1.2 Вплив музичного виховання на розвиток естетичного виховання школярів

Умови нашого життя настільки містять в собі багато проблем що проблема естетичного виховання підростаючого покоління стає все гострішою. Ми забуваємо про те, що інколи потрібно звернути увагу на красу природи, послухати прекрасну музику композиторів-класиків, помилуватися навколишнім. І все це відбивається на наших власних обличчях, на нашій духовності.

Багато видатних людей зверталося до проблеми естетичного виховання молодшого покоління. Серед них найбільш увагу приділив естетичному вихованню дітей В.О. Сухомлинський. Він писав: “У естетичному виховання взагалі важливі психологічні установки, якими вихователь керується, залучає дітей побувати в світі прекрасного. Для мене головною була установка на виховання здібності емоційно відноситись до красоти і потреби вражень естетичного характеру. Важлива мета цієї ідеї – виховання я бачив у тому, щоб школа навчила людину жити в світі прекрасного, щоб вона не могла жити без красоти, щоб красота світу творила в ній самій”.

До проблеми естетичного виховання зверталися і філософи. Так Міллер говорить, що “... людина може двома шляхами відділитися від свого призначення: стати жертвою “грубості” чи “змішаності” і “викривлення”. Краса повинна вивести людей на істинний шлях із цього подвійного хаосу”.

Естетична теорія Гегеля не ставить за мету сприяти художній творчості, а старається пізнати естетичну природу. Це те саме, що пізнати природу в мистецтві. Гегель писав: “Загальна потреба в мистецтві виникає з розумним прагнення людини духовно усвідомлювати внутрішній і зовнішній світ, уявити його собі, як предмет, в якому він впізнає власне “Я”.

Гармонійне поєднання розумового і фізичного розвитку, моральної чистоти і естетичного ставлення до життя і мистецтва - необхідні умови формування цілісної особистості. Досягненню цієї високої мети багато в чому сприяє і правильна організація музичного виховання дітей. В естетичному вихованні молодших школярів музика має дуже важливу роль. Музика має звукову природу, часовий характер, узагальненість образів, будучи «мистецтвом почуттів», як говорив П.І. Чайковський. Музика повинна звучати не тільки на музичних заняттях, а й у побуті, в іграх дітей, включатися в інші види діяльності, служити розвагою і відпочинком. Музика починає звучати з ранкової зарядки, створюючи радісне, бадьорий настрій у дітей, активізуючи, підвищуючи їх життєвий тонус. У теплу і суху пору року пісня повинна виконуватися на екскурсіях, на прогулянках, в хороводних іграх, створюючи спільність переживань, піднесеність настрою.

Естетичне виховання спрямоване на розвиток здібностей дітей сприймати, відчувати і розуміти прекрасне, помічати хороше і погане, творчо самостійно діяти, долучаючись тим самим до різних видів художньої діяльності. Одним з яскравих засобів естетичного виховання є музика. Щоб вона виконала цю важливу функцію, треба розвивати у дитини загальну музикальність. Перша ознака музикальності - здатність відчувати характер, настрій музичного твору, співпереживати почуте, виявляти емоційне ставлення, розуміти музичний образ. Музика хвилює маленького слухача, викликає відповідні реакції, знайомить з життєвими явищами, породжує асоціації. Друга ознака музикальності - здатність вслухатися, порівнювати, оцінювати найбільш яскраві і зрозумілі музичні явища. Слухаючи її, дитина по-своєму представляє художній образ, передаючи його в співі, грі, танці.

З розвитком загальної музикальності у дітей з'являється емоційне ставлення до музики, вдосконалюється слух, народжується творча уява. Переживання дітей набувають своєрідну естетичну забарвленість. Музичне мистецтво, як і будь-яке інше, допомагає дітям осягати красу навколишньої природи, сприяє збагаченню їх життєвого досвіду, викликає різноманітні емоційні переживання. Враження, накопичені від сприйняття природних явищ, а також музичні враження діти переносять у свою художню діяльність. На їх основі у дитини формуються художні інтереси, нахили, здібності, розвивається естетичний смак.

Враховуючи що молодший вік є особливо перспективний в розвитку музичного сприймання, необхідне достатнє музичне навантаження на пам’ять дітей. Воно створює запас вражень і формування інтересу до народної музики.

Музично-естетичний смак буде розвиватися більш успішно тоді, коли дітей будуть навчати слухати, співати, аналізувати свою народну музику.

Широке використання музики свого народу в навчанні, у дітей молодшого шкільного віку підвищує рівень їх музичного приймання, яке має більш осмислене, емоційне, що виявляється в стійкій, постійній увазі дітей до уроку, в намаганні більше дізнатися про творчість різних композиторів, частіше слухати рідну музику.

Музика – обов’язковий предмет в школі. Проте, дуже важливо налагодити позакласну і позашкільну музично-виховну роботу, і перш за все, сприяти розвиткові дитячої художньої самодіяльності.