9. Твердосплавні долота

Використовуються для буріння м’яких, середніх та твердих порід неабразивних та мало абразивних.

Контактні сектори укріплені спеціальним твердим сплавом під назвою «Славутич». Розроблено АНУ.

Твердосплавні долота поділяються на:

• Ріжучі

• Торцеві або зарізні

• Стираючі.

Долото складається зі сталевого корпусу на торцевій поверхні якого розміщуються зубці-вставки твердого сплаву «Славутич». Торцева поверхня виконана у вигляді рад. секторів.

На твердій поверхні вставки виступають на 3-5 мм

На боковій каліброваній поверхні вставки втоплені.

Для пропуску промивальної рідини має промивальні отвори.

13. Призначення та складові елементи бурильної колони.

Бурильна колона призначена для:

1) передачі обертання від ротора до долота;

2) сприйняття реактивного моменту від вибійного двигуна;

3) створення осьового навантаження на долото;

4) підводу промивальної рідини до долота вибою і двигуна;

5) підйому і спуску долота і вибійного двигуна;

6) монтування окремих секцій при бурінні електробуром;

7) проведення допоміжних робіт та інших цілей.

Бурильна колона складається з:

1) Ведучої бурильної труби;

2) Бурильних труб;

3) Обважнених труб;

4) Бурильних замків;

5) Перехідників;

6) Елементів КНБК.

КНБК – компоновка низу бурильної колони.

14.Умови роботи бурильної колони.

При роторному способі буріння на бурильну колону діють такі навантаження:

1. Осьова сила розтягу, яка виникає від власної ваги і перепаду тиску на долоті, яка максимальна у верхньому перерізі.

2. Осьова сила стиску, яка виникає від осьового навантаження на долото.

3. Крутний момент, який призводить до появи в колоні дотичних напружень.

4. Знакозмінні, які виникають. Внаслідок обертання зігнутої колони.

5. Напруження, які виникають від поперечного і повздовжнього згинів бурильної колони.

6. Динамічні навантаження, які виникають у процесі роботи бурильної колони.

7. Інерційні, які виникають при спуско-підіймальних операціях.

При бурінні з використанням вибійних двигунів бурильна колона не обертається, і тому діють:

а) Осьові сили розтягу і стиску;

б) Інші сили: реактивний момент, згинаючі навантаження, які виникають при втраті стійкості нижньої частини є незначними і в проектувальних розрахунках не враховуються

15. Бурильні труби

Згідно з існуючим стандартом бурильні труби випускають таких типів:

• Бурильні труби з висадженими назовні кінцями (ТБН);

• Бурильні труби з висадженими всередину кінцями (ТБВ);

• Бурильні труби з висадженими назовні кінцями і стабілізуючими конічними поясками;

• Бурильні труби з висадженими всередину кінцями і стабілізуючими всередину конічними поясами;

• Бурильні труби з привареними кінцями:

а) ТБПВ з висадкою всередину

б) ТБПН з висадкою назовні

в) ТБПК з комбінованою висадкою

- Легкосплавні бурильні труби (ЛБТ);

- Бурильні труби для буріння електробуром (ТБПВЕ).

Стандартом передбачено бурильні труби довжиною 6; 8; 11.5 м, діаметром 60-168мм. З семи груп міцності сталей: Д, К, Е, Л, М, Р, Т.

Труби перших двох типів ТБН і ТБВ мають різьбу трикутного профілю. До цих труб передбачений випуск з’єднувальних труб. Труби 3 і 4 типів ТБПК і ТБЛБТ мають різьбу трапецієподібного профілю.

Бурові труби мають приварені замки, причому труби ТБПН мають перехідний канал. Можна використовувати як обсадні, якщо їх вартість менша за обсадну колону. В трубах ТБПН покращені умови спуску і підйому геофізичних приладів.

Недоліком бурильних труб із звареними кінцями є можливе паралельне зміщення і перенос осей з’єднюючих труб, муфт або замків.

Легкосплавні бурильні труби виготовляють зі сплаву Д16Т (алюміній, мідь. магній), який зміцнений термообробкою

Ρ=2780 кг/м³ =7850кг/м³

G_T=330МПа-межа текучості G_ст=373МПа

Легкосплавні бурильні труби випускають:

1) з внутрішніми кінцевими і полегшеними бур. замками;

2) з внутрішніми кінцевими потовщеними всередині і назовні з полегшиними бур. замками;

3) з потовщеною стінкою на всю довжину;

4) із внутрішніми і зовнішніми кінцевими товщами.