основні причини виникнення пожеж. Основні поняття пожежної безпеки.
- •67. Державний нагляд і контроль за охороною праці
- •68 Шляхи віддачі тепла у навколишнє середовище
- •69 Первинні засоби пожежогасіння
- •70. Порядок проведення інструктажів з охорони праці на робочому місці
- •71. Вплив характеру праці на функціонування організму
- •72. Класифікація шуму. Заходи захисту від шкідливої дії шуму.
- •73. Склад та обов’язки комісії з розслідування нещасних випадків та професійних захворювань
- •74. Чинники. Що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •75. Особливості горіння газів
- •76. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •77. Заходи та засоби захисту від вібрації
- •78. Класифікація виробничих умов та приміщень за рівнем електробезпеки
- •Як класифікуються виробничі приміщення за рівнем електробезпеки?
- •Які приміщення належать до умов з підвищеною небезпекою?
- •Які умови належать до особливо небезпечних?
- •Які приміщення належать до умов без підвищеної небезпеки?
- •79. Порядок розслідування нещасних випадків, що пов’язані з виробництвом.
- •80.Дія вібрації на організм людини. Класифікація вібрації.
- •Як класифікуються вібрації?
- •82Вплив атмосферного тиску на організм людини.
- •83. Закон «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань». Основні положення.
- •84Шляхи реалізації економічних методів управління охороною праці.
- •85.Чинники та елементи, що впливають та визначають умови праці на робочих місцях.
- •86. Поняття виробничого пилу. Класифікація виробничого пилу.
- •87. Засоби захисту людини від ураження електричним струмом.
- •88. Види і системи освітлення. Коефіцієнт природного освітлення.
- •89. Поняття інфразвуку та його вплив на організм людини.
- •90. Порядок надання долікарської допомоги при тепловому ударі та переохолодженні.
77. Заходи та засоби захисту від вібрації
За організаційними ознаками методи віброзахисту бувають колективні та індивідуальні. Колективні методи передбачають такі заходи:
послаблення енергії вібрації в джерелі її виникнення; послаблення параметрів вібрації на шляху її розповсюдження від джерела збудження; організаційно-технічні; санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні.
Організаційно-технічні заходи передбачають:
заміну операцій, що вимагають використання вібромашин дистанційним або автоматичним управлінням; своєчасні планово-попереджувальні ремонти; контроль за вібраційними параметрами ручних машин не рідше ніж 1раз на 6 місяців; змащування та зрівноваження деталей машин, що рухаються.
Основним технічним заходом є створення нових конструкцій машин, вібрація яких не виходить за безпечні межі, а зусилля не перевищує 15-20кг.
Якщо визначеними методами зменшити шкідливу дію вібрації неможливо тоді змінюють параметри вібрації на шляху її порушення від джерела коливальної сили. Цього досягають шляхом зменшенням динамічних процесів, що спричиняються ударними або різкими прискореннями. Усунення дисбалансу мас, що обертаються, досягається збалансуванням.
Вібронебезпечними вважаються такі машини, які хоча б в одному з режимів експлуатації генерують вібрації, що вимагають забезпечення вібробезпечних умов праці.
Чинне місце в системі захисту працюючих займає: вібропоглинання; вібродемпфування; віброізоляція; віброгасіння.
Вібропоглинання та вібродемпфування вібруючих конструкцій здійснюється за рахунок збільшення втрат енергії в коливальних системах. В якості вібродемпфування використовують матеріали, що мають велике внутрішнє тертя (магнітні сплави, пластмаси, мастики, пінопласти, гума, пластикати і ін.).
На конструкціях, що вібрують шар пружнов’язких матеріалів збільшує у коливальній системі внутрішнє тертя. Товщина покриття мастиками має перевищувати товщину вібруючих конструктивних деталей у 2-3 рази.
Віброізоляція – це єдиний засіб зменшення вібрації, що передається на руки від ручного механізованого інструмента. Для цього в коливальну систему вводиться пружний елемент, коефіцієнт пористості якого зменшується, коли збільшується сила натиску.
Пружні елементи віброізоляторів і амортизаторів можуть бути гумово-металевими, гумовими, пружинними, або прокладками з ребристої та дірчастої гуми і т. ін. Їх параметри визначаються розрахунками.
Для пружинного амортизатора найчастіше добирають пружини круглого перерізу. Вони є кращими за гумові. Їх проектують для ізоляції як низьких, так і високих частот. Вони довше зберігають пружні властивості, добре протистоять дії мастил і високих температур. Пружинні амортизатори використовують для віброізоляції насосів, електродвигунів і двигунів внутрішнього згоряння.
Для зменшення вібрації, що передається на робочі місця використовують спеціальні амортизуючи сидіння з пасивною пружинною ізоляцією з гумовим або іншим віброгасним покриттям.
Кардинальним заходом віброгасіння загальної вібрації від потужних машин та агрегатів є розрахунок віброізоляцій них систем та фундаментів.
Віброгасіння досягають шляхом збільшення маси агрегату чи підвищення його жорсткості.
Віброгасіння за принципом дії поділяється на ударне та динамічне. Динамічне віброгасіння досягається установкою агрегатів на самостійні фундаменти або масивні плити. Фундамент добирають відповідно до маси агрегату; його розраховують так, щоб амплітуда коливань підошви фундаменту не перевищувала 0,1 – 0,2мм, а для особливо відповідальних випадків – 0,005мм. Щоб коливання не передавалося на грунт навколо фундаменту створюють розриви – так звані акустичні шви без заповнення або з заповнювачем.
Важливим профілактичним заходом є правильна організація режиму праці осіб вібронебезпечних професій. Сумарний час контакту з вібруючим обладнанням має не перевищувати 2/3 тривалості робочого дня, а тривалість безперервної дії вібрації не повинна перевищувати 15-20хв.
З лікувально-профілактичною метою рекомендується надавати дві регламентовані перерви для виробничої гімнастики й гідропроцедур.
Для роботи з вібруючими машинами й механізмами допускаються тільки ті працівники, які досягли 18 років, пройшли попередній медичний огляд, а в процесі роботи мають не рідше, ніж один раз на рік проходити періодичні огляди.
До засобів індивідуального вітрозахисту належать віброгасячі рукавиці та спеціальне взуття. Для захисту тіла використовують нагрудні пояси і спеціальні костюми з пружно-демпоруючих матеріалів.