7. Травлення вуглеводів у травному тракті. Гліколітичні ферменти. Механізм всмоктування вуглеводів у травному тракті.

Основні реакції розщеплення вуглеводів відбуваються в тонкому кишечнику зарахунок дії ферментів підшлункової залози, що потрапляють у порожнину дванадцятипалої кишки, і власних ферментів кишкового соку. Подібно до перетвореннябілків та пептидів, поряд з порожнинним травленням, у кишечнику відбуваєтьсяпристінкове (на поверхні мембран еитероцитів) травлення вуглеводів.

Амілази, що діють у кишечнику — це ферменти α-амілаза (переважно) таβ-амілаза, які синтезуються в підшлунковій залозі. Панкреатична α-амілаза — це ендоглікозидаза, подібна до ферменту слини, яка гідролізує крохмаль та глікоген зутворенням суміші розгалужених і нерозгалужених олігосахаридів і деякої кількостімальтози і мальтотріози. β-Амілаза — панкреатична екзоглікозидаза, яка відщеплюєвід нерозгалужених гомополісахаридних ланцюгів залишки мальтози. Гідролізгомополісахиридів у точках розгалуження (1→6) каталізується а(1→6)-глікозидазою.

Дисахаридази та олігосахаридази — ферменти, що синтезуються в тонкій кишціі спричиняють розщеплення до моносахаридів відповідних цукрів, які утворюютьсяяк продукти дії амілаз або надходять до травного каналу в складі рослинних продуктівхарчування:

мальтаза (α-глюкозидаза) — фермент, що гідролізує мальтозу та відщеплюєтермінальні глюкозні залишки з нередукуючих кінців α (1→4)-зв’язанихолігосахаридів; мальтаза та ізомальтаза (α( 1→6)-глікозидаза) завершують розщеплення гомополісахаридів, розпочате амілазами;

лактаза (β-галактозидаза) — фермент, що розщеплює лактозу (молочний цукор)до двох моносахаридів — галактози та глюкози; надзвичайно велике фізіологічнезначення лактази в харчуванні дітей;

сахароза(β-фруктозидаза) — фермент кишечного соку, що гідролізує з утворенням глюкози і фруктози дисахарид сахарозу — основний компонент буряковогота тростинного цукру.

Внаслідок дії зазначених глікозидазних ферментів на рослинні та твариннівуглеводи продуктів харчування утворюється суміш моносахаридів (в основному глюкози, фруктози й галактози), які всмоктуються клітинами кишковогоепітелію і поступають у кров. Глюкоза складає до 90 % усіх моносахаридівкрові, решту становлять інші гексози та пентози, утворюючи в сумі загальний цукор крові (4,5-6,5 ммоль/л).

8. Регуляція процесів травлення гормонами ГЕП-системи.

9.Біохімічні зміни при порушенні функцій шлунка, їх клініко-біохімічна характеристика.

10. Гострий хронічний панкреатит: механізм виникнення, патобіохімічна характеристика змін секреторної функції підшлункової залози. Види стеатореї (панкреатична, гепатогенна, ентерогенна), їх характеристика.

11. Спадкові ферментопатії недостатності дисахаридаз кишки (непереносимість лактози, сахарози)

Недостатність дисахаридаз

Існує група спадкових ензимопатій, що пов’язані з недостатністю синтезу івиділення в кишковий сік ферментів, які гідролізують дисахариди. Ці ферментнідефекти проявляються порушеннями у перетравленні та всмоктуванні відповіднихцукрів.

Недостатність лактази

Спадковий дефіцит ферменту призводить до неспроможності кишкового сокурозщеплювати молочний цукор, і позначається як непереносимість лактози.

У відносно рідкісних випадках патологія (спадкова відсутність лактази) вумовах харчування материнським молоком клінічно проявляється вже в першідні життя новонародженого. Проте, в більшості випадків ензимопатія зустрічаєтьсяу вигляді низької активності лактази. Ця форма непереносимості лактози успадковується як автосомна рецесивна патологія і вперше проявляється в підлітковомуперіоді або у молодому віці. Розповсюдженість недостатності лактази широковаріює в різних расових групах, особливо часто зустрічаючись у жителів східнихкраїн та кольорового населення Північної Америки. Так, зокрема частота патологіїу датчан становить 3 %, а в тайців — 97 %.

Недостатність сахарази звичайно виявляється разом із недостатністю ізомальтази у вигляді сполученого дефекту — непереносимості двох дисахаридів. Ферментопатія проявляється після переводу новонароджених на мішане харчування з додаванням фруктових соків та інших продуктів, що містять рослинні цукри.

Клінічно недостатність дисахаридаз проявляється симптомами вуглеводної дисперсії – діареєю, метеоризмом; новонароджені діти відстають у розвитку.

3