10. Навіщо на картах вказується чисельний і лінійний масштаби?

11. Що таке геологічний розріз?

залягання гірських порід у вертикальній площині, орієнтованій найчастіше вхрест їх простягання. Розрізи показують послідовність і товщини шарів, форми їх залягання в площині розрізу, розташування і форми масивів вивержених порід і рудних покладів у вертикальній площині, доповнюючи їх зображення в плані. Розрізи складаються, розфарбовуються і індексуються у відповідності з геологічною картою.

12. Що таке літолого-стратиграфічна колонка?

Відображає вікову послідовність, склад, товщини гірських порід які знайдені і описані на певній території. Літолого-стратиграфічна колонка є узагальнуючим документом. Для ЛСК прийнята стандартна форма графічного зображення. Вона складається д наступних колонок

- відносний вік порід;

- графічне зображення ліологічного складу порід;

- товщина певних літологічно-стратиграфічних підрозділів;

- текстова характеристика складу, особливостей порід різних підрозділів.

13. Що таке шар або пласт?

Шаром або пластом називається геологічне тіло плитоподібної форми порівняно не великої товщини і протяжності. Шар утворюється осадовими породами, які за своїми ознаками відрізняються (колір, склад, походженням і так далі) Шари можуть бути потужністю від декількох мм до декількох метрів.

14. Підошва, покрівля, товщина шару. Лінза, пережим, розрив шару?

Підошва шару – це найбільш стародавня частина шару , стратиграфічна нижча частина.

Покрівля – це найбільш молода частина шару стратиграфічна верхня частина.

Товщина – найкоротша відстань від підошви до покрівлі (відстань заміряна в перпендикулярному напрямку між поверхнями нашарування). Коли говорять про товщину шару, то мають на увазі його дійсну товщину, яка є постійною на відміну від видимої, горизонтальної, вертикальної та неповної товщин

15. Форми (різновиди) шаруватості – паралельна,….?

Паралельна шаруватість (рис. 3.4) характеризується тим, що поверхні нашарування близькі до площин і паралельні. Утворюється в умовах відносно спокійного середовища осадконакопичення; такі умови характерні для озерних і морських басейнів нижче рівня дії хвиль.

У первинному положення породи з паралельною шаруватістю мають горизонтальне залягання, але внаслідок тектонічних дислокацій вони можуть мати нахилене та складчасте залягання.

Хвиляста шаруватість характеризується хвилеподібним розташуванням поверхонь нашарування. Виникає на ділянках, де спостерігаються змінні рухи середовища (припливи і відпливи в прибережній мілководній частині моря).

Лінзоподібна шаруватість характеризується різноманіттям форм і мінливістю товщини окремих шарів. При цьому шар нерідко повністю виклинюється, що призводить до поділу його на окремі частини або лінзи.

Виникає при швидкому і мінливому русі середовища, в якому накопичувалися осадки. Лінзоподібна шаруватість може виникнути і в спокійній водоймі при періодичному привносі в неї більш грубозернистого матеріалу. Виклинювання може відбуватися при зміні складу накопичуваного осадку, або в результаті розмиву раніше відкладених порід.

Коса шаруватість характеризується прямолінійними або криволінійними поверхнями нашарування, в середині яких розташовується під різними кутами більш дрібна похила шаруватість. Цей вид шаруватості утворюється при русі середовища в одному напрямку, наприклад ріки, морської течії, повітря. В залежності від умов утворення розрізняють такі види косої шаруватості: дельтову, річкову, еолову, морську.