1.Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів

1. Міжнародні розрахунки — це грошові розрахунки між установами, підприємствами, банками та окремими особами, пов’язані з рухом товарно-матеріальних цінностей та послуг у міжнародному оборотіОсновою для проведення міжнародних розрахунків є зовнішня торгівля, оскільки насамперед у ній виявляється відносно відокремлена форма руху вартостей у міжнародному обороті через розбіжності в часі виробництва, реалізації та оплаті товарів, а також завдяки територіальній розрізненості ринків збуту. Основними суб’єктами міжнародних розрахунків є експортери та імпортери, а також банки, що їх обслуговують. Способи платежу. У практиці міжнародних розрахунків існує три способи платежу: платіж готівкою; авансовий платіж; платіж у кредит.

3. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод

3. Першочерговою і необхідною умовою здійснення міжнародної торговельної операції є зовнішньоторговельний контракт, який визначає права та обов’язки сторін, їх відповідальність за проведення операції При визначенні валютно-фінансових і платіжних умов дуже часто виявляється протилежність інтересів сторін.Вибір валютно-фінансових і платіжних умов контрактів залежить від багатьох чинників, зокрема від характеру економічних і політичних відносин між країнами, наявності або відсутності міждержавних угод Валютно-фінансові та платіжні умови охоплюють такі основні елементи:валюту ціни і спосіб визначення ціни; валюту платежу, курс перерахунку валюти ціни у валюту платежу, якщо вони не збігаються; умови розрахунків; форми розрахунків та банки, через які ці розрахунки будуть здійснюватись.

5. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення

5. З погляду міжнародної торгівлі, ризик — небезпека втрат з вини іншої сторони або через зміну політичної, економічної чи іншої ситуації в країні партнера. У зовнішньоекономічній діяльності розрізняють чотири основні групи ризиків: ризик країни; банківський;валютний; ризик контрагентаВалютні ризики — загроза втрат у результаті зміни курсів валют під час виконання контракту. Такі втрати виникають, зокрема, при змінах курсу валюти ціни відносно валюти платежу в період між підписаннямУ міжнародній практиці застосовуються три основні підходи до страхування валютних ризиків: однобічні дії одного з контрагентів;взаємна домовленість учасників угоди;операції страхових компаній або банківУ міжнародній торгівлі існують два види ризику контрагентів:ризик неплатежу; ризик невиконання контракту

7. Відкриття та ведення валютних рахунків

7. Для здійснення міжнародних розрахунків банки відкривають валютні рахунки. Валютний рахунок — це рахунок, який відкривається в комерційному банку для зберігання іноземної валюти і здійснення всіх видів банківських операцій. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків у країнах регулюється чинним законодавством держави, нормативними актами центральних банків. В Україні порядок відкриття та ведення валютних рахунків відбувається відповідно до Інструкції НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті». Відкриття рахунків юридичним особам (підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю в Україні) передбачає подання в комерційний банк відповідного набору документівУповноважені банки можуть відкривати поточні валютні рахунки також фізичним особам — суб’єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи. Поточний рахунок відкривається за режимом, який визначено для юридичних осіб — резидентів

9. Характеристика зовнішньоторговельного контракту

9. Основою здійснення комерційних закордонних операцій є договір між двома партнерами, які перебувають у різних країнах. Партнерами в усіх країнах світу завжди є експортер та імпортер. Експортер — сторона, яка здійснює продаж товару (надання послуг) іноземному покупцеві з метою його вивезення з країни продавця за кордон.Імпортер — сторона, яка купує товар (надані послуги) в іноземного продавця і ввозить його в країну покупця. Договір з купівлі-продажу товару (надання послуг) укладається сторонами після обговорення всіх умов поставок. Договір з купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом. Зовнішньоторговельний контракт оформлюється в письмовій формі у вигляді підписаних сторонами єдиних документівПеред тим як укласти контракт, сторони ретельно узгоджують всі його розділи і пункти, доки не буде досягнуто повної домовленості за кожним з них

11. Види документів при міжнародних поставках

11. При міжнародних поставках використовуються відповідні види документів, які супроводжують пересування товару від продавця до покупця. Їх поділяють на документи, які мають ознаки цінних паперів (наприклад, вексель, коносамент, складська розписка (варант) і документи, які підтверджують і супроводжують товар Згідно з міжнародною практикою й уніфікацією форм міжнародних розрахунків усі документи, які надаються при поставці товарів, поділяють на такі види:комерційні;транспортні; страхові; фінансові.

13. Банківський переказ

13. банківському переказі (виконання платіжного доручення клієнта) Як і інші форми міжнародних розрахунків, банківські перекази здійснюються у безготівковій формі, тобто через посередництво платіжного доручення. Банківський переказ являє собою просте доручення комерційного банку своєму банку-кореспонденту сплатити відповідну суму грошей на прохання і за рахунок переказника іноземному отримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банку-платнику сплаченої ним суми. міжнародній банківській практиці використовують і інший вид банківського переказу — в оплату авансу за контрактом

15. Документарний аккредитив

15. Документарний акредитив — це угода, згідно з якою банк зобов’язується на прохання клієнта здійснити оплату документів третій особі (бенефіціару), на користь якої відкрито акредитив. Під час операцій з акредитивом заінтересовані сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами і/або іншими видами виконання зобов’язань, до яких можуть належати документи. Акредитиви виставляються банками на підставі доручення або заяви клієнта (імпортера), які фактично повторюють усі умови розділу контракту, що стосується платежів.

17. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу

17. Кредитування зовнішньої торгівлі — важливий елемент економічного розвитку країни, оскільки кредит, поряд з якістю товару та його ціною, — важливий засіб конкурентної боротьби на світовому ринку. Кредит полегшує можливість збуту товару для експортера та придбання для імпортера. Кредиторами зовнішньоторговельних угод можуть бути банки, держава, експортери, імпортери, кредитно-фінансові організаціїБрокерські кредити — проміжна форма між фірмовими кредитами та банківськими. Змішані кредити — це спільне кредитування великих проектів кількома кредитними установами — як міжнародними, так і національнимиЗа терміном користування кредити поділяються на короткострокові — від трьох місяців до одного року; середньострокові — від одного до п’яти років та довгострокові — понад п’ять років

19. Кредитування експорту

Експортне кредитування — це фінансовий метод зовнішньоторговельної політики, який передбачає фінансове стимулювання державного розвитку експорту національними виробниками. Воно може здійснюватись у таких видах:—субсидування кредитів національним експортерам — кредитів від державних банків під ставку відсотка, нижчу за ринкову;—державних кредитів іноземним імпортерам за умови обов´язкового дотримання ними зобов´язань купувати товари лише у фірм країни, яка їм такий кредит надала (зв´язаний кредит);Види експортних кредитів:—короткострокові — на строк до 1 року — для кредитування експорту споживчих товарів та сировини;—середньострокові — на строк від 1 до 5 років — для кредитування експорту машин та обладнання;—довгострокові — на строк понад 5 років — для кредитування експорту інвестиційних товарів та великих проекті

21. Експортний факторинг та форфейтинг

Експортний факторинг як інструмент кредитування непридатний для експортних операцій з тривалою відстрочкою платежу. Факторинг як метод кредитування експорту розглядають як продаж права щодо вимоги торговельних боргів. Експортний факторинг вигідно використовувати за умови, що експортер має проблеми з грошовими потоками та здійснює торгівлю на умовах відкритого рахунку Форфейтинг — кредитування експортера через придбання векселів чи інших боргових зобов’язань Вартість форфейтингу складається з:прибутку форфейтера;вартості наданих грошових коштів;покриття від комерційного ризику;покриття від політичного ризику; покриття від валютного ризику; покриття процентного ризику.

23. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії

практиці проведення міжнародних розрахунків ефективно використовується такий інструмент, як банківська гарантія. Вона кваліфікується як зобов’язання банку сплатити відповідну грошову суму у разі невиконання або порушення контрагентами умов контракту..називають гарантією різного роду гарантійні операції — від морально зобов’язуючої заяви про патронат до поручительства і зобов’язання платежу. У цілому для банківських гарантій використовується тільки право, яке діє за місцем перебування того банку, який видає гарантію бенефіціару. удь-яку заяву, яка називається «гарантією», необхідно ретельно перевіряти з правового погляду і на предмет дійовості. Насамперед необхідно перевіряти, в якому вигляді надано гарантію — як поручительство чи як зобов’язання здійснити платіж\

25. Платіжне зобов’язання

Платіжне зобов’язання є формою гарантії, яка створює неакцесорне, абстрактне зобов’язання щодо бенефіціараГарант залишається зобов’язаним навіть тоді, коли зобов’язання, яке становить основу договору, з якихось причин утрачено. Він повинен без заперечення здійснити платіж на першу вимогу. Тому він може і буде тільки перевіряти, чи правильно запитана гарантія, тобто чи виконані формальні умови згідно з текстом гарантії. Він не буде перевіряти матеріальну правомірність пред’явлення вимог за гарантією

29. Види валютних операцій банків, їх ризикованість

Валютні операції являють собою операції обміну однієї національної валюти на іншу через купівлю-продаж на валютних ринкахВалютні операції поділяються на поточні конверсійні операції з негайною поставкою валюти та поточні депозитно-кредитні операції, а також строкові операції, поставка валюти за якими відбудеться в майбутньомуСвоп — це валютна операція, яка поєднує купівлю-продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контругодою на відповідний термін з тими самими валютами Крім ризику валютних позицій, для банку існує ще ризик непереказу покриття у зв’язку з коливаннями курсів на валютних ринкахКрім ризику валютних позицій, для банку існує ще ризик непереказу покриття у зв’язку з коливаннями курсів на валютних ринках

31. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті

Ринок депозитних операцій в іноземній валюті — це сукупність операцій щодо розміщення вільних грошових залишків, а також залучення коштів в іноземній валюті на різні строки під певний процент. У світовій банківській практиці для міжнародних позичкових операцій використовують термін «депозити», які поділяються на депозити залучені — залучення коштів в іноземній валюті; депозити розміщені — надання позик в іноземній валюті. Регулювання депозитних операцій на валютному ринку здійснюється в межах законодавств країн, банки яких укладають угоди.

33. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті

Процентна ставка — це ціна ресурсів. Розміщуючи вільні ресурси на грошовому ринку, їх власники намагаються отримати дохід, крім того, плата за користування ресурсами має включати: компенсацію кредитного ризику, що притаманний будь-якій кредитній операції, розмір цієї компенсації здебільшого залежить від класу позичальника; компенсацію за відволікання ліквідних коштів: лише незначна кількість позик надається на умовах «до запитання» і повертається на першу вимогу. Розрізняють номінальну та реальну процентні ставки. Реальна процентна ставка являє собою номінальну ставку (тобто ставку, що склалася на ринку), скореговану на процент інфляції. Процентні ставки є одним з інструментів коригування капітальних статей платіжного балансу: політика уряду, спрямована на залучення іноземних капіталів, буде супроводжуватися діями центрального банку щодо підвищення рівня процентних ставокФіксована процентна ставка встановлюється при розміщенні/залученні депозиту та залишається незмінною на весь період депозиту. Така ставка завжди використовується при короткострокових угодах.