Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tema_1_modul_5.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
52.89 Кб
Скачать

2. Характеристика процесу травлення в шлунку: механізм активації та специфічність дії ферментів (пепсин, гастриксин, ренін). Біохімічні аспекти активування та стимуляції виділення ферментів.

Основні процеси травлення поживних речовин їжі відбуваються в шлунку —розщеплення білків до пептидних молекул та в різних відділах тонкого кишечника — розщеплення пептидів, вуглеводів, жирів (ліпідів). Шлунок виробляєвласні протеолітичні ферменти (пспсиногсн, ренін); кишечник (залози Брунерата Ліберкюна) синтезує деякі пептидази, дисахаридази, фосфоліпази та полінуклеотидази. Травлення в кишечнику неможливе без участі гідролітичних ферментів, які надходять сюди з підшлункової залози — протеаз (трипсину, хімотрипсину,сластази), карбоксипептидази, амілаз, ліпаз. У процесі травлення жирів берутьучасть біохімічні компоненти жовчі, що синтезуються в гепатоцитах печінки.

Пепсинпротеаза з м.м. 42 кД, що синтезустьсяголовними клітинами слизової оболонки шлунка у вигляді проферменту пепсиногену (м.м. 35 кД). Початкові етапи перетворення пепсиногену в пепсин здійснюються за участю іонів Н+, які сприяють

відщепленню від молекули проферменту N-кінцевогозахисного пептиду, що супроводжується розкриттям активного центру; в подальшому процес стає авто-каталітичним — молекули пепсину спричиняють власне утворення з проферменту:

(ентерокіназа)

т рипсиноген трипсин + гексапептид

За механізмом дії пепсин єендопептидазою, що специфічно атакує пептиднізв’язки, в утворенні яких беруть участь залишки ароматичних (фенілаланіну, тирозину), а також дикарбонових (глутамату, аспартату) амінокислот. Під дією пепсинубілки розщеплюються на великі поліпептидні фрагменти — пептони, гідролізяких завершується в тонкій кишці.

Реннін (хімозин, сичужний фермент) — протеаза, що міститься в шлунковомусоку новонароджених дітей. Рєннін є ферментом, який за участю іонів Са2+ спричиняє перетворення розчинних білків молока — казеїнів у нерозчинні — параказеїни, які підлягають протеолітичній дії пепсину (“створожування молока").

3. Механізм утворення та роль хлоридної кислоти. Кислотність шлункового соку та форми її вираження; кількісні показники в нормі та за умов патології (за методом рН-метрії).

Перетравлення білків у порожнині шлунка

Шлунковий сік, під дією якого відбувається гідроліз білків, — це кисла рідина з рН 1,5-2,5. Основними біохімічними компонентамишлункового соку, що беруть участь в перетворенні білків продуктів харчування, є соляна кислота та протеолітичний фермент пепсин. Крім того, до складу шлункового соку входять кислі фосфати (переважно NaH2Р04) та деякі органічні кислоти, складаючи загальну кислотність шлунка.

Соляна кислота виробляється в спеціальних обкладинних (оксинтних)клітинах слизової оболонки шлунка за участю хлоридів, які надходять із крові. Донором протонів, необхідних для утворення НС1, є вугільна кислота, що утворюється з Н20 та С02 за участю карбоангідрази:

С О22О Н2СО3

Н 2СО3 НСО3+ + Н+

Н + + СІ-НСІ

Секреція іонів Н+ в порожнину шлунка відбувається при дії протонної помпи мембран оксинтних клітин — Н+, К+-АТФази.

Концентрація НС1 у шлунковому соку складає 0,45-0,60 %.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]