Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
na_ekzamen_z_OP.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
307.61 Кб
Скачать

32. Особливості електротравматизму.

Електротравми відбуваються при потраплянні людини під напругу в результаті доторкання до елементів електроустановки з різними потенціалами, чи потенціал яких відрізняється від потенціалу землі, в результаті утворення електричної дуги між елементами електроустановки безпосередньо, або між останніми і людиною, яка має контакт з землею, а також в результаті дії напруги кроку.

Електротравматизм як соціальна категорія характеризується сукупністю електротравм за певний проміжок часу, їх абсолютними і відносними показниками, розподілом за тяжкістю, галузями виробництва тощо.

Як попередньо зазначалось, електротравми в загальному виробничому травматизмі складають біля 1%, а в смертельному - біля 15-20%. Останнє свідчить про зміщення виду електротравм у бік тяжких, що є однією з особливостей електротравматизму.

Особливістю електротравматизму є також те, що на електроустановки напругою до 1 кВ припадає до 70-80% електротравм зі смертельними наслідками, а на електроустановки, напругою понад 1 кВ, - до 20-30%.

Наведений розподіл електротравм за велечиною напруги електроустановок обумовлюється не тільки більшою розповсюдже-ністю електроустановок напругою до 1 кВ, але, більшою мірою, ще й тим, що такі установки доступні більшому загалу працівників, які мають недостатньо чіткі уявлення щодо небезпеки електричного струму та вимог безпеки при експлуатації електроустановок.

До установок, напругою понад 1 кВ, має доступ обмежена кількість працівників, які повинні мати достатній рівень підготовки з питань електробезпеки - відповідну вимогам чинних нормативів групу з електробезпеки.

Крім зазначеного, в порівнянні з іншими видами травматизму, електротравматизму характерні такі особливості:

- людина не в змозі дистанційно, без спеціальних приладів, визначати наявність напруги, а тому дія струму, зазвичай, є раптовою, і захисна реакція організму проявляється тільки після потрапляння під напругу;

- струм, що протікає через тіло людини, діє на тканини і органи не тільки в місцях контакту зі струмовідними частинами і на шляху протікання, але й рефлекторно, як надзвичайно сильний подразник, впливає на весь організм, що може призводити до порушення функціонування життєво важливих систем організму — нервової, серцево-судинної систем, дихання, тощо;

- електротравми можливі без дотику людини до струмовідних частин — внаслідок утворення електричної дуги при пробої повітряного проміжку між струмовідними частинами, або між струмовідними частинами і людиною, чи землею;

- розслідуванню, обліку і аналізу, в основному, доступні тяжкі електротравми та електротравми зі смертельними наслідками, що негативно впливає на профілактику електротравм.

33. Характеристика зміни стану умов і охорони праці.

До заходів із поліпшенню умов й охороні праці можна адресувати види господарську діяльність, створені задля попередження, ліквідацію чи зниження негативного впливу шкідливих і найнебезпечніших виробничих чинників працівники.

Заходи з поліпшенню умов і охорони праці здійснюються у цілях створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом:

- доведення рівня показників виробничої середовища за основними елементами умов праці (технічні і технологічні рішення);

- захисту працівників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Заходи з поліпшенню умов й охороні праці поділяються одне- і багатоцільові.Одноцелевие заходи спрямовані в цілому або головним чином поліпшення умов та охороні праці; багатоцільові (автоматизація управління технологічними процесами, механізація ручних робіт тощо.) – на поліпшення результатів виробничої підприємств (зростання продуктивність праці, підвищення якості продукції, використання устаткування й т.п.) і умов праці.

Заходи плануються на підприємствах у різноманітних напрямах відповідно доМетодическими рекомендаціями зі складання комплексних планів поліпшення умов, охорони праці та санітарно-оздоровчих заходів.

Методичні рекомендації призначені для соціально-економічного обгрунтування заходів, які стосуються наступним основним напрямам:

- реконструкція виробничих будинків та споруджень за цілях приведення в відповідність до вимогССБТ,СНиП,СЧМ та вимогами НЗП під час проектування;

- підвищення безпеки устаткування й технологічних процесів, зокрема: цільова заміна та модернізація машин і європейських механізмів підвищення рівня безпеки праці; впровадження автоматичного і дистанційного управління технологічними процесами, устаткуванням; механізація важкі крейсери та небезпечних ручних робіт, пристрій коштів колективної захисту від травм, аварій;

- установка нових, реконструкція та модернізацію діючих санітарно-технічних пристроїв, очисних систем, апаратів;

- придбання, чистка, прання, ремонт коштів індивідуальної захисту;

- проведення заходів із вдосконаленню санітарно-побутового обслуговування;

- проведення лікувально-профілактичних заходів;

- здійснення організаційних заходів (устаткування кабінетів з охорони праці).

При розрахунках фактичної ефективності здійснення заходів із поліпшення умов й охороні праці тому випадку, коли неможливо встановити вплив окремих заходів на поліпшення умов праці та зниження цьому сенсі виробничого травматизму, захворюваності та плинність кадрів, допускається економічного обгрунтування кількох заходів із напрямам з урахуванням усієї суми витрат.

Допускається також економічного обгрунтування відновлення всього комплексу заходів із поліпшення умов й охороні праці та витрат за них.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]