75. Особливості горіння газів

Горючі гази за певних концентрацій можуть згоряти зі швидкістю вибуху, спричиняючи великі руйнації та нещасні випадки.

Вибух — це миттєве згоряння горючої речовини з виділенням великої кількості енергії і створенням вибухової хвилі, що має велику швидкість поширення.

Вибухонебезпечність суміші горючого газу з повітрям характеризується нижньою концентраційною межею вибуховості (НКМВ) і верхньою концентраційною межею вибуховості (ВКМВ). Для газів — це процентний вміст їх в об'ємі повітря.

НКМВ — це найменша кількість горючого газу в об'ємі повітря, за якої вже може статися вибух при наявності джерела вогню.

ВКМВ — це найбільша кількість горючого газу в об'ємі повітря вище якої вибух не відбудеться. При концентраціях, що перевищують верхню межу, суміш стає тільки пожежо, а не вибухонебезпечною.

Суміш, що відповідає НКМВ є бідною, вона має надлишок кисню, малу швидкість поширення полум'я і низький тиск вибуху. При збільшенні концентрації суміш стає багатою, вона має надлишок газу і нестачу окислювача. Така суміш здатна тільки горіти.

Для оцінки витрат повітря при горінні використовують поняття про стехіометричну суміш.

Стехіометрична суміш — це така горюча суміш, яка не має у надлишку а ні горючого компоненту, а ні окислювача.

При надлишку палива суміш багата, а при надлишку окислювача — бідна.

Межі вибуховості газоповітряних сумішей визначаються розрахунковим або експериментальним методом. Нижня межа вибуховості бензину становить 0,76%, верхня — 5,4%, для ацетону — 2,5 і 12,8%.

На пожежах при горінні газоповітряних сумішей температура не перевищує 1400?С, а при вибухах вона досягає 3000?С.

Гази, що мають щільність більшу за повітря, накопичуються переважно у нижніх зонах приміщення, у підвалах, колодязях, а ті, що мають меншу щільність — у верхніх зонах.

Профілактикою проти вибухів є запобігання утворення небезпечних концентрацій газоповітряних сумішей у виробничих умовах.

76. Гігієнічна класифікація умов праці.

Умови праці — це сукупнiсть чинникiв виробничого середовища i трудового процесу, якi впливають на здоров'я i працездатнiсть людини пiд час виконування нею трудових обов'язкiв^[1].

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на чотири класи:

• 1 клас — оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

• 2 клас — допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

• 3 клас — шкідливі умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

  • 1-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими відхиленнями від гігієнічних нормативів, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

  • 2-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення частоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;

  • 3-й ступінь — умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

• 4 клас — небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.